19 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2024/20
Кіровоградьский окружний адміністративний суд в складі:
судді - Казанчук Г.П.
секретаря судового засідання - Сосновської В.В.
представника позивача за первісним позовом - Шевчука В.В.,
представника відповідача за первісним позовом - Патрікан О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та зустрічною позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (надалі позивач за первісним позовом) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 13600 грн.
Позовні вимоги ГУ Держпродспоживслужба в Кіровоградській області обґрунтовує тим, що отримавши від міської ради міста Кропивницький матеріали перевірки дотримання суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про рекламу про вжиття відповідних заходів, ГУ Держпродспоживслуби в Кіровоградьскій області проведено перевірку щодо дотримання законодавства про рекламу, під час якої було зафіксовано, що на фасаді будинку АДРЕСА_1 розміщена зовнішня реклама у вигляді рекламних банерів самовільно, без отримання спеціального дозволу. За наслідком встановлених порушень закону про рекламу до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 13600 грн. на підставі рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року №№00373, 00374, 00375, 00376, 00377, 00378, 00379, 00380. Оскільки ФОП ОСОБА_1 своєчасно суму штрафу не сплатив, тому ГУ Держдпродспоживслужби в Кіровоградській області звернулось до суду з даним позовом.
В межах строку встановленого судом для надання відзиву на позов, ФОП ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про визнання протиправними та скасування рішень ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 10.12.2019 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №№00373, 00374, 00375, 00376, 00377, 00378, 00379, 00380. Зустрічна позовна заява представником позивача обґрунтована порушеннями ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області при складанні протоколів від 09.10.2019 року та від 10.10.2019 року, які складені через 10 днів, з дня виявлення порушення законодавства про рекламу. Крім того, у спірних рішеннях не вказано в якості кого ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як рекламодавця чи розповсюджувача реклами. Також представником ФОП ОСОБА_1 зазначено про те, що спірні рішення прийняті з порушенням граничного строку розгляду справ про порушення законодавства про рекламу, оскільки відсутнє рішення про продовження строку розгляду справи на три місяці.
Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області надало відповідь на зустрічний позов у якій зазначено про те, що відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу протокол про порушення законодавства про рекламу подається за місцем вчинення порушення та розглядається у місячний строк, отже законодавством визначений терміни щодо розгляду протоколу про порушення законодавства про рекламу, при цьому законодавством не врегульоване питання щодо місця складання протоколу про порушення законодавства про рекламу та механізму продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. Крім того, у відзиві зазначено про те, що спірні рішення прийняті за формою, затвердженою наказом "Мінекономрозвитку і торгівлі України від 11.01.2012 року №24, а відтак у спірних рішеннях як підстава прийняття зазначений протокол та матеріали справи, серед яких є рішення про початок розгляду справ, у яких зазначено про те, що справи початі відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року відкрито провадження у справі за цим позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року прийнято до розгляду зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним адміністративним позовом. Вказаною ухвалою суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої по суті призначено на 19.10.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав вимоги позову щодо стягнення суми штрафу та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Представник ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги зустрічного позову, з підстав, викладених у ньому та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та відмовити у задоволенні первісного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
Міська рада міста Кропивницький листом від 11.09.2019 року №4459/22-0514 повідомила ГУ Держпродспоживслужбу в Кіровоградській області щодо наявності приписів про усунення порушень Правил розміщення реклами у місті Кропивницькому, додавши до листа припис про усунення порушень від 13 червня 2019 року та акт огляду технічного стану рекламного засобу від 13.06.2019 року (а.с.21-24).
На підставі вищезазначеної інформації посадовою особою ГУ Держдпродспоживслужби в Кіровоградській області здійснено контрольні заходи щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу 30.09.2019 року.
За результатом проведених контрольних заходів головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства Дудник Н.В. складені протоколи про порушення законодавства про рекламу від 09.10.2019 року №000251, від 10.10.2019 року №№000252, 000253, 000254 (а.с.25, 43, 61, 79).
Зазначені протоколу складені про те, що 30.09.2019 року при здійсненні контрольних заходів щодо дотримання суб'єктами господарювання законодавства про рекламу виявлено, що на фасаді будинку №17/20 по вул. Шевченка в м. Кропивницькому, розміщена зовнішня реклама у вигляді рекламних банерів розміром 6,0 * 1,0; 1,4 * 2,0; 1,4 * 2,0 та 2,8 * 1,2 відповідно, самовільно, без отримання дозволу виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, чим порушено пункт 12.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому, затверджених рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.09.2009 р. №195. Припис від 14.06.2019 року т.в.о. начальника управління головного архітектора міста Кропивницького ФОП ОСОБА_1 не виконав, що свідчить про порушення ч.1 ст.16 Закону "Про рекламу".
На підставі вищезазначених протоколів складені рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 09 жовтня 2019 року №000251 та від 10 жовтня 2019 року №№ 000253, 000254, 000252, згідно яких вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 (а.с.26, 44, 62, 80).
Відповідачем на адресу позивача направлені повідомлення-вимоги від 09 жовтня 2019 року №01-3-6350-05.1/19, від 10 жовтня 2019 року №№ 01-3-6362-05.1/19, 01-3-6363-05.1/19, 01-3-6361-05.1/19, в яких зазначено про проведення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 24 жовтня 2019 року о 10 годині та про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами (у т.ч. договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами тощо) (а.с.27, 45, 63, 81), які направлені поштовою кореспонденцією за адресою позивача АДРЕСА_2 . Проте зазначені поштові відправлення були повернуті без вручення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (28, 46, 64, 82).
У зв'язку з неотриманням ФОП ОСОБА_1 повідомлень - викликів головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства ОСОБА_3 складено службову записку про продовження розгляду справи щодо порушення законодавства про рекламу на три місяці, на якій зазначена резолюція ОСОБА_4 від 25.10.2019 року про продовження розгляду справи на три місяці (а.с.29, 47, 65, 83).
Відповідачем вдруге направлені повідомлення-вимоги від 24 жовтня 2019 року №№ 01-3-6713-05.1/19, 01-3-6710-05.1/19, 01-3-6711-05.1/19, 01-3-6712-05.1/19 в яких зазначено про проведення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 18 листопада 2019 року о 10 годині та про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами (у т.ч. договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами тощо) (а.с.30, 48, 66, 84), які направлені поштовою кореспонденцією за адресою позивача АДРЕСА_2 . Проте зазначені поштові відправлення також були повернуті без вручення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (31, 49, 67, 85).
Відповідачем втретє направлені повідомлення-вимоги від 19 листопада 2019 року №№ 01-3-7349-05.1/19, 01-3-7351-05.1/19, 01-3-7354-05.1/19, 01-3-7350-05.1/19 в яких зазначено про проведення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу 10 грудня 2019 року о 10 годині та про необхідність надати інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами (у т.ч. договір на виготовлення, встановлення і розміщення реклами, акти виконаних робіт та документи щодо оплати виготовлення, розміщення, встановлення і розповсюдження реклами тощо) (а.с.32, 50, 68, 86), які направлені поштовою кореспонденцією за адресою позивача АДРЕСА_2 . Проте зазначені поштові відправлення також були повернуті без вручення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (33, 51, 69, 87).
На розгляд справи про порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 не з'явився, що відображено у протоколах засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000256, 000257, 000258, 000259. Крім того у цих протоколах відображено про те, що комісія вирішила рекомендувати заступнику начальника ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області прийняти рішення про притягнення до відповідальності ФОП ОСОБА_1 у вигляді штрафу за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами та за неможливість встановлення вартості реклами (а.с.34, 52, 70, 88).
Рішенням № 00373 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.35).
Рішенням № 00374 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.36).
Рішенням № 00375 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.53).
Рішенням № 00376 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.55).
Рішенням № 00377 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.71).
Рішенням № 00378 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.73).
Рішенням № 00379 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.89).
Рішенням № 00380 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10.12.2019 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (а.с.80).
Усі перелічені рішення (надалі спірні рішення) були направлені поштовою кореспонденцією за адресою позивача АДРЕСА_2 , проте зазначені поштові відправлення були повернуті без вручення із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (180).
Отже правомірність винесення спірних рішень є предметом спору за зустрічним позовом та стягнення сум штрафу на підставі спірних рішень є предметом спору за первісним позовом.
З огляду на те, що вирішенню питання щодо стягнення сум штрафу повинен передувати правовий аналіз на предмет законності винесення спірних рішень, а відтак суд вважає за необхідне спочатку описати вирішення справи по суті зустрічного позову.
Так, досліджуючи правомірність винесення спірних рішень про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу, суд зазначає наступне.
Спірними рішеннями до ФОС ОСОБА_1 застосовано штраф за два виду порушень:
1) за неможливість встановлення вартості реклами розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу (ч.7 ст.27 Закону України "Про рекламу"), е рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000374, 000376, 000378, 000380;
2) за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами (ч.2,6 ст.27 Закону України "Про рекламу), це рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000373, 000375, 000377, 000379. Стосовно правомірності винесення рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000374, 000376, 000378, 000380 суд дійшов до таких висновків.
Зазначені спірні рішення прийняті ГУ Держпродспоживслужбою в Кіровоградської області з підстав неможливості встановлення вартості реклами розповсюдженої з порушенням вимог законодавства.
Правомірність винесення рішення ГУ Держдпродспоживслужба в Кіровоградській області обґрунтовує тим, що ФОП ОСОБА_1 в порушення законодавства про рекламу на фасаді офісного приміщення розміщені банери щодо реклами його діяльності, а саме реклама виготовлення та встановлення вікон, дверей, ролетів та воріт гаражних.
Як зазначено у заяві про уточнення до позовної заяви про стягнення штрафу та вбачається із фото, на фасаді офісного приміщення ФОП ОСОБА_1 розміщено чотири рекламні банери розмірами:
- 6,0 м * 1,0 м "Вікна корса. Майстер віконної справи. Термоскло";
- 1,4 м * 2,0 м "DVERSBELORUSSII";
- 1,4 м * 2,0 м "малюнок у вигляді двох дверей біля входу в магазин";
- 2,8 м * 1,2 м "Вікна Корса. Двері і гаражні ворота".
Факт розміщення вищеописаних рекламних банерів на фасаді магазину/офісу ФОП ОСОБА_1 сторонами в судовому засіданні підтверджений. Більш того, станом на день розгляду справи в суді, зазначені банери не зняті, отже вимоги припису від 14.06.2019 року т.в.о. начальника управління головного архітектора міста Кропивницького не виконано.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про рекламу" визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
За визначенням, наведеним у абзаці восьмому статті 1 Закону України "Про рекламу" особа - фізична особа, в тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою АДРЕСА_3 з 27.08.2004 року номер запису: 24440000000000009 (а.с.176-177).
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про рекламу" цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
У другій частині статті 27 Закону України "Про рекламу" зазначено про те, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Тобто визначено три види суб'єктів відповідальності: рекламодавець, виробник реклами та розповсюджувач реклами.
У рішеннях про початок розгляду справи про порушення законодавства про ркламу зазначено про те, що вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно розповсюджувача реклами ФОП ОСОБА_1 .
У протоколах засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року також вказана інформацію про розгляд справи відносно розповсюджувача реклами ФОМ ОСОБА_1 .
У спірних рішеннях зазначено про те, що вони прийняті на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 10.12.2019 року.
Згідно визначення, наведеного у статті 1 Закону України "Про рекламу" розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Отже, виходячи із аналізу матеріалів справ про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 як розповсюджувача реклами, а відтак усні доводи представника ФОП ОСОБА_1 щодо відсутності інформації в якості якого суб'єкта відповідальності до ФОП ОСОБА_1 застосований штраф відхиляються судом, як безпідставні.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно абзацу першого частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено матеріалами справи ФОП ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами. А розміщення рекламних банерів без відповідного дозволу стало підставою для винесення припису №19-1718 від 14.06.2019 року т.в.о. начальника управління головного архітектора міста Кропивницького, яким вимагалось від ФОП ОСОБА_1 провести демонтаж зовнішньої реклами, яка була розміщена в порушення пункту 12.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Кропивницькому, затверджених рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09 лютого 2009 року №195 (а.с.22).
Отже, рекламні банери, які є зовнішньою рекламою, розміщені без відповідного дозволу, що є порушенням законодавства про рекламу.
Стосовно доводів представника позивача за зустрічним позовом щодо того, що спірним рішенням від 10.12.2019 року №00377 застосовано штраф лише за банер із зображенням дверей, що не є рекламою, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 8 пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реклама - це інформація, а вивіска (табличка) - спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення.
Відповідно до пунктів 48, 49 Типових правил вивіски чи таблички: повинні розміщуватися без втручання у несучі конструкції, легко демонтуватися, щоб не створювати перешкод під час робіт, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом будівель і споруд, на яких вони розміщуються; не повинні відтворювати зображення дорожніх знаків; не повинні розміщуватися на будинках або спорудах - об'єктах незавершеного будівництва; площа поверхні не повинна перевищувати 3 кв. метрів.
З наведених норм слідує, що вивіска чи табличка має відповідати таким умовам: місце розміщення (на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення); розмір - загальна площа не повинна перевищувати 3 кв.м.; зміст (інформація про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду від 02.08.2018 по справі №814/2539/14.
Сам факт розміщення банера із зображенням дверей розміром 1,4 х 2 за адресою: АДРЕСА_1 представником позивача за зустрічним позовом не заперечується, що підтверджується змістом зустрічної позовної заяви та іншими матеріалами справи, натомість заперечується висновок відповідача що ці вивіска та табличка є зовнішньою рекламною.
Натомість, як встановлено в судовому засіданні банер із зображенням дверей за розміром 1,4 х 2 безпосередньо стосується підприємницької діяльності позивача (виготовленення дверей) та має розмір 4,2 кв.м., що є більшим ніж 3 кв. м. і розміщений на вході в магазин/офісне приміщення ФОП ОСОБА_1 (який займається виготовленням та встановленням вікон, дверей тощо), а відтак доводи представника позивача за зустрічним позовом судом відхилені.
Представником ФОП ОСОБА_1 , як на підставу протиправності спірних рішень також зазначено про те, що вони прийняті з порушенням граничного строку на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу через відсутність рішення про продовження такого строку.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюються Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693).
Пунктом 8 Порядку № 693 передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
У відповідності до пункту 10 Порядку № 693, протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Пунктом 11 Порядку № 693 визначено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (пункт 12 Порядку № 693).
При цьому у пункті 12 Порядку №693 відсутнє будь-яке посилання на обов'язок Держспоживіспекції складати окреме рішення про продовження строку розгляду справи. Саме на такій позиції наголошував в судовому засіданні представник ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, зазначивши про відсутність такого обов'язку, оскільки спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює питання розгляду справ про порушення законодавства про рекламу є Порядок №693, в якому відсутнє посилання про обов'язок винесення рішення окремим документом про продовження строку.
В Україні діє принцип "дозволено все, що не заборонено законом", який закріплений Конституцією України, про це свідчить ч. 1 ст. 19, відповідно до якої "правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством". Аналіз зазначеного дає підстави дійти висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень може приймати рішення, які чітко передбачені статутними та іншими законодавчими актами, які регулюються його діяльність, прийняття рішень, які не передбачені спеціальними законодавчими актами, йде в розріз його управлінської діяльності ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.01.2012 N 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2012 р. за N 173/20486 (надалі Наказ №24) відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів", статті 27 Закону України "Про рекламу", статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" та Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 465 затверджені форми актів, постанов та рішень.
Зазначеним наказом №24 затверджена форма рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (форма N 4).
Так, згідно змісту службових записок щодо необхідності продовжити строк розгляду справи, підставою для такого продовження стала неможливість повідомити ФОП ОСОБА_1 про факт наявності справи відносно порушення ним законодавства про рекламу, а відтак ГУ Держпродспоживслужба в Кіровоградській області при продовженні строку розгляду справи переслідувала легітимну мету. А відтак суд вважає про відсутність в даному випадку порушення процедури продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
Так, іще одним порушенням при прийнятті спірних рішень, як зазначає представник ФОП ОСОБА_1 є складання протоколів про порушення законодавства про рекламу через декілька днів, після здійснення контрольного заходу.
Представник ГУ Держпродспожислужби в Кіровоградській області також заперечував проти таких доводів, зазначивши про те, що посилання на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення є безпідставним, оскільки в даному випадку мова йде про порушення суб'єктом підприємницької діяльності вимог закону про рекламу, а відтак є різним за предметним та суб'єктним складом.
Таким чином, ГУ Держдпродспоживслужби в Кіровоградській області діяло на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Закону України "Про рекламу" та Порядком №693, а відтак суд відхиляє доводи за зустрічним позовом, оскільки вони не впливають на суть встановленого порушення законодавства про рекламу та не можуть бути самостійною підставою для скасування таких рішень.
Пунктом 13 Порядку № 693 визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За встановленими обставинами справи щодо порушення законодавства про рекламу, розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно ФОП ОСОБА_1 відбувся у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Кіровоградській області 10 грудня 2019 року за відсутністю суб'єкта господарювання через реальну не можливість його повідомити, оскільки на адресу місце реєстрації ФОП були тричі направлені відповідні повідомлення, які були повернуті без вручення.
Суд зауважує, що усі доводи представника ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності спірних рішень не базуються на нормах спеціального законодавства, і стосуються процедурних питань, водночас жодних доводів щодо сумі допущеного порушення законодавства про рекламу не наведено.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі процедурні неточності не породжують правових наслідків для його дійсності.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, не тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Отже в залежності від їх характеру недоліків акту, вони можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16 та від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
Суд зазначає, що усі доводи, які наведені у зустрічному позові не впливють на суть та зміст спірних рішень.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи наведені положення суд дійшов висновку, що рішення ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000374, 000376, 000378, 000380 винесенні у відповідності до критеріїв частини 2 статті 2 КАС України, натомість ФОП ОСОБА_1 не спростовано факт вчинення ним порушення законодавства про рекламу. Тому у задоволенні зустрічного адміністративного позову в цій частині слід відмовити.
Стосовно правомірності винесення рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000373, 000375, 000377, 000379 суд дійшов до таких висновків.
Зазначені спірні рішення прийняті ГУ Держпродспоживслужбою в Кіровоградської області з підстав не подання інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами.
При цьому у зустрічному позові не наведено доводів щодо протиправності спірних рішень, окрім тих, які описані судом вище та відхилені через їх безпідставність.
Незважаючи на відхилення доводів, наведених у зустрічному позові, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди під час розгляду справи перевіряють спірні рішення на предмет законності, не заважаючи на підстави наведені у позові.
Отже, керуючись принципом офіційного з'ясування усіх обставин справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує з положень пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Згідно частини шостої статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, згідно наведеного порушення полягає за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.
До ФОП ОСОБА_1 спірними рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000373, 000375, 000377, 000379 за "неподання інформації" щодо вартості розповсюдженої інформації.
Представник ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області наголошував в судому засіданні, що, про необхідність надати інформацію ФОП ОСОБА_1 було повідомлено належним чином, а не надання ним інформації стало підставою для застосування штрафу.
Відповідно пункту 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавство про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 (надалі Порядок №14) Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Відповідач тричі направляв ФОП ОСОБА_1 , проте поштові відправлені були повернуті із зазначенням причини повернення "за закінчення терміну зберігання".
За змістом пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Тобто направляючи повідомлення - виклики на адресу реєстрації ФОП, яка зазначена в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ГУ Держдпродспоживслужби в Кіровоградській області здійснено усіх законодавчо встановлені приписів щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про обов'язок надати витребувану інформацію.
Натомість, як на думку суду, притягненню до відповідальності сам за "не подання інформації" повинен передувати факт отримання особою повідомлення-вимоги, яким зобов'язано таку особу надати інформацію, тобто особа повинна бути обізнаною про встановлення щодо неї обов'язку надати відповідні документи.
ФОП ОСОБА_1 не було отримано жодного повідомлення - вимоги, із 12 направлених, а відтак він не був обізнаний про обов'язок надати витребувану інформацію, що як на думку суду виключає наявність вини у складі такого порушення як "не подання інформації".
Отже, спірні рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року №№000373, 000375, 000377, 000379 не відповідають принципам управлінської діяльності відповідача та прийняті з порушенням принципів, закріплених у частині 2 статті 2 КАС України, відтак є протиправними та підлягають скасуванню, а зустрічний позов у цій частині вимог слід задовольнити.
Стосовно позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 13600 грн., суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституції та законами України.
Відповідно до пункту 20 Порядку №693 сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Станом не день розгляду справи в суді сторони не надали доказів сплати чи часткової сплати суми штрафу заявленої до стягнення, проте, враховуючи висновок суду щодо протиправності спірних рішень від 10 грудня 2019 року №№000373, 000375, 000377, 000379 на загальну суму 6800 грн. (1700 х 4), а відтак зазначена сума штрафу не підлягає стягненню до Державного бюджету України. При цьому, враховуючи висновок суду про правомірність винесення спірних рішень від 10 грудня 2019 року №№000374, 000376, 000378, 000380 на загальну суму штрафу 6800 грн. (1700 х 4), відтак дана сума підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України.
У частині 2 статті 139 КАС України зазначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду з первісним позовом ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області сплачений судовий збір в сумі 2201 грн. (а.с.20), проте в силу приписів ч.2 ст.139 КАС України дана сума сплаченого судового збору не підлягає стягненню.
При зверненні до суду із зустрічним позовом ФОП ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 840 грн. (а.с.122). Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення зустрічного позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 684,67 грн. (21611,26 х 840,80/26539,26) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зустрічний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №00373 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року, яким накладений штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №00375 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року, яким накладений штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №00377 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року, яким накладений штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області №00379 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 10 грудня 2019 року, яким накладений штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн.
У задоволенні решти позовних вимог зустрічного позову відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України 6800 гривень (УК у м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 38037409, Казначейство України (ЕАП), МФО899998, код класифікації доходів бюджету 21081100, номер рахунку UA33899998031300010600001102).
У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (вул. Тараса Карпи, 84 м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ40342220).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текст рішення суду складений 22 жовтня 2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук