про повернення позовної заяви
21 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3819/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо винесення Наказу командиром від 18 травня 2020 року №34-рс (по особовому складу) про звільнення з військової служби старшину ОСОБА_1 , командира 1 відділення автотранспортного взводу автотранспортної роти військової частини НОМЕР_2 за пунктом “д” (через службову невідповідність), пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”;
- скасувати Наказ від 18 травня 2020 року №34-рс (по особовому складу) про звільнення з військової служби старшину ОСОБА_1 , командира 1 відділення автотранспортного взводу автотранспортної роти військової частини НОМЕР_2 за пунктом “д” (через службову невідповідність), пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”;
- поновити на службі старшину ОСОБА_1 , командира 1 відділення автотранспортного взводу автотранспортної роти військової частини НОМЕР_2 та зобов'язати військову частину НОМЕР_2 включити ОСОБА_1 до списків особового складу;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та всі інші види матеріального забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 премію згідно Додатку №1 пункту 2 рішення Міністерства оборони України, від 14.01.2020 року №248/291 за період з 01.05.2020 року по 18.05.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відраховану суму із грошового забезпечення за 20 діб використаної щорічної основної відпустки.
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 укласти Контракт з ОСОБА_1 строком на один рік з 01.06.2020 року.
Ухвалою судді від 21 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із спливом строку звернення до суду та не поданням заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
На виконання вимог даної ухвали, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій останній посилається на те, що 17.07.2020 набрав чинності Закону України №731-ІХ від 18.06.2020, відповідно до якого суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Під час дії карантину він виконував рекомендації МОЗ України та залишався вдома. При цьому вказує, що датою коли він дізнався про порушене право слід вважати 07.05.2020 саме під час хвилі розповсюдження COVID-19, тому отримати консультацію у фахівців в галузі права йому було вкрай важко, він не юрист за освітою, тому на його думку з цієї підстави місячний строк було пропущено з поважних причин. Крім того, вказує, що другою підставою пропуску строку на звернення до суду є те, що за станом здоров'я він не мав можливості вирішити питання щодо захисту своїх прав, що підтверджується довідками. Третьою підставою для поновлення строку звернення вказує те, що він має право на отримання безоплатної правової допомоги за рахунок держави як учасник бойових дій. Після незаконного, на його думку, звільнення він звернувся до Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги та центром видано доручення №264 від 20.07.2020 та №362 від 10.09.2020 для представлення інтересів та складання процесуальних документів з питання оскарження постанови, поновлення на службі, стягнення моральної шкоди. Крім того, зазначає, що неможливо було передбачити, яке рішення прийме Кропивницький апеляційний суд по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.172-11 КУпАП. Таким чином, на переконання позивача, строк звернення до суду пропущений з поважних причин.
Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки останній мав можливість своєчасно, вживши відповідних заходів, звернутися до суду.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначає, що у зв'язку з провадженням на території України карантинних заходів, він не мав можливості своєчасно звернутися до фахівців у галузі права, суд зазначає.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, строк звернення до суду встановлений законом може бути поновлено, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено карантин до 22.06.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" карантин продовжено до 31.07.2020.
17.07.2020 набув чинності Закон № 731-IX від 18 червня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Цим законом передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. №731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX)
З системного аналізу вказаних вище процесуальних норм права вбачається, що підставою для поновлення строку звернення до суду є неможливість вчасно звернутися до суду у строки, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Крім того, такі строки можуть бути поновлені лише у разі пропуску з поважних причин.
Водночас в заявленому клопотанні позивач не наводить обставин того, які карантині обмеження заважали позивачу звернутися до суду у строк встановлений законом. Доказів того, що адаптивний карантин перешкоджав позивачу вчасно звернутися до фахівців в галузі права та до суду, не надано. До того ж, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду зазначає про доручення, видане Кропивницьким місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги №264, для представлення інтересів та складання процесуальних документів з питання оскарження постанови, поновлення на службі, стягнення моральної шкоди, яке датовано ще 20.07.2020.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», адаптивний карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2020 року.
Відповідно до пунктів 2, 3 вказаної Постанови залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки). Рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).
Так, станом на 07.08.2020 (п.3 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України ) та на даний час Кіровоградська область знаходиться у зеленій зоні, для якої залишились певні обмеження: носіння масок в громадських місцях, проведення масових заходів не більше людини на 5 квадратних метрів, заповненість кінотеатрів та театрів не більше 50 відсотків, перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.
Щодо посилання позивача на те, що підставою пропуску строку на звернення до суду є те, що за станом здоров'я він не мав можливості вирішити питання щодо захисту своїх прав.
На підтвердження зазначених обставин, позивачем надано до суду виписка із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення від 25.02.2019 №457, довідка КНП «Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради» від 25.02.2019 №172.
Проте, належних та допустимих доказів того, що позивач після 25.02.2019, а також після 18.05.2020 (звільнення зі служби) знаходився на лікування чи інші відомості, що перешкоджали йому за станом здоров'я звернутися до суду у встановлений законом строк, не надано.
Крім того, суд зауважує, що оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо звільнення з військової служби та не є підставою для поновлення такого строку.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Також, суд зазначає, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №340/1019/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 9901/601/19
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Так, спір у даній справі відноситься до справ щодо проходження публічної служби і відповідно до положень частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд вважає, що позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом у встановлений законом строк. Однак такий звернувся до суду із пропуском місячного строку звернення, а саме 16.09.2020.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав, позивачем до суду не надано.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких інших обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до вимог частини другої статті 123 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
У справі “Устименко проти України” (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі “Пономарьов проти України” (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).
До того ж, в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа “Каменівська проти України”) Європейський суд з прав людини зазначав: “…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...”.
Отже, вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Таким чином, наведені позивачем причини пропущення строку на звернення до суду не дають підстав для визнання їх поважними та поновлення строку звернення до суду, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Отже, за сукупністю наведених обставин, враховуючи, що позовна заява подана після закінчення строків, установлених законом, а тому остання підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, п.п.1, 9 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу разом з усіма доданими до нього документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення адміністративного позову не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина