21 жовтня 2020 року № 320/3428/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління пенсійного фонду у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 адміністративний позов задоволено у повному обсязі, 21.11.2019 видано виконавчі листи у справі №320/3428/19.
15 жовтня 2020 року на адресу суду позивачем надіслано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду у Київській області, щодо виконання рішення суду у справі №320/3428/19.
Заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує рішення суду у справі №320/3428/19, що є порушенням статті 124 Конституції України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України. Просить визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, та притягнути до юридичної відповідальності начальника суб'єкта владних повноважень за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №320/3428/19.
Перевіривши заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 383 КАС України, заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
У свою чергу, як визначено в ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 вказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень убачається, що на позивача покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви у порядку статті 383 КАС України відображені також у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19) та від 25 червня 2020 року у справі №240/2226/18-а № (провадження № К/9901/32201/19).
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору останній не надав.
Відтак, позивачем, в порушення вимог пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.
Таким чином, враховуючи те, що подана ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України заява не відповідає вимогам, визначеним п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність її повернення у відповідності до вимог ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень, - повернути заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. ..
Суддя Лисенко В.І.