справа № 2-136/10
Любомльський районний суд Волинської області
26 квітня 2010 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Пешков М.І., розглянувши вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До районного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2, який просив поділити спільне з відповідачкою майно, виділивши позивачу недобудований житловий будинок АДРЕСА_1, відповідачу виділити житловий будинок, що знаходиться АДРЕСА_2, в якому вона проживає, стягнути в його користь із відповідача судові витрати в загальній сумі 5 000 гривень.
Ухвалою від 26.03.2010 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки при зверненні до суду ним були порушені вимоги ст. ст. 119-120 ЦПК України, зокрема заява не містила виклад обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність обставин для звільнення від доказування, зокрема позов не мав обґрунтування і викладення обставин (в доданих матеріалах крім ксерокопій накладних, які датуються 1997 та 1998 роками про будівельні матеріали), що позивач приймав участь у будівництві житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 Волинської області. При цьому не було зазначено та подано доказів про правовий статус спірного будинку щодо його реєстрації на даний час, та не було вказано дійсну вартість нерухомого майна і відповідно сплачено судовий збір. Також, позивач просив стягнути в його користь із відповідача 5000 гривень, а саме: за сплачений ним судовий збір та витрати ІТЗ, а також за послуги адвоката, однак згідно акту комісії працівників суду при відкритті поштового відправлення, документів щодо підтвердження у отриманні позивачем адвокатських послуг, документу виявлено не було.
За ухвалою від 26.03.2010 року, позивачу ОСОБА_1 надано строк до 23 квітня 2010 року для усунення вказаних недоліків, однак недоліки позивачем не усунуто, заяву про їх усунення позивачем до суду не подано.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, зазначені статтями 119 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, позивачем не виконано вимоги зазначені в ухвалі суду від 26.03.2010 року, а тому позовну заяву слід визнати неподаною та її слід йому повернути.
Згідно ст. 83 ЦПК України, сплачений судовий збір та сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, слід повернути позивачу.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнати не поданою та повернути заявнику.
Зобов'язати Державне казначейство України в Любомльському районі повернути ОСОБА_1 сплачені судовий збір в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 50 копійок, а також 120 ( сто двадцять ) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Любомльського районного
суду Волинської області М.І.Пешков