ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 лютого 2010 року 13:16 № 2а-16576/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попові В.С. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрпроектбудсервіс»
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Сухоярської Л.М., представника
від відповідача: Петренко Р.О., представника
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2010р. проголошено ступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось відкрите акціонерне товариство «Укрпроектбудсервіс»з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень №0002392301/0 від 30.09.2009р., №0002392301/1 від 07.12.09р.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкових висновків акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум, сплачених контрагентам, до валових витрат.
При цьому, позивач посилається на те, що витрати, здійснені позивачем, підтверджені первинними бухгалтерськими документами, на підтвердження правомірності здійснених витрат позивачем було надано до перевірки як бухгалтерські документи, так і отриманий на підставі договору звіт.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, безпідставне віднесення до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2008 року витрат на консультаційні послуги в сумі 184765 грн., оскільки ознайомлення зі змістом звітів про надані консультаційні послуги не доводить факту доцільності, практичної корисності та дійсного зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва (далі -відповідач) була проведена виїзна планова виїзна перевірка відкритого акціонерного товариства «Укрпроектбудсервіс» (далі -позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2006 р. по 31.03.2009 р.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 6332/23-2/00860375 від 23.09.2009р. (далі -акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Зокрема, актом перевірки встановлено, що ВАТ «Укрпромпроектбудсервіс»безпідставно віднесено до складу валових витрат в III кварталі 2008 року витрати по консультаційним послугам в сумі 184765грн. та що позивачем завищено задекларований у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток показник «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»у III кварталі 2008р. на суму 184765 грн.
Зазначені висновки акту перевірки мотивовано тим, що позивачем було укладено договір з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 від 01.07.2008р. №01/07-2008р. про надання консультаційних послуг на суму 184765грн.. Згідно акту передачі послуг №1806/08МД-1, позивачу було надані консультації з питань управління підприємством, натомість, до перевірки позивачем надано звіти іноземною мовою без належним чином завіреного перекладу на державну мову.
На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення позивачем сум, сплачених за даним договором, до складу валових витрат.
З зазначеними висновками акту перевірки суд не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь -яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та СПД ФО ОСОБА_1 було укладено договір №01/07-2008УП про надання консультаційних послуг з питань управління підприємством від 01.07.2008р., вартість послуг, які мали надаватися за зазначеним договором було узгоджено протоколом узгодження договірної ціни на рівні 184765грн.
Надані позивачу послуги ним було прийнято за актом про надання консультаційних послуг №1806/08-МД-1 від 30.09.2008р.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону).
На обґрунтування позиції, відповідачем зазначалася також відсутність адреси реєстрації контрагента позивача за договором, переліку конкретних послуг та місця їх надання, що, на думку відповідача є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України №88.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Судом вбачається, що договір №01/07-2008УП про надання консультаційних послуг з питань управління підприємством від 01.07.2008р. та акт про надання консультаційних послуг №1806/08-МД-1 від 30.09.2008р. містять всі вищезазначені реквізити, у зв'язку з чим судом не приймаються посилання відповідача на невідповідність сказаних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд доходить висновків, що обов'язковість перекладу встановлено пунктом 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку для документів, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку, а не для результатів виконаних робіт.
Такі висновки суд обґрунтовує тим, що звіти, надані контрагентом позивача не є первинними документами в розумінні вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», натомість, є результатом виконаних робіт, виконання яких передбачено умовами договору.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов відкритого акціонерного товариства «Укрпроектбудсервіс»задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення -рішення №0002392301/0 від 30.09.2009р., №0002392301/1 від 07.12.09р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян