ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08 лютого 2010 року 09:18 № 2а-14552/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К.
при секретарі судового засідання Попові В.С., розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології»
доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва
провизнання недійсним рішення № 0000282202/0 від 04.03.2009р.
За участю представників сторін
позивача: Янушевський О.М. (довіреність від 10.12.2009р. №801)
відповідач: не з'явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282202/0 від 04.03.2009р.
В судове засідання позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині застосування 73599,16грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач -ТОВ «Профільні технології», зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення товариством вимоги статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185-94-ВР. Позивач стверджує, що звернення до суду з позовом до контрагента (нерезидента) та здійснення контрагентом розрахунку під час розгляду справи унеможливлює відповідальність позивача. Також позивач посилається на пропуск відповідачем строків застосування адміністративно -господарських санкцій, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідач -Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва, проти позову заперечує та вказує на те, що проведеною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології»з питань погашення дебіторської заборгованості по зовнішньо-економічному контракту від 11.01.2007р. №01/11-01 з фірмою «МеgаСеntегСroup»(Казахстан), встановлено порушення вимог статей 1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва (далі- Відповідач) в період з 09.02.2009 по 20.02.2009 було проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології» (далі - Позивач) з питання дотримання останнім вимог чинного валютного законодавства. За наслідками проведеної перевірки було складено Акт від 20.02.2009 № 96/1-22-02-31565491 (далі - Акт перевірки). На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі було прийнято рішення від 04.03.2009 № 0000288802/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким до позивача за порушення статей 1 та 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 77368,62грн.
Підставою для застосування штрафних санкцій до позивача стали висновки акту перевірки про те, що ТОВ «Профільні технології»було порушено вимоги статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185-94-ВР. Зазначені висновки були мотивовані тим, що 11.01.2007р. - між ТОВ «Профільні технології»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МеgаСеntеrСroup»(далі - ТОО «МеgаСеntеrСroup”), що є резидентом Республіки Казахстан, укладено Контракт №01/11-01, відповідно до якого ТОВ «Профільні технології»зобов'язалося поставити товар (будівельні матеріали) на умовах DDU - м.Алмати, а ТОО «МеgаСеntеrСroup»зобов'язалося прийняти вказаний товар та оплатити його.
На виконання умов доповнення № 6 від 18.10.2007 до Контракту (додаток 3), Позивач 19.12.2007 поставив (здійснив відвантаження) будівельних матеріалів (профіль (кут) алюмінієвий перфорований Зм) в кількості 120 000 штук на загальну суму 43200,00 доларів США на умовах: м. Алмати, вул. Зимня,1, що підтверджується відбитком календарного штампу посадової особи митниці на вантажній митній декларації.
Відповідно до умов додаткової угоди від 06.12.2007р. між Позивачем і ТОО «МеgаСеntегСroup», контрагент позивача зобов'язаний був розрахуватися протягом 60 календарних днів з моменту розмитнення товару.
Акт перевірки містить посилання на те, що вищезазначеним контрагентом позивача було допущено прострочення розрахунку, оскільки розрахунок здійснено 29.07.08р. на суму 5000 доларів США, 08.08.08р. на суму 5000 доларів США та 13.08.08р. на суму 33600 доларів США..
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 19.06.2008р ним було подано позов до Господарського суду м. Києва до ТОО «МеgаСеntегСrouр»про стягнення суми заборгованості, проте, у зв'язку з виконанням під час провадження у справі контрагентом грошових зобов'язань по контракту від 11.01.2007 № 01/11-01 Господарським судом м. Києва 14.10.08р. було припинено провадження по справі № 16/255 на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, яка була чинною на момент укладення та виконання контракту позивача з нерезидентом, визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до статті 4 вказаного Закону (в редакції, яка була чинною на момент укладення та виконання контракту), порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Позивач посилається на частину другу статті 4, згідно з якою у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Судом не приймаються посилання позивача на припинення провадження у справі, як на підставу позовних вимог, з огляду на те, що частиною третьою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції, яка була чинною на момент укладення та виконання контракту позивача з нерезидентом, визначено, що у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
Таким чином, слід дійти висновку, що звільнення від сплати пені позивачем було б можливим у разі прийняття рішення судом про задоволення позовних вимог, а у даному випадку пеня підлягає сплаті незалежно від підстав, з яких провадження припинено.
Однак судом вбачається, що відповідачем пропущено строк застосування адміністративно -господарських санкцій, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України.
В матеріалах справи наявний акт №338/1-22-02-31565491 від 12.08.2008р. «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології», складений відповідачем.
Зазначеним актом було встановлено обставину порушення контрагентом позивача строків розрахунку за контрактом від 11.01.2007 № 01/11-01 повністю ідентичні обставинам, встановленим актом від 20.02.2009 № 96/1-22-02-31565491, на підставі якого винесено оспорюване рішення.
Отже, порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»було виявлено відповідачем 12.08.2008р.
Суд доходить висновків, що Закон України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, який може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування.
Таким чином, Закон від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.
Як зазначено у статті 1 вказаного Закону, податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а податкове повідомлення визначено як письмове повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, строки визначення податкового зобов'язання, передбачені нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не можуть бути застосовані щодо застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Натомість, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, застосування оспорюваним рішенням від 04.03.2009р. до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»після закінчення шести місяців з дня виявлення порушення (12.08.08р.) є неправомірним.
При цьому, суд доходить висновків, що порушенням, за яке застосовуються штрафні санкції до позивача, є саме обставина прострочення надходження валютної виручки, яка об'єктивно існувала саме в момент проведення перевірки, результати якої були відображені в акті від 12.08.08р., а датою початку перебігу строків застосування адміністративно -господарських санкцій визначено саме момент виявлення порушення.
Суд не може визнати датою виявлення порушення в діях позивача дату припинення провадження у справи Господарським судом міста Києва на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки зазначені процесуальні дії жодним чином не залежали від волі позивача і не впливають на той момент, коли відповідач дізнався про несвоєчасне надходження валютної виручки. Також суд враховує, що зупинення перебігу строків нормами статті 250 Господарського кодексу України не передбачено
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології»задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000282202/0 від 04.03.2009р. в частині застосування 73599,16грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. Судові витрати в сумі 3,40грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профільні технології»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян