ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/463
м. Київ
23 лютого 2010 року 16:15 № 2а-13225/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кишинському М.І. , суддів Кузьменка В.А. Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б., вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Консалтинг"
до Міністерство економіки України
проскасування наказів від 25.12.2008р. №912, від 26.02.2009р. №169
Треті особи: Державний департамент з питань банкрутства,
ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить визнати накази Міністерства економіки України від 25.12.2008 № 912 та від 26.02.2009 № 169 такими, що суперечать Положенню про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. № 777, та Положенню про державний департамент з питань банкрутства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 р. № 533 та скасувати їх.
Представник Позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав і пояснив, що з джерел, які є цілком доступними та відомими загальному колу споживачів, позивач дізнався, що Державне підприємство створене наказом Міністерства економіки від 25.12.2008 №912 з метою надання послуг державі, фізичним, юридичним особам у процесі провадження у справах про банкрутство та у процесі досудових заходів відновлення платоспроможності, досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності, а також про існування наказу Міністерства економіки України від 26.02.2009 №169, згідно з яким до нормативно-правового врегулювання питань продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства Державному підприємству «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»забезпечити здійснення повноважень державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства».
Процедура створення та діяльності Державного підприємства викликають сумніви і не кореспондуються з вимогами чинного законодавства. Отже, необхідність створення Державного підприємства з тотожними функціями Державного департаменту, а також передання йому функцій державної госпрозрахункової установи «Агентство з питань банкрутства»- установи в процедурі ліквідації з боку держави є недоцільним та економічно необґрунтованим. Враховуючи викладене вище, позивач просив позов задоволити в повному обсязі.
Представник Відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та зазначив, що у позовній заяві позивач лише стверджує, що порушено його права, але всупереч ст. 2, 104 КАС України не зазначає яким чином та які саме його права у сфері публічно-правових відносин були порушені наказами Міністерства економіки України від 25.12.2008 № 912 «Про створення державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»та від 26.02.2009 № 169 «Про деякі питання продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства».
Крім того, відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, в свою чергу, не надав жодних доказів з посиланням на нормативно-правові акти, якими підтверджується порушення Мінекономіки прав позивача при виданні наказів № 912 та № 169.
Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що накази Міністерства економіки України від 25.12.2008 № 912 «Про створення державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»та від 26.02.2009 № 169 «Про деякі питання продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства»видано в межах повноважень, жодним чином не суперечать Положенню про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, і Положенню про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 № 533 та не підлягають скасуванню, в зв'язку з чим просив, у задоволені позову відмовити повністю.
Представники третіх осіб на стороні Відповідача -Державний департамент з питань банкрутства, ДП «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі на підставі того, що твердження Позивача про економічну необґрунтованість існування Державного підприємства є абсолютно безпідставними виходячи з того, що згідно із п. 5 розділу IV свого Статуту Державне підприємство діє на принципах повної господарської самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов'язань перед бюджетами, державними цільовими фондами та контрагентами. Тобто, Державне підприємство, не витрачаючи бюджетних коштів, самостійно заробляє грошові кошти та сплачує дивіденди в Державний бюджет України, а також створює робочі місця, які в період кризи є найсоціальною функцією.
Отже, зважаючи на все вищевикладене, наказ Міністерства економіки України від 25.12.2008 №912 виданий в межах владних повноважень Міністерства економіки України, що не суперечить Положенням про Міністерство економіки України, про Державний департамент та іншому законодавству України.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно із пунктами 1 та 3 ч.1 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»уповноважений орган управління має право приймати рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності, затверджувати статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, і господарських структур та здійснює контроль за їх дотриманням. Оспорюванні позивачем накази від 25.12.2008 № 912 та від 26.02.2009 № 169 прийняті Міністерством економіки України в межах своїх повноважень та компетенції.
Згідно з підпунктом 9 пункту 5 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777 Мінекономіки має право утворювати, реорганізовувати, ліквідувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Мінекономіки.
Матеріалами справи встановлено, що керуючись Законом України «Про управління об'єктами державної власності»та з метою впорядкування питань надання послуг відповідно до Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до статей 63, 73 Господарського кодексу України наказом Мінекономіки № 912 було створене державне підприємство «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»та затверджено його Статут.
Згідно з пунктом 1 розділу 3 Статуту метою діяльності державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»є надання послуг державі, фізичним, юридичним особам у процесі провадження у справах про банкрутство та у процесі досудових заходів відновлення платоспроможності, досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності.
Згідно підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повноваження державного органу з питань банкрутства; забезпечує реалізацію державної політики щодо запобігання банкрутству, а також створення умов для здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту першого Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 № 533 Державний департамент з питань банкрутства є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки та йому підпорядковується.
Основними завданнями Департаменту є участь у реалізації державної політики у сфері запобігання банкрутству і забезпечення умов здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, і суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що державне підприємство «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»та Державний департамент з питань банкрутства не мають тотожних функцій.
До того ж суд звертає увагу, що твердження позивача про економічну необґрунтованість існування державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»є безпідставними, оскільки, відповідно до п. 5 розділу ІV Статуту державне підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов'язань перед бюджетами, державними цільовими фондами і контрагентами.
Зважаючи на вищенаведені правові норми, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, Позивачем не надано жодних доказів, щодо порушення його права у сфері публічно-правових відносин, та не доведено, яким чином оскаржувані накази суперечать Положенню про Міністерство економіки України.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що накази Міністерства економіки України від 25.12.2008 № 912 «Про створення державного підприємства «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства»та від 26.02.2009 № 169 «Про деякі питання продажу активів у рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства»видано в межах повноважень, жодним чином не суперечать Положенню про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 № 777, і Положенню про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2006 № 533, в зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, в судовому засіданні свідки не залучались та експертизи не проводились, судові витрати, що підлягають стягненню відсутні.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 24, 69-71, 94, 158, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Кишинський М.І.
Судді: Шейко Т.І.
Кузьменко В.А.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -01.03.2010р.