м. Вінниця
21 жовтня 2020 р. Справа № 120/3880/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до: Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 01.12.2008 по 12.09.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.09.2018 за №199 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Втім, у вказаний період позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.09.2018.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, представник позивача звернувся до суду з даним позовом в якому просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.09.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 встановити для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з 01.12.2015 року базовий місяць січень 2008 року, а з 01.03.2018 фіксовану суму індексації в розмірі 3319,56грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та фіксованої суми індексації в розмірі 3319,56 грн на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 12.09.2018 року в сумі 107 300,08грн.
Ухвалою від 07.08.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено учасникам справи строк на подання заяв по суті.
01.09.2020 р. до суду надійшов відзив за вх. №24530, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав того, що в Міністерстві оборони України на відповідні видатки не було фінансового ресурсу.
Щодо базового місяця, то відповідач вказує, що з 01.01.2016 грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України відповідно до протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №3 було значно збільшено за рахунок збільшення їх розміру преміювання. Відтак безпідставним є застосування до спірних правовідносин базового місяця 2008.
03.09.2020 до суду надійшла від представника позивача відповідь на відзив за змістом якої вказано, що посадові оклади змінені лише у 2018 році, відтак слід застосовувати базовий місяць при розрахунку інфляції 2008 рік до періоду з грудня 2015 до 01.03.2018.
Щодо періоду з березня 2018 року, то представник позивача повторно наголошує, що відповідно до абз. 4 пункту 5 Порядку №1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Виходячи із даних, які були надані Відповідачем в березні 2018 розмір підвищення грошового доходу не перевищив суму індексації, що склалась у лютому 2018 (4 258,58 грн.), а тому відповідач відповідно до абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078, повинен був з березня 2018 виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг у розмірі 103 відсотки, в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації, що підтверджено правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16.
Ухвалою суду від 07.09.2020 витребувано у відповідача та зобов'язано надати на адресу суду відомості щодо розміру грошового забезпечення за період проходження служби з 2015 по 12.09.2018 (помісячно), із зазначенням в розрізі окремо розміру основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років) та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки премії, винагороди), крім тих, що не мають постійного характеру; відомості щодо індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період (в разі наявності).
14.09.2020 до суду надійшли заперечення від відповідача в якому вказано на безпідставність заявлених позивачем вимог. Зокрема щодо грудня 2015 року, то зазначено про виплату індексації в повному обсязі ОСОБА_1 в березні 2016.
В січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України було підвищено розмір грошового забезпечення за грудень, тому базовим місяцем для виплати індексації слід рахувати не січень 2008 року, а січень 2016.
Щодо доводів сторони позивача про бездіяльність відповідача, то останній звертає увагу на те, що військова частина не є розпорядником коштів першого рівня, тому не має повноважень самостійно визначати напрямки використання бюджетних ресурсів. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, відповідач покликається на п. 7 роз'яснень директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2 за змістом яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
За наведеного вище, відповідач просить відмовити у задоволені позову.
01.10.2020 на адресу суду надійшли витребувані судом докази, а саме бланк особового рахунку позивача на 3-х арк, що долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
Позивач з 01.12.2008 по 12.09.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що доводиться письмовими доказами (а.с. 11, 12), та не заперечується жодною із сторін.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.09.2018 за №199 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
У період з 01.12.2015 по 12.09.2018 позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, що є на думку останнього протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, суд керується наступним.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII).
В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.
Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.
Індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Положеннями пункту 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
Так, нормами Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 визначено і джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Із аналізу вище процитованих норм видно, що індексація грошових доходів населення в тому рахунку грошового забезпечення військовослужбовців проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється до 01.01.2016 р. в розмірі 101%, а з 01.01.2016 р. в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці», такими заходами є, зокрема індексація заробітної плати. В аспекті конституційного звернення слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати.
Відповідно до 10-1 Порядку №1078, (в редакції постанови КМ № 526 від 13.06.2012), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Згідно з п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013 від 09.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Враховуючи викладене, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у січні 2008 на чому наполягає позивач, а відповідач не спростовує цього, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не була нарахована та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, відтак має місце протиправна бездіяльність, так як проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Щодо тверджень відповідача про те, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплатити індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було, то суд їх відхиляє, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Суд враховує, що Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував: реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Щодо грудня місяця 2015 року, з якого позивач вважає, що має бути йому нарахована індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січня 2008 року, то суд вважає безпідставними такі вимоги, оскільки відповідно до бланку особового рахунку ОСОБА_1 індексація виплачена позивачу за вказаний місяць у березні 2016, відтак доводиться письмовими доказами.
Щодо розрахунку проведеного представником позивача самостійно, то суд його відхиляє з огляду на те, що визначення суми індексації на підставі розрахунку самого представника позивача є необґрунтованою, оскільки такий розрахунок не є належним та допустимим доказом визначення суми індексації необхідної для перерахунку. При цьому, нарахування суми індексації за певний період, на переконання суду, належить до дискреційних повноважень відповідача.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Відтак, правильним способом захисту прав позивача буде зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Щодо вимог про не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2018 року та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із встановленням фіксованої суми індексації в розмірі 3 319,65грн, то суд вважає їх помилковими з огляду на наступне.
У своїх твердженнях позивач посилається на абз. 4 п. 5 Порядку №1078, зокрема згідно з яким якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Представник позивача вказує, що грошове забезпечення (ГЗ) позивача за лютий 2018 склало 13321,31грн., а за березень 2018 - 14260грн. Відтак грошовий дохід позивача збільшився на 939,19грн, який здобутий як різниця між отриманим доходом за березень 2018 та лютим 2018. За переконанням представника позивача, так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762грн, а величина приросту індексу споживчих цін становить 241,7%, то відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.02.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762грн,00грн*241,7/100), що становить 4258,75грн. Отже, сума належної індексації в березні 2018 розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4258,75грн. мінус 939,19грн та становить 3 319,65грн.
З таким твердженням суд не погоджується з огляду таке.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до п. 4 цієї Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Так, п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %, що спростовує доводи представника про індекс споживчих цін у розмірі 241,7%.
Отже, відповідно до п. 5 вказаного Порядку, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Разом з тим, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2018 року немає.
За таких обставин, грошове забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2018 року індексації не підлягає.
Щодо посилань представника позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, то вона не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки обставини справи не є подібними до цієї.
Відповідно до справи №816/1728/16 судом вказано, що оскільки на момент проведення перевірки підвищення заробітних плат не було, тому позивач зобов'язаний був виплачувати фіксовану суму індексації ОСОБА_2 за лютий, березень та квітень 2016 року, в той час як згідно із статтею 8 Закону України від 25.12.2015 №928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 грн, а з 01.05.2016 - у розмірі 1450 грн.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо повернення останнього на користь позивача не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; для листування: АДРЕСА_1 ); Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: (22.10.2020)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна