про відкриття провадження у адміністративній справі
м. Вінниця
22 жовтня 2020 р. Справа № 120/5667/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028) про визнання бездіяльності неправомірною та дій протиправними,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності неправомірною та дій протиправними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неправомірну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), яка полягає у нездійсненні необхідних дій, а саме реєстрації заяви щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/320/20-а у день її надходження. Також, зазначає про протиправність дій відповідача, що виявилися в несвоєчасному відкритті виконавчого провадження.
Ухвалою від 16.10.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
19.10.2020 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач уточнив позовні вимоги та звернув увагу суду на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження №63192689 отримав 08.10.2020 року. Крім того, позовна заява була сформована та подана до суду через систему "Електронний суд" 12.10.2020 року, а тому враховуючи викладене строк звернення до суду пропущено не було.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на уточнене формулювання позовних вимог, а також обґрунтування і матеріали, які долучені до заяви на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд вважає доведений факт звернення позивача до суду в межах десятиденного строку з дня коли він дізнався про порушення своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходить з наступного.
Главою 11 Розділу II КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.
Однією з таких особливостей є скорочені строки розгляду справ цієї категорії.
Так, відповідно до приписів частини 4 статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Частина 1 статті 268 КАС України визначає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
В силу положень частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Згідно статті 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
З огляду на викладене та враховуючи те, що для цієї справи пріоритетним є її швидке вирішення, суд доходить висновку про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи та можливість їх повідомлення в порядку частини 1 статті 268 КАС України.
Крім того, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Мотивуючи дане клопотання, позивач вказав, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних незадовільними умовами життя, відсутністю стабільного доходу.
Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року, як на підставу звільнення від сплати судового збору. У даних відомостях зазначено, що інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.
Крім того, із довідки Вінницького міського центру зайнятості №02-17/1324 від 07.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 з 20.10.2015 року облікований в центрі зайнятості, як особа, що шукає роботу. Також зазначено, що допомогу по безробіттю не отримує.
Разом із тим, позивачем надано акт про обстеження житлових умов № 4 від 02.10.2020 року, згідно якого житлові умови ОСОБА_1 визнані незадовільним та такими, що потребують поліпшення.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Таким чином, оскільки чинною редакцією статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено право суду звільнити позивача від сплати судового збору, беручи до уваги надані позивачем докази, суд доходить висновку про задоволення клопотання позивача та звільнення останнього від сплати судового збору, оскільки, в іншому разі, буде порушено право позивача у доступі до правосуддя.
На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 6, 12, 122, 123, 133, 171, 248, 256, 263, 268, 269, 287 КАС України, -
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання бездіяльності неправомірною та дій протиправними.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Свентухом Віталієм Михайловичем одноособово у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Призначити справу до судового розгляду на 27 жовтня 2020 р. о 15:30 год. в залі судового засідання № 9 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.
Зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, забезпечити явку в засідання представників сторін з визначеними ст.59 КАС України доказами про повноваження, та з документами, що посвідчують особу.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зобов'язати відповідача подати до суду відзив на позовну заяву у відповідності до положень ст. 269 КАС України, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Свентух Віталій Михайлович