22 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 911/2656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області
(головуючий суддя - Бацуца В.М.)
від 16.07.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мальченко А.О.; судді: Буравльов С.І., Кропивна Л.В.)
від 27.02.2020
у справі № 911/2656/18
за позовом ОСОБА_1
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сіті-Інвест"
про визнання недійсним загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним статуту товариства, скасування реєстраційного запису про реєстрацію права власності на частку у статутному капіталі товариства, витребування частки у статутному капіталі товариства, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства,
за участю представників учасників справи:
позивача - Рибченко О.Г.,
відповідача 1 - Отцевич Є.Ю.,
відповідача 2 - не з'явилися,
відповідачів 3, 4, 5 - ОСОБА_11 ,
третіх осіб - не з'явилися,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" (далі - СТОВ "Колос"), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Колос", оформленого протоколом загальних зборів №16 від 31.01.2014; визнання недійсним статуту СТОВ "Колос" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства 31.01.2014; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №1381050011000421 від 03.02.2014, вчиненого державним реєстратором Кагарлицької районної державної адміністрації Башевою Юлією Валеріївною, про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу СТОВ "Колос"; витребування у ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 частки у розмірі 60% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 33 750,00 грн; по відношенню до відповідача ОСОБА_3 визнання за ОСОБА_1 права власності на частку у розмірі 20% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 11 250,00 грн; по відношенню до відповідача ОСОБА_4 визнання за ОСОБА_1 права власності на частку у розмірі 20% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 11 250,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення загальних зборів учасників СТОВ "Колос" від 31.01.2014 були прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки зі сторони ОСОБА_2 залишились невиконаними зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення, а також здійснення розрахунку за відчужену частку у розмірі 300 000 доларів США; статут СТОВ "Колос" у редакції 2014 року також підлягає визнанню недійсним у зв'язку з його затвердженням ОСОБА_2 як особою, яка на дату підписання протоколу №16 від 31.01.2014 про затвердження нової редакції статуту СТОВ "Колос" не набула прав учасника товариства, враховуючи, що ОСОБА_2 неправомірно набув право власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу товариства, яка вибула з власності позивача поза його волею, у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як в учасників подальших правочинів щодо придбання цієї ж частки, прав на неї не виникало, відповідно у ОСОБА_1 наявне право на витребування цієї частки.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2656/18 у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 у справі №911/2656/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- ОСОБА_1 на момент складання заяви про вихід зі складу учасників СТОВ "Колос" від 31.01.2014, був єдиним його учасником, останньому одноособово належав внесок у розмірі 56 250,00 грн, що становив 100% статутного капіталу товариства, що підтверджується п.п. 5.1., 6.1. статуту СТОВ "Колос", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 04.10.2011, оформленим протоколом №4 від 04.10.2011, зареєстрованого державним реєстратором Кагарлицької районної державної адміністрації від 24.11.2011 та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- ОСОБА_1 31.01.2014 звернувся до СТОВ "Колос" із заявою, в якій, вказуючи про своє власне волевиявлення, повне усвідомлення значення своїх дій, без будь-якого фізичного чи морального примусу, заявив про намір вийти зі складу учасників (засновників) СТОВ "Колос", а припиняючи свою участь у складі засновників (учасників) товариства, має намір відступити належну йому частку у статутному капіталі цього товариства у повному обсязі - 100%, що у грошовому вираженні становить 56 250,00 грн, на користь ОСОБА_2 . Даною заявою позивач одночасно підтвердив, що жодних претензій, у тому числі майнових до СТОВ "Колос" він немає. Водночас вказаною заявою позивач просив загальні збори товариства розглянути дану заяву та з урахуванням викладеного в ній затвердити відповідні зміни до статутних документів товариства;
- дану заяву та справжність підпису ОСОБА_1 нотаріально посвідчено державним нотаріусом Ржищівської міської державної нотаріальної контори Отькало С. В. за реєстровим № 244 (а.с. 19 т. 1);
- рішенням № 16 від 31.01.2014 засновника СТОВ "Колос" ОСОБА_1 "Про внесення змін до установчих документів СТОВ "Колос"", оригінал якого долучено до матеріалів справи, вирішено: корпоративні права засновника СТОВ "Колос" передати ОСОБА_2 ; у зв'язку із внесеними змінами затвердити нову редакцію статуту СТОВ "Колос"; обов'язки по державній реєстрації нової редакції статуту покласти на ОСОБА_13 (а.с.76 т.3);
- СТОВ "Колос" в особі директора ОСОБА_1 03.02.2014 сформовано лист № 16 про те, що товариство доручає ОСОБА_13 вчинити дії, пов'язані з реєстрацією статуту СТОВ "Колос" у зв'язку з уступкою ОСОБА_1 своєї частки в статутному капіталі ОСОБА_2 (а.с.79 т.1);
- державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. на підставі рішення № 16 від 03.02.2014 засновника СТОВ "Колос" ОСОБА_1 "Про внесення змін до установчих документів СТОВ "Колос"" та інших документів, поданих особисто ОСОБА_1 , 03.02.2014 проведено державну реєстрацію статуту СТОВ "Колос", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено реєстраційний запис № 13381050011000421;
- відповідно до п.п. 5.1., 6.1. статуту СТОВ "Колос", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 30.01.2014, оформленим протоколом №16 від 31.01.2014 та зареєстрованого державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. від 03.02.2014, та відомостей з ЄДРЮОФОП, станом на 03.02.2014 учасником товариства був ОСОБА_2 . Останньому належав внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 56 250,00 грн, що становило 100% статутного капіталу товариства;
- згідно витягу з ЄДРЮОФОП станом на 12.03.2014 до реєстру внесено відомості про належність ОСОБА_2 частки в статутному капіталі товариства в розмірі 100% в сумі 56 250,00 грн;
- в період з 03.02.2014 по 30.10.2017 склад учасників товариства змінювався, учасниками СТОВ "Колос", згідно даних реєстраційної справи станом на 30.10.2017 значились: СТОВ "Сіті Інвест", ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- в подальшому 30.10.2017 між ОСОБА_4 , як покупцем, та ОСОБА_10 , як продавцем, було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СТОВ "Колос", за умовами якого ОСОБА_4 набув у власність частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" розміром 13 146,08 грн, що становить 20 % статутного капіталу товариства (а.с. 98-100 т.1);
- між ОСОБА_14 , як покупцем, та ТОВ "Компанія з управління активами "Сіті-Інвест", як продавцем, 30.10.2017 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СТОВ "Колос", відповідно до якого ОСОБА_15 набула у власність частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" розміром 13 146,08 грн, що становить 20 % статутного капіталу товариства (а.с.101-103 т.1);
- між ОСОБА_3 , як покупцем, та ОСОБА_7 , як продавцем 30.10.2017 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_3 придбав частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" у розмірі 13 146,08 грн, що становить 20 % статутного капіталу (а.с.104-105 т.1);
- на підставі договору купівлі-продажу частки від 30.10.2017, ОСОБА_3 (покупець за договором) було придбано в ОСОБА_9 (продавець за договором), частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" у розмірі 13 146,08 грн, що становить 20 % статутного капіталу товариства (а.с.106-107 т.1);
- між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 30.10.2017 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_3 , як покупцем було придбано частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" у розмірі 13 146,08грн, що становить 20 % статутного капіталу (а.с.108-109 т.1);
- рішенням загальних зборів учасників СТОВ "Колос", оформлених протоколом № 30/10/2017 від 30.10.2017, погоджено та затверджено продаж учасниками товариства часток у статутному капіталі, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , затверджено новий склад учасників та нову редакцію статуту СТОВ "Колос", відповідно до якого учасниками товариства є:
- ОСОБА_3 - 60 % статутного капіталу, що складає 39 438,22 грн;
- ОСОБА_4 - 20 % статутного капіталу, що складає 13 146,07 грн;
- ОСОБА_15 - 20 % статутного капіталу, що складає 13 146,07 грн (а.с.110-111 т.1);
- проведено державну реєстрацію змін до установчих документів СТОВ "Колос", а саме, змінено склад учасників товариства (реєстраційний запис №13381050029001030), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1003325282 від 04.12.2017, згідно з яким станом на 04.12.2017 засновниками СТОВ "Колос" значились ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 ;
- за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 10.11.2017, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 04.12.2017, Міністерством юстиції України було прийнято наказ №3898/5 від 07.12.2017 про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб реєстраційної дії від 03.02.2014 за № 13381050011000421, вчиненої державним реєстратором на підставі оспорюваного позивачем рішення СТОВ "Колос" №16 від 03.02.2014 (а.с.143 т.1);
- з інформації, викладеної в листі Міністерства юстиції України від 15.02.2018 вих.№ 5380/489-26-18/19.2.2 слідує, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нотари О.І. 08.12.2017 було проведено актуалізацію реєстраційних дій (№№ 13381050028001030, 13381050029001030) відносно СТОВ "Колос", в результаті чого єдиним учасником товариства вказано ОСОБА_1 (а.с.150-152 т.1);
- наступного дня, 09.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 відчужив ОСОБА_16 частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" у розмірі 100%, яка становить в грошовому еквіваленті 56 250,00 грн (а.с.154-155 т.1);
- рішенням єдиного учасника (засновника) СТОВ "Колос" № 1 від 09.12.2017 ОСОБА_1 :
1. Передано ОСОБА_16 частку у розмірі 100% статутного капіталу СТОВ "Колос";
2. Затверджено, що товариство діє на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1182;
3. Звільнено з посади директора товариства ОСОБА_1 ;
4. Призначено на посаду директора товариства ОСОБА_16 та доручено останньому оформити належним чином в органах державної реєстрації відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, а також отримати усі необхідні документи товариства (а.с.153 т.1);
- за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Колос", ОСОБА_16 26.12.2017 відчужив на користь ТОВ "Агрохолдинг "Легіон" частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" у розмірі 100%, що у грошовому еквіваленті складає 56 250,00 грн (а.с.164-165 т.1);
- рішенням позачергових загальних зборів СТОВ "Колос", оформленим протоколом від 26.12.2017 б/н, вирішено здійснити ОСОБА_16 продаж частки в статутному капіталі товариства та затвердити новий розподіл часток, за яким учасником товариства є ТОВ "Агрохолдинг "Легіон" з часткою у статутному капіталі СТОВ "Колос" 100%, що в грошовому еквіваленті складає 56 250,00 грн (а.с.163 т.1);
- рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №911/3773/17 за позовом ОСОБА_3 до СТОВ "Колос", ОСОБА_16 , ТОВ "Агрохолдинг "Легіон" та ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу, скасування реєстраційних дій та визнання права власності на частку у статутному капіталі позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Колос", оформлене рішенням № 1 єдиного учасника (засновника) СТОВ "Колос" від 09.12.2017; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Колос", укладений 09.12.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 ; скасовано реєстраційні дії у ЄДРЮОФОП від 12.12.2017 за №№ 13381050034001030, 1338106003500103, 13381070033001030, проведені державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав"; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Колос" від 26.12.2017, укладений між ОСОБА_16 та ТОВ "Агрохолдинг "Легіон"; визнано за ОСОБА_3 право власності на частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" та здійснено розподіл судових витрат між учасниками справи;
- постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 у справі №911/3773/17, залишеною без змін постановою Верховного суду від 24.10.2018, рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у даній справі в частині вимог про визнання за ОСОБА_3 права власності на частку у статутному капіталі СТОВ "Колос" змінено, викладено частину 6 резолютивної частини вказаного рішення в наступній редакції: "Визнати за ОСОБА_3 право власності на частку у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" у розмірі 60 %, що становить 39 438,22 грн, в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2018 у справі №911/3773/17 - залишити без змін;
- рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі №911/2218/18 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_12 до ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ТОВ "Агрохолдинг "Легіон", за участю третьої особи СТОВ "Колос" про визнання права власності на частки в статутному капіталі та поновлення відомостей в реєстрі відмовлено повністю;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10.10.2019 рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2019 у справі № 911/2218/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково та визнано право власності на частки у статутному капіталі СТОВ "Колос" за ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у рівних частинах - у розмірі 20 %, що становить по 13 146,07 грн за кожним; в іншій частині позовних вимог відмовлено;
- причиною виникнення спорів у справах № 911/3773/17 та № 911/2218/18 стали дії позивача ОСОБА_1 , яким було ініційовано звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на неправомірні дії державного реєстратора, за наслідками розгляду якої наказом Міністерства юстиції України №3898/5 від 07.12.2017 в ЄДРЮОФОП був скасований реєстраційний запис від 03.02.2014 №13381050011000421 щодо перереєстрації права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу СТОВ "Колос" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .
2.4. Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд Київської області у справі №911/2656/18 виходив з недоведеності ОСОБА_1 заявлених вимог з огляду на те, що оспорювані рішення були прийняті загальними зборами товариства із дотриманням положень встановлених законодавством та статутом товариства. Посилання ОСОБА_1 на незаконність оспорюваних рішень зборів учасників через відсутність укладеного між ним та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства суд відхилив, зважаючи на те, що сама лише відсутність цивільно-правової угоди щодо відступлення частки не може бути безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними. З огляду на те, що вибуття належної ОСОБА_1 частки з власності відбувалося за його волевиявленням, відсутні підстави для задоволення вимог про її витребування у відповідачів та визнання за собою права власності.
При цьому місцевий господарський суд, висловлюючи таку правову позицію, зауважив, що вона узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, судом апеляційної інстанції встановлено наявність волевиявлення у обох сторін на вчинення правочину із відступлення частки, що має правове значення для справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що волевиявлення ОСОБА_1 щодо передачі своєї частки у статутному капіталі товариства підтверджується його послідовними діями, а саме: підписом на нотаріально посвідченій заяві від 31.01.2014 до загальних зборів учасників СТОВ "Колос"; підписом ОСОБА_1 на аркушах Реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 03.02.2014; усним договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Колос", укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчинення якого підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою ОСОБА_2 від 11.03.2014. При цьому судом зі змісту даної розписки встановлено, що ОСОБА_2 визнає за собою заборгованість перед ОСОБА_1 , яка виникла в результаті переоформлення на нього частки у статутному капіталі СТОВ "Колос".
Судом апеляційної інстанції враховано, що після ухвалення господарським судом оскаржуваного ОСОБА_1 рішення від 16.07.2019, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 вирішено відступити від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 916/2386/17, який був врахований місцевим господарським судом, та зроблено висновок про те, що відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування, тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 16.07.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №911/2656/18, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :
- в якості підстави касаційного оскарження скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15;
- судом апеляційної інстанції не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, оскільки у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду даної справи між першим власником частки у розмірі 100% статутного капіталу СТОВ "Колос" ( ОСОБА_1 ) та другом власником (відповідачем-2 ОСОБА_2 ) цивільно-правова угода щодо відчуження даної частки у статутному капіталі СТОВ "Колос" не укладалася;
- судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статтю 75 Господарського процесуального кодексу України, статті 145, 206, 208, 261, 264, 388, 392 Цивільного кодексу України, статтю 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
3.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проти її вимог заперечують та просять закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до СТОВ "Колос", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників СТОВ "Колос", оформленого протоколом загальних зборів №16 від 31.01.2014; визнання недійсним статуту СТОВ "Колос" в редакції, затвердженій загальними зборами учасників товариства 31.01.2014; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №1381050011000421 від 03.02.2014 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 100% статутного капіталу СТОВ "Колос"; витребування у ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 частки у розмірі 60% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 33 750,00 грн; по відношенню до відповідача ОСОБА_3 визнання за ОСОБА_1 права власності на частку у розмірі 20% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 11 250,00 грн; по відношенню до відповідача ОСОБА_4 визнання за ОСОБА_1 права власності на частку у розмірі 20% статутного капіталу СТОВ "Колос", що становить 11 250,00 грн.
4.3. Пдставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15, оскільки цивільно-правова угода щодо відчуження частки у статутному капіталі СТОВ "Колос" не укладалася, а твердження суду апеляційної інстанції щодо укладення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в усній формі не ґрунтується на висновку Великої Палати Верховного Суду щодо обов'язковості існування цивільно-правового правочину в якості правової підстави переходу права власності на частку у статутному капіталі господарського товариства.
У контексті згаданої процесуальної норми для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб'єкт, об'єкт та зміст (взаємні права та обов'язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору) та об'єкт (предмет).
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16).
4.4. Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, висновки якого, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
У справі №909/1294/15 розглядався спір про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників з тих підстав, що частка позивача у розмірі 100% статутного капіталу перейшла у власність іншої особи за відсутності документів, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування чи будь-якого іншого договору (купівлі-продажу, міни тощо). У даній справі позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на обставини підроблення його підпису у протоколах загальних зборів та заяві про передачу належної йому частки в статутному капіталі товариства у розмірі 100% на користь третьої особи, оскільки він не складав, не підписував та не подавав заяву про передачу належної йому частки в статутному капіталі товариства.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 22.12.2009 у справі № 33/45-09-1388 та Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 17.07.2018 у справі 916/2386/17, від 31.10.2018 у справі №904/9835/17, від 28.11.2018 у справі №903/568/17 та дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом;
- відповідно до вимог статей 717, 719 Цивільного кодексу України договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім'я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).
Судом апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що волевиявлення ОСОБА_1 щодо передачі своєї частки у статутному капіталі товариства підтверджується його послідовними діями, а саме: підписом на нотаріально посвідченій заяві від 31.01.2014 до загальних зборів учасників СТОВ "Колос"; підписом ОСОБА_1 на аркушах Реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 03.02.2014; усним договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі СТОВ "Колос", укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вчинення якого підтверджується розпискою останнього від 11.03.2014, що свідчить про оплатний перехід частки у статутному капіталі СТОВ "Колос" від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що відступлення частки учасником товариства відбулося шляхом укладення договору купівлі-продажу, то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції розглянув даний спір з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2019 у справі №909/1294/15.
4.5. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 911/2656/18 на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
Інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржником не наведено.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. З огляду на викладене, на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №911/2656/18.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 у справі №911/2656/18.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Мамалуй