21 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/270/13-г
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020
у складі колегії суддів: Матущака О.І.- головуючого, суддів: Бойко С.М., Якімець Г.Г.
у справі № 914/270/13-г
за заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»
про визнання банкрутом,
28.09.2020 уповноважена особа учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №914/270/13-г в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/270/13-г визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.10.2020.
З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, скаржником предметом касаційного оскарження визначено ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 року у справі №914/270/13-г.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі №914/270/13-г зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» подати до офіційних друкованих органів (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр") за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Адамант»; подати суду примірник газети з опублікованим оголошенням; розмір вимог кредитора визначено в сумі 1 594 532, 37 гривень; уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника і призначено розпорядником майна арбітражну керуючу Вікнянську Тетяну Василівну.
Повний текст зазначеної ухвали місцевого суду оприлюднено в Єдиному державному реєстру судових рішень 18.06.2013.
Частиною 2 статті 254 ГПК України визначено право учасників справи, осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси, та (або) обов'язки, оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу; апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Звертаючись до апеляційного суду 26.06.2020 з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 11.04.2013, уповноважена особа учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що на час прийняття оскаржуваної ухвали суду у апелянта не було статусу учасника у справі про банкрутство, він не був повідомлений про розгляд справи та не був залучений до участі у ній, а відтак не мав процесуальної можливості оскаржити зазначену ухвалу в апеляційному порядку. Водночас зазначав, що дана ухвала стосується його прав та інтересів, однак, інших поважних причин пропуску строків на апеляційне оскарження не навів, у зв'язку з чим його визнано необґрунтованим, а наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку неповажними; на підставі частини 3 статті 260 ГПК України апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою суду апеляційної інстанції 03.07.2020 та надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги із зобов'язанням, зокрема, навести інші причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду 11.04.2013 протягом десяти днів з дати отримання скаржником ухвали апеляційного суду від 03.07.2020, але не пізніше 21.07.2020.
Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 261 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 12.11.2018 у справі № 54/239, положення частини другої статті 261 ГПК України про відмову у відкритті апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення поширюються і на судові рішення, які були прийняті відповідно до ГПК України, в редакції до 15.12.2017.
Відтак, при вирішенні питання про можливість поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судових рішень, пропущеного зі спливом значного періоду часу (більше одного року з дня складення повного тексту судового рішення), апеляційним судам слід враховувати, що національним законодавством встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 261 ГПК України, положення якої за висновком об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.11.2018 у справі № 54/239, поширюються і на судові рішення, які були прийняті відповідно до ГПК України, в редакції до 15.12.2017.
Колегія суддів зауважує, що в силу особливостей провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство та звертатися із заявами (скаргами), чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства.
Відтак, апеляційний суд правильно зобов'язав уповноважену особу учасників ТОВ «Адамант» Уйгелія Юрія Юрійовича у порядку усунення недоліків щодо форми та змісту поданої ним апеляційної скарги надати суду докази на підтвердження порушення його прав, інтересів та (або) обов'язків ухвалою місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Адамант».
В той же час, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України установлено карантин, який, зважаючи на численні постанови Кабінету Міністрів України, триває і нині.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України № 540-IX) внесено зміни до ГПК України, зокрема розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."
Законом України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України викладено в такій редакції:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Згідно з частиною 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закон України № 731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Наведений Закон набув чинності 17.07.2020, у зв'язку з чим, у разі відсутності заяви про продовження процесуального строку, останнім днем цього строку вважається 06.08.2020.
Скаржник (уповноважена особа учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 ) своїм правом на продовження процесуального строку не скористався, заяву про продовження строку на усунення недоліків не подав, недоліки апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у справі № 914/270/13-г не усунув, а саме апелянтом не подано заяву із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на вищевикладене, відмовлено у відкритті апеляційного провадження поданої апеляційної скарги уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 оскаржуваною ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 з тих підстав, що скаржником у встановлений строк не було усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 03.07.2020.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд керувався, зокрема, пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України з урахуванням положень пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України та Законів України № 731-ІХ, № 540-IX, за змістом яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Касаційну скаргу на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 (про відмову у відкритті апеляційного провадження) уповноважена особа учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вважає оскаржувану ухвалу прийнятою з порушення норм процесуального права, що позбавляє скаржника доступу до правосуддя, у тому числі у зв'язку з безпідставним залишенням апеляційною інстанцією клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження без задоволення.
Частиною третьою статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 у справі "Трух проти України"). На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, 06.07.2020 ухвала Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 (про залишення апеляційної скарги без руху) була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тобто, навіть не отримавши копії даної ухвали, з цієї дати апелянт повинен був бути обізнаний щодо встановлених судом апеляційної інстанції недоліків його апеляційної скарги, як і обізнаний щодо строків їх усунення з урахуванням того, що Закон України № 731-ІХ є загальнодоступним і був поширений у засобах масової інформації і в мережі Інтернет. Проте цього апелянтом зроблено не було.
Крім цього, апеляційним господарським судом правильно встановлено, що 06.08.2020 в силу норм чинного законодавства, закінчився строк усунення недоліків апеляційної скарги уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2013 у даній справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що у зв'язку з не усуненням апелянтом встановлених в ухвалі суду від 03.07.2020 недоліків та не подання суду заяви про продовження строку для усунення недоліків, відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження за умови подання апеляційної скарги після закінчення процесуальних строків.
Доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права (статей 260 та 261 ГПК України).
Пунктом 2 частини 2 статті 293 ГПК України визначено як підставу для відмови у відкритті касаційного провадження у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) визнання Судом касаційної скарги необґрунтованою, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Верховний Суд вважає, що правильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права (статей 119, 174, 260, 261 ГПК України) є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування при прийнятті ухвали від 31.08.2020 у справі №914/270/13-г про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.04.2013, яку подано зі спливом строку на апеляційне оскарження за умов неусунення недоліків апеляційної скарги, неподання клопотання з наведенням поважності підстав для поновлення апеляційним судом пропущеного процесуального строку.
З огляду на таке, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №914/270/13-г необхідно відмовити на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статями 119, 174, 234, 235, 258, 260, 261, частиною 1 статті 287, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ «Адамант» ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 у справі №914/270/13-г.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк