19 жовтня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/867/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти»
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Ніколенко М.О.
від 11.03.2020
та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О.В., Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.
від 25.08.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти»
до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 16 700 528,48 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» 24.09.2020 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 904/867/20.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.09.2020 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Студенець В.І., Мамалуй О.О.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20, якою позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» повернуто заявнику.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20 в апеляційному порядку не переглядалась, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині.
Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 904/867/20.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 904/867/20, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20 повернуто заявнику.
Судом встановлено, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20 залишено без руху. Апелянту наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: надати належні докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Оскаржуваною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20 та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» без розгляду на підставі частини другої статті 260 та частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки скаржник не усунув недоліки поданої апеляційної скарги у встановлений строк.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, пунктом 2 частини третьої якої передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За змістом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У зв'язку з тим, що у встановлений строк з моменту отримання ухвали скаржник не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.08.2020 повернув апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 у справі № 904/867/20.
Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано частину 2 статті 260 та частину 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України шляхом повернення апеляційної скарги у зв?язку з тим, що скаржник у строк, визначений судом, не надав доказів усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не подано доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн.
Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).
Для Верховного Суду правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом норм права під час прийняття ухвали від 25.08.2020 у справі № 904/867/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2020 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 904/867/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець