Іменем України
22 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/725/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04014246
вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020"
вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900
про стягнення 263942,92 грн
Учасники справи не виклакались.
Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” про стягнення 263942,92 грн, з яких: 259965,30 грн безпідставно одержаних/збережених коштів та 3977,62 грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним одержанням/збереженням відповідачем коштів, які належать позивачу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14 серпня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.
Вказана вище ухвала суду від 14 серпня 2020 року, що направлялась відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” за адресою, зазначеною в позовній заяві (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 4), була повернута на адресу суду, у зв'язку з відсутністю адресата.
26 серпня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області позивачем подано клопотання про долучення доказів та уточнення позовної заяви, в якому позивач повідомив суд про зміну назви та місцезнаходження відповідача (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020”; нове місцезнаходження товариства - 14021, м. Чернігів, вул. Широка, 2). На підтвердження даного факту позивачем подано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (код ЄДРПОУ 41399900); відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (код ЄДРПОУ 41399900); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 41399900.
31 серпня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання про заміну неналежного відповідача, яким позивач просить замінити наналежного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020” (14021, м. Чернігів, вул. Широка, 2, код ЄДРПОУ 41399900). До клопотання позивачем додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (код ЄДРПОУ 41399900); відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (код ЄДРПОУ 41399900); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 41399900.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року клопотання Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про заміну неналежного відповідача від 31 серпня 2020 року задоволено; замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41399900) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900); зобов'язано позивача в строк не пізніше 5 календарних днів з дня вручення даної ухвали надіслати відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900) копію позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, а докази надсилання надати суду; встановлено відповідачу строк не пізніше 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, відповідно до ст. 165, 251 ГПК України, для надання відзиву на позовну заяву та докази, які підтверджують викладені у відзиві обставини, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу; докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
11 вересня 2020 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи. До клопотання додано докази направлення належному відповідачу копії позовної заяви з копіями всіх доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення. Документи підписано ЕЦП.
Відзиву на позов у встановлений строк відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши по суті у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (код ЄДРПОУ 41399900) було зареєстровано в якості суб'єкта господарювання 15 червня 2017 року, номер запису 1 064 102 0000 013284, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за умовами пошуку - код ЄДРПОУ 41399900 вбачається, що юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 41399900 було змінено назву та місцезнаходження на: Товариство з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020”; 14021, м. Чернігів, вул. Широка, 2, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно юридичної особи, копія якого знаходиться в матеріалах справи, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07 вересня 2020 року замінено неналежного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “БудАктивГруп” (вул. Князя Чорного, 4, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41399900) на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Штілгормакс-2020" (вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 41399900).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок виконати певну роботу і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, якщо умовами договору передбачено здійснення передоплати, вона має бути здійснена в установленому порядку та розмірі.
Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 лютого 2019 року між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Буд Актив Груп” (виконавець) (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю “Штілгормакс-2020”), було укладено договір підряду № 2-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва”)”.
Відповідно до п. 1.1.-1.3. договору, замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об'єкту: “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва”)” (далі-об'єкт), і здає їх замовнику. Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об'єкт в експлуатацію у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих ДСТУ та інших нормативних актів, чинних на території України. Виконавець надає замовнику всю виконавчу документацію по об'єкту. Обсяг робіт - відповідно до проектно-кошторисної документації. Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків.
Виконавець повинен передати замвонику роботи, передбачені цим Договором, якість яких відповідає умовам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об?єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва чинним на території України. Виконані роботи, якість яких не відповідає вимогам тендерної документації, затвердженої проектної документації на об'єкт, державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам у сфері будівництва, чинним на території України, вважаються не виконаними (п.2.1., 2.2. договору).
Пунктами 3.1.-3.6. договору сторони передбачили, що вартість будівництва визначається з урахуванням ДСТУ БД.1.1-1:2013, проектно-кошторисної документації, тендерної документації, пропозиції виконавця та вимог чинного законодавства. Ціна цього договору визначається виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за даним договором та становить 5359,18831 тис. грн, у тому числі ПДВ-20 % - 893,19805 тис. грн, в т.ч.: вартість будівельних робіт та інших витрат - 4958,84111 тис. грн, в т.ч. ПДВ 20% - 826,47352 тис. грн; вартість устаткування, що підлягає встановленню - 400,34720 тис. грн, в т.ч. ПДВ 20% - 66,72453 тис. грн. Оплата за договором здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості та коштів співфінансування з місцеву бюджету. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадках передбачених діючим законодавством України. Виконавець не може вимагати зміни ціни договору у зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт. Договірна ціна договору є твердою і визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Згідно п.4.1.-4.5., 4.7.-4.9. договору сторони погодили, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, від 27.12.2001 № 1764, замовник до початку виконання робіт може перерахувати виконавцю аванс у розмірі, що не перевищує 30% вартості річного обсягу робіт. В цьому випадку виконавець зобов'язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання, необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Замовник проводить розрахунки за виконанні роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме - після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом даного договору. Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за Договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану виконавцем роботу на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом договору. Розрахунок за виконані в цілому роботи на об'єкті здійснюється замовником після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом даного договору. До актів приймання виконаних будівельних робіт виконавець надає замовнику виконавчу документацію, яка складена у відповідності до діючих нормативних актів (в т.ч. ДБН А.3.1-5:2016). У разі ненадання або невідповідності виконавчої документації діючим нормам закону, замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до усунення виконавцем зазначеного недоліку. Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує виконавець і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця, в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК, тощо). Розбіжності, що виникли при підписанні актів виконаних робіт вирішуються у встановленому законодавством порядку.
Замовник відповідно до абз.2 ч.1 ст. 614 ЦКУ не несе відповідальності за відсутність фінансування та не проведення платежів органами Державної казначейської служби України, якщо ним були вчинені всі можливі заходи для здійснення виконання зобов'язань по договору.
Сторони у розділі 5 договору визначили строки виконання робіт: початок робіт - лютий 2019 року; закінчення робіт - відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених даним договором. Календарний графік виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору, складає виконавець та передає його замовнику до початку виконання робіт. Місце виконання робіт: вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області, 15661. Виконавець приступає до виконання робіт по договору протягом трьох днів з дня підписання договору.
Права та обов'язки сторін за даним договором погоджені у розділі 6 договору. Так, у відповідності до розділу 6, замовник, зокрема зобов?язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати якісно виконані роботи відповідно до умов даного договору; має право відмовитися від договору, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим. Виконавець, зокрема, зобов'язаний, забезпечити якісне виконання робіт у встановлений цим Договором строк відповідно до календарного графіку виконання робіт; має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за якісно виконані роботи.
Розділом 7 договору передбчена відповідальність сторін, а саме, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим договором. Види порушень та санкції за них, установлені договором.
Пунктами 10.1., 10.2. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а у разі невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов'язань, вчинених під час дії договору. У разі наявності заборгованості за фактично виконані роботи, договір діє до виконання замовником зобов'язань по її погашенню у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору підряду №2-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва”)” від 07.02.2019.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Доказів визнання недійсним, дострокового чи одностороннього розірвання даного Договору сторони суду не надали.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбачається, що договірна ціна на будівництво “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва”)”, що здійснюється в 2019 році, складена в поточних цінах станом на 07.02.2019, становить 5359,18831 тис. грн.
Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за квітень 2019 від 13 травня 2019 року форми КБ-3 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за квітень 2019 року від 13 травня 2019 року, підписаними з обох сторін, передбачено, що вартість виконаних відповідачем робіт склала 1637436,88 грн.
Платіжним дорученням №88 від 13 лютого 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 1056108,00 грн (призначення платежу: “аван. на в/р по бу.об: “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2лі) по ву.Мол,в с.Сто Мен.р.Чер.об.-буд.”; дог№2-Б 07.02.19, рах№РФ-0000005 13.02.19; ПДВ 176018,00”).
Платіжним дорученням №89 від 13 лютого 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 117345,00 грн (призначення платежу: “аван. на в/р по об: “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2лік.) по ву.Мол,в с.Сто Мен.р.Чер.об.-будів..”; дог№2-Б 07.02.19, рах№РФ-0000006 13.02.19; ПДВ 19557,50”).
Платіжним дорученням №494 від 13 травня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 417585,19 грн (призначення платежу: “за в/р по бу.об: “Ам.заг.пр.сім.мед(на 1-2л.) по ву.Мол,в с.Сто.Мен.р.Чер.об.-буд.”; дог№2-Б 07.02.19, дов.КБ-3№1 13.05.19 ПДВ 69597,53”).
Платіжним дорученням №496 від 13 травня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 46398,69 грн (призначення платежу: “за в/р по об “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2лік.) по ву.Мол.,в с.Сто. Мен.р.Чер.об.-будів.”; дог№2-Б 07.02.19, дов.КБ-3№1 13.05.19 ПДВ 7733,12”).
Всього за вищевказаними платіжними дорученнями позивачем перераховано на користь відповідача 1637436,88 грн.
Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №2 за серпень 2019 від 12 серпня 2019 року форми КБ-3 та актом №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року від 12.08.2019, підписаними з обох сторін, вартість виконаних відповідачем робіт склала 583316,70 грн.
Платіжним дорученням №1188 від 12 серпня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 524985,03 грн (призначення платежу: “за в/р по бу.об: “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2л.) по ву.Мол,в с.Сто. Мен.р.Чер.об.-буд.”; дог№2-Б 07.02.19, актКБ-2№2 12.08.19; ПДВ 87497,50”).
Платіжним дорученням №1189 від 12 серпня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 58331,67 грн (призначення платежу: “за в/р по об “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2лік.) по ву.Мол.,в с.Сто.Мен.р.Чер.об.-будів.”; дог№2-Б 07.02.19, актКБ-2№2 12.08.19; ПДВ 9721,95”).
Всього за вищевказаними платіжними дорученнями позивачем перераховано на користь відповідача 583316,70 грн.
Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №3 за жовтень 2019 від 08 жовтня 2019 року форми КБ-3 та актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2019 року від 08 жовтня 2019 року, підписаними з обох сторін, вартість виконаних відповідачем робіт склала 494796,36 грн.
Платіжним дорученням №1736 від 08 жовтня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 445316,72 грн (призначення платежу: “за в/р по бу.об: “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2л.) по ву.Мол,в с.Сто. Мен.р.Чер.об.-буд.”; дог№2-Б 07.02.19, актКБ-2№3 08.10.19; ПДВ 74219,45”).
Платіжним дорученням №1737 від 08 жовтня 2019 року позивачем на користь відповідача було перераховано 49479,64 грн (призначення платежу: “за в/р по об “Ам.заг.пр.сім.мед.(на 1-2лік.) по ву.Мол.,в с.Сто.Мен.р.Чер.об.-будів.”; дог№2-Б 07.02.19, актКБ-2№3 08.10.19; ПДВ 8246,61”).
Всього за вищевказаними платіжними дорученнями позивачем перераховано на користь відповідача 494796,36 грн.
Позивач у позовній заяві зазначає, що, у подальшому було з'ясовано, що ряд робіт, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2019 року, фактично не виконані по сьогоднішній день на суму 259965,30 грн, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №4 за травень 2020 року від 18 травня 2020 року форми КБ-3 (за мінусом 259965,30 грн) та акти №4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18 травня 2020 року; №5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18 травня 2020 року, підписані з обох сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на адресу відповідача направив вимогу №05-17/1383 від 10 червня 2020 року про повернення безпідставно одержаних коштів у розмірі 259965,30 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Кошти у розмірі 259965,30 грн (вартість робіт на суму, які фактично не було виконано відповідачем) позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно одержані/збережені грошові кошти згідно ст.1212 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3977,62 грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року (застосування облікової ставки НБУ, в якості встановленого законом розміру процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами за ст. 536 та ст. 1214 Цивільного кодексу України ґрунтуються на аналогії закону).
Тобто, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 259965,30 грн безпідставно одержаних/збережених коштів, у відповідності до норм ст. 1212 Цивільного кодексу України та 3977,62 грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року, у відповідності до норм ст. 1214 Цивільного кодексу України та ст. 1048 Цивільного кодексу України (за аналогією закону, виходячи з того, що факт користування чужими коштами юридично дуже схожий на відносини позики (одна особа дозволяє іншій правомірно користуватись її коштами), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ).
Для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про відсутність підстав для оплати робіт на суму 259965,30 грн станом на 10 серпня 2020 року, оскільки 18 травня 2020 року сторонами підписано акт форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форму КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №4) за травень 2020 року за мінусом робіт на суму 259965,30 грн. Підписанням довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №4 за травень 2020 року від 18 травня 2020 року форми КБ-3 (за мінусом 259965,30 грн) та актів №4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18 травня 2020 року; №5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2020 року від 18 травня 2020 року відповідач визнав існування за ним заборгованості у розмірі 259965,30 грн.
Стосовно заявлених позовних вимог в частині стягнення 3977,62 грн процентів за користування безпідставно одержаними/збереженими коштами за період з 18 травня 2020 року по 10 серпня 2020 року позивач посилається на те, що застосування облікової ставки НБУ в якості встановленого законом розміру процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами за ст. 536 та ст. 1214 Цивільного кодексу України ґрунтуються на аналогії закону.
Згідно з ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Термін “користування чужими коштами” може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 Цивільного кодексу України.
Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 Цивільного кодексу України.
Для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України має бути відсутньою правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв?язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Згідно ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондиційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Оскільки між сторонами у справі, було укладено договір підряду №2-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 1-2 лікаря) по вул. Молодіжній, в с. Стольне Менського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва”)” від 07 лютого 2019 року, а кошти, які перерахував позивач відповідачу, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути стягнуто відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі № 5006/18/13/2012, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17.
Суд також зазначає, про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами за порушення грошового зобов'язання, оскільки вказані вимоги є додатковими до вимоги про стягнення грошових коштів.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 суд дійшов висновку, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку про недоведеність заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. 42, 73, 74, 76, 79, 86, 129, 165, 232, 233, 236-241, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення складено та підписано 22 жовтня 2020 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/