18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1021/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:
від позивача: Беленкова В.В. - адвокат за довіреністю;
від відповідача: Лук'яненко Г.О. - адвокат за довіреністю;
від третіх осіб: Пахомова О.А. - адвокат за ордером від АТ "Укртансгаз", від Смілянської міської ради не з'явився;
від органу ДВС: Яжук С.С. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" на дії державного виконавця у справі за позовом публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (м. Черкаси) до комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" (м. Сміла, Черкаська область) про стягнення 16 087 619,90 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16 087 619,90 грн. як частини вартості природного газу за листопад 2018 за наслідками відбору відповідачем енергоресурсу при відсутності у нього підтверджених обсягів природного газу від постачальників газу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.02.2020 ( а.с. 28-40 том 2) позов задоволено повністю та стягнуто з комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго" (ідентифікаційний код 33648312, м. Сміла, Черкаська область, вул. В'ячеслава Чорновола, 72-А) на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142) --- 16 087 619,90 грн. основного боргу та 241 314,30 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 (а.с. 231-245 том 2) рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2020 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 10.02.2020 були видані накази від 21.07.2020 ( а.с. 249-250 том 2).
12.10.2020 відповідачем, комунальним підприємством "Смілакомунтеплоенерго" подано суду скаргу № 1531 від 09.10.2020 на дії старшого державного виконавця, в якій просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 28.09.2020 у виконавчому провадженні № 62814379;
- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника від 28.09.2020 у виконавчому провадженні № 62814379.
Відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
В засіданні представник заявника-відповідача скаргу підтримав та просить суд її задовольнити.
Представники позивача та відділу ДВС проти задоволення скарги заперечили через її необґрунтованість.
Заслухавши доводи та заперечення учасників процесу і дослідивши наявні у справі документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого:
З наявних у справі доказів вбачається, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) станом на 28.09.2020 знаходилися накази про примусове стягнення боргу з відповідача у справах Господарського суду Черкаської області № 925/840/18 та 925/1021/19.
Для забезпечення примусового виконання судових рішень у вказаних справах державним виконавцем 28.09.2020 прийнято дві спірні постанови у ВП 62814379 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника (а.с. 8,10 том 3).
Постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти відповідача у справі, які містяться на його рахунках у банківських установах:
НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478;
UA1 НОМЕР_2 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005;
НОМЕР_3 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005;
НОМЕР_4 в філії Черкаське обласне управління "Ощадбанк".
Вказана постанова містить умову про те, що арешт накладається на кошти
на вказаних рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідач вважає свої права порушеними накладенням арешту на кошти на вказаних у постанові рахунках, які є рахунками зі спеціальним режимом використання для виплати заробітної плати, коштів за газ через спецрахунки, податків, відряджень, сплати ЄСВ та інших обов'язкових та врегульованих чинним законодавством платежів.
У відповідності до ч.1, 3 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 48 вказаного Закону забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15- 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 -1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26- 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18- 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Представники позивача та органу ДВС звертають увагу, що у державного виконавця, який отримує відомості про відкриті боржником банківські рахунки з податкових органів, відсутня інформація про режим цих рахунків і тому саме на банківську установу покладено обов'язок відмовити у прийнятті до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів на рахунках боржника, які знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання і звернення стягнення на ці кошти не допускається.
Так, згідно довідок АТ "УкрСиббанк" та Ощадбанку (а.с. 43-44 том 3), арешт не накладено на рахунок відповідача НОМЕР_3 , бо він має цільове призначення. На інші перелічені у постанові про арешт на грошові кошти від 28.09.2020 банківські рахунки арешт накладено, бо про протилежне повідомлення з банківських установ до державного виконавця не надходили.
Ощадбанк надав довідку (а.с. 44 том 3) про те, що рахунок НОМЕР_4 в філії Черкаське обласне управління "Ощадбанк" відкрито з метою надання послуг з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом коштів з рахунка на рахунок, видачею коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій. Тому арешт на цей рахунок накладатися може.
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів того, що всі банківські рахунки, які вказані у спірній постанові про арешт коштів боржника від 28.09.2020 є рахунками із спеціальним режимом використання і на них зараховуються лише кошти, звернення стягнення на які недопустиме згідно вимог чинного законодавства.
Позивач також посилається на постанову Великої палати ВС від 19.05.2020 (п. 7.16) у справі № 905/361/19 про те, що чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктам господарювання окремих рахунків із спеціальним режимом їх використання виключно для виплати заробітної плати.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що державний виконавець правомірно встановив застереження щодо меж арешту на кошти на рахунках, звернення стягнення на які не допускається і банківські установи здійснили накладення арештів на кошти відповідача з урахуванням цих обмежень.
Отже відповідач не довів незаконність дій державного виконавця та порушення своїх прав прийняттям постанови від 28.09.2020 про арешт коштів боржника.
За доводами скаржника, постанову про арешт майна боржника від 28.09.2020 КП "Смілакомунтеплоенерго" вважає незаконною з підстав, що одночасне накладення арешту на кошти та на майно боржника є неправомірним. Відповідач посилається на норми ЗУ "Про виконавче провадження" про те, що звернення стягнення проводиться в першу чергу на кошти боржника, і лише при їх недостатності - на майно (ч. 1, 5 ст. 48).
При обговоренні в засіданні даного питання відповідач не вказав суду норми ЗУ "Про виконавче провадження", яка забороняє державному виконавцю накладати арешт на кошти та майно боржника одночасно.
Стаття 48 вказаного Закону, на яку посилається відповідач, стосується порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника і дійсно у ч. 2,5 передбачає, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідач не доводить порушення своїх прав саме неправомірним зверненням стягнення на кошти та майно, а лише накладенням арешту на кошти та майно.
При цьому ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 3 ст. 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
При цьому нормами ЗУ "Про виконавче провадження" не передбачено заборони одночасного накладення арешту на грошові кошти та майно боржника.
Отже на підставі аналізу вказаних норм ЗУ "Про виконавче провадження" суд приходить до висновку, що відповідач не довів незаконність спірної постанови від 28.09.2020 про арешт майна божника.
Суд також враховує, що обидві спірні постанови від 28.09.20 прийняті державним виконавцем для забезпечення примусового виконання рішення одночасно у двох справах - 925/840/18 та 925/1021/19.
Відповідач просить скасувати обидві постанови повністю.
В такому випадку суд фактично втрутиться у процедуру примусового виконання судового рішення у справі № 925/840/18, що є неприпустимим і тому ще й з цієї підстави вимоги відповідача не підлягають до задоволення.
Суд не встановив порушення вимог чинного законодавства та порушеного права у відповідача прийняттям стосовного нього двох спірних постанов державного виконавця від 28.09.2020 у ВП 62814379.
У відповідності до ч. 2,3 ст. 243 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного скарга відповідача від 09.10.2020 № 1531 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 234, 342 ГПК України, -
Відмовити відповідачу, комунальному підприємству "Смілакомунтеплоенерго" у задоволенні скарги № 1531 від 09.10.2020 на дії старшого державного виконавця з вимогами скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт коштів боржника від 28.09.2020 у виконавчому провадженні № 62814379 та постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про арешт майна боржника від 28.09.2020 у виконавчому провадженні № 62814379.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повний текст ухвали складено 22.10.2020
Суддя Н.М. Спаських