ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
20 жовтня 2020 року Справа № 922/2875/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.
за участю представників судового процесу:
від позивача - Ковальчук Т.О., адвокат,
від відповідача - Корнелюк В.В., адвокат,
розглянувши у судовому засіданні справу в частині розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс"
про стягнення 52 379 548,35 грн.
Хід розгляду справи, процесуальні дії суду, стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання.
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/3787/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група Лігал Фінанс" про стягнення 1359500,00 грн. та вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" та Фізичної особи-підприємця Кривошеєва Олександра Івановича про стягнення 52379548,35грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.10.2018 позовні вимоги до ТОВ "Таврида-Плюс" та ФОП Кривошеєва О.І. про стягнення 52379548,35грн., що є майновою шкодою в результаті загибелі рисових культур, виділено у самостійне провадження. Справі присвоєно № 922/2875/18.
Ухвалою від 22.10.2018, справу № 922/2875/18, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, передано за підсудністю до Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою від 20.03.2019 Господарського суду Херсонської області провадження у справі, в частині позовних вимог до ФОП Кривошеєва О.І., було закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку із відмовою позивача від позову у цій частині.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у задоволенні позову до ТОВ "Таврида-Плюс" відмовлено. Заяву відповідача про розподіл судових витрат задоволено частково. Постановлено стягнути з ТОВ "Агро-Тріус" на користь ТОВ "Таврида-Плюс" суму судових витрат на правову допомогу у розмірі 550000,00 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного суду від 22.01.2020 рішення від 10.10.2019 у справі № 922/2875/18 в частині розподілу судових витрат в розмірі 550000 грн. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 у справі №922/2875/18 в частині розподілу судових витрат ТОВ "Таврида-Плюс", пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 550000,00 грн. скасовано.
Справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у названій постанові вказав на наступне:
- суди належним чином не виконали вимоги законодавства щодо врахування при розподілі судових витрат критеріїв, визначених у частині 4 статті 126 і частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в наведених постановах Верховного Суду, підстав для відступу від яких Суд не вбачає;
- всупереч вимогам частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України та висновкам Верховного Суду суд першої інстанції не навів жодної оцінки викладеним у клопотанні аргументам позивача, які стосуються реальності та розумності розміру адвокатських витрат за вказаними позиціями, їх дійсності та необхідності з урахуванням конкретних обставин розгляду справи. Зокрема, суд першої інстанції не зазначив про мотиви відхилення доводів позивача про необґрунтованість витрат на підготовку до судових засідань кваліфікованих адвокатів, витрат на підготовку адвокатських запитів, заяв і клопотань через ненаведення їх переліку для визначення необхідного часу для їх підготування, доказового значення в цій справі тощо, завищення витрат на підготовку заяви про приєднання до апеляційної скарги, яка, на думку Позивача, є за змістом ідентичною відповідній апеляційній скарзі.
- задовольняючи заяву у частині стягнення з Позивача судових витрат на правову допомогу в розмірі 550000,00грн, суд першої інстанції, окрім висновку про обґрунтованість суми витрат у розмірі 307500,00грн, зазначив лише про підтвердження доказами участі адвокатів у судових засіданнях у Господарському суді Харківської області та водночас визнав витрати відповідача дещо завищеними. Але суди не вказали, з чого складається решта присудженої до стягнення суми витрат на правову допомогу та, відповідно, чи є такі витрати реальними, а їх розмір розумним, зокрема, з огляду на кількість годин, що є обґрунтованою для обчислення судових витрат на участь адвокатів у вказаних відповідачем судових засіданнях. Тобто, не врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах, суди першої та апеляційної інстанцій конкретно не зазначили, які саме витрати у цій частині підлягають та не підлягають відшкодуванню з певних мотивів. Доводи позивача в зазначеній частині жодної правової оцінки також не отримали.
Розпорядженням керівника апарату суду №69 від 08.07.2020 у зв'язку із направленням справи для перегляду в частині розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги на новий розгляд, справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2020 справу розподілено судді Павленко Н.А.
Ухвалою суду від 09.07.2020 справа №922/2875/18 в частині розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги була прийнята до провадження судді Павленко Н.А. Цією ж ухвалою було постановлено призначити судове засідання на 27.08.2020.
13.07.2020 за вх.№1431/20 від ТОВ "Агро-Тріус" надійшла заява про поворот виконання рішення у справі, мотивоване прийняттям касаційним судом постанови про скасування рішення суду в частині розподілу судових витрат ТОВ "Таврида-Плюс", пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, та з посиланням на норми ч.5 ст.333 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.333 ГПК України встановлено, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
За змістом наведеної норми питання щодо повороту виконання рішення, яке виконано до постановлення про його скасування, вирішується судом під час ухвалення рішення за результатами здійснення нового розгляду.
Ухвалою суду від 14.07.2020 заяву ТОВ "Агро-Тріус" (вх.№1431/20 від 13.07.2020) про поворот виконання рішення прийняти до розгляду.
17.08.2020 за вх.№6183/20 від ТОВ "Таврида-Плюс" надійшла заява в якій відповідач зазначає, що позивач зловживає процесуальними правами, про що, на думку відповідача, свідчить не дотримання позивачем норм законодавства про вимоги до позову, вимоги до заяви про збільшення позовних вимог, підсудності спорів, встановленої ГПК України. За твердженнями відповідача на необнгрунтованість дій позивача, які завдали витрат відповідачу, свідчить надуманість позовних вимог, створення штучної підсудності у м.Харкові з метою розгляду справи саме у м.Харків, відкликання довіреності на власного представника, намагання накласти арешт у рамках справи на все майно ТОВ "Таврида-Плюс", блокування господарської діяльності відповідача, у зв'язку із наявністю відомостей про розгляд даної справи у ЄДРСР, відкликання позову в суді першої інстанції в м.Харкові, неявка представника позивача в 50% судових засідань.
Відповідач зазначає, що в акті прийому-передачі виконаних робіт №77 від 31.07.2018 сторони визначили найменування послуг, витрачений адвокатським об'єднанням час на надання таких послуг та вартість послуг, які у сукупності склали 1074781грн. та були сплачені відповідачем на рахунок адвокатського об'єднання, на підставі рахунку №77 від 27.07.2019. Відповідач наголошує, що вказана сума була також попередньо погоджена сторонами у додатку №2 від 01.12.2017 до договору.
На думку відповідача, ТОВ "Агро-Тріус" розуміє, що його дії відносно ТОВ "Таврида-Плюс" не є обґрунтованими, про це свідчить не оскарження рішення суду першої інстанції по суті, а лише в частині витрат на професійну правничу допомогу, на підставі рішення суду від 10.10.2019 позивач добровільно сплатив на користь відповідача 550000грн. стягнутих судом у вигляді компенсації витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 27.08.2020 було відкладено судове засідання до 15.09.2020.
04.09.2020 за вх. №6643/20 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі за якими відповідач зазначає, що як в договорі, додатках і додаткових угодах до нього, так і в виписках банку вказано один рахунок адвокатського об'єднання у банку "Восток".
Відповідач зазначає, що на правочини укладені відповідачем поширюється презумпція дійсності договору та його положень, тобто, якщо відповідач уклав договір на умовах, які викладені в договорі про надання правової допомоги №19/10/17 від 19.10.2017, додатках і додаткових угодах до нього, вказані положення є такими що узгоджені сторонами договору, ніким не оскаржені, не визнані судом недійсними та підлягають обов'язковому виконанню.
15.09.2020 за вх.№2/1883/20 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач зазначає, що твердження ТОВ "Таврида-Плюс" про те що дії позивача є зловживання процесуальними правами, не підтверджуються належними та допустимими доказами у матеріалах справи та являються суто суб'єктивними міркуваннями адвокатів. Позивач наголошує, що доводи відповідача щодо необґрунтованості дій ТОВ "Агро-Тріус" досліджувались у постанові Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 по справі №922/3787/17, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 18.06.2019.
За твердженнями позивача визначення сторонами порядку оплати за договором про надання правової допомоги №19/10/17 від 19. 10.2017 у вигляді помісячної плати не дає змоги виокремити дійсний обсяг правової допомоги наданої адвокатським об'єднанням саме у рамках справ №922/3787/17 та 922/2875/18.
Позивач вказує, що представники відповідача не могли розрахувати розмір витрат на правову допомогу виходячи із погодинного розрахунку, адже сторонами не було досягнуто з цього приводу згоди у договорі.
Позивач наголошує, що у акті виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 значно завищено кількість витрачених годин; відсутня конкретизація наданих послуг; запити адвокати та відповіді на них були сформовані адвокатами в рамках кримінального провадження, а не господарської справи; надання відповідачем наказів про відрядження адвокатів не є належним доказом понесених витрат на відрядження; не підтверджено належними та допустими доказами витрати на кореспонденцію.
Щодо акту виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 позивач вказує, на завищення відповідачем кількості витрачених годин; не підтвердження належними доказами понесених витрат; спілкування адвокатів з експертами не є професійною правничою допомогою; акт не містить детального опису робіт.
За твердженнями позивача обсяг реальної правової роботи адвокатів відповідача у даній справі не перевищував 60год., не беручи при цьому час збору доказів і документів слідством в кримінальному провадженні. Позивач вважає, що вартість 1год адвоката на рівні 1500грн є завищеною.
ТОВ "Агро-Тріус" звертає увагу, що у акті виконаних робіт №77 від 31.07.2018 кількість витрачених годин була штучно завищена з метою отримання у кінцевому результаті такої ж суми, яка була завчасно визначена сторонами у додатку 32 до договору.
У судовому засіданні 15.09.2020 протокольною ухвалою було оголошено перерву до 20.10.2020.
В судовому засіданні 20.10.2020 представник відповідача підтримав заявлені вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2020 заперечував проти задоволення в повному обсязі вимог відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу та наполягав на зменшенні заявлених до стягнення відповідачем витрат на правничу допомогу.
На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини,якими обґрунтовують свою правову позицію.
При розгляді Господарським судом Харківської області справи №922/3787/17, ТОВ "Таврида-Плюс" разом з відзивом, поданим у підготовчому засіданні у справі №922/3787/17, подало попередній розрахунок судових витрат, а саме витрат на правову допомогу на суму 1074781грн.(т.4, а.с.116). При цьому ТОВ "Таврида-Плюс" вказало, що заявлена до стягнення сума обрахована з суми позовних вимог та складає 2% від заявленої до стягнення суми.
У подальшому після виділення позовних вимог ТОВ "Агро-Тріус" до ТОВ "Таврида-Плюс" про стягнення майнової шкоди в розмірі 52379548,35грн. в самостійне провадження, з присвоєнням номеру справи №922/2875/18 та передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Херсонської області, ТОВ "Таврида-Плюс" подавши відзив на позов (т.8, а.с.159-226) зазначило про збільшення витрат на правову допомогу на 303287грн., оскільки справа розглядається з 23.11.2017. ТОВ "Таврида-Плюс" вказало, що витрати на правову допомогу будуть складати 1378068грн.
17.04.2019 ТОВ "Таврида-Плюс" було подано заяву про розподіл судових витрат (т.13, а.с.67-90) і стягнення з позивача 1378068грн. судових витрат на правову допомогу адвокатів.
ТОВ "Таврида-Плюс" вказує, що витрати на правничу допомогу в розмірі 1074781грн. виникли у ТОВ "Таврида-Плюс" до моменту відокремлення заяви позивача від 23.11.2017 про збільшення позовних вимог в окрему справу №922/2875/18 в жовтні 2018, що підтверджується перерахуванням коштів в липні 2018 та підписанням акту виконаних робіт №77 від 31.07.2018.
ТОВ "Таврида-Плюс" вважає, що у зв'язку з порушенням саме позивачем правил об'єднання позовних вимог у справі №922/3787/17, витрати на професійну правничу допомогу, які виникли при розгляді справи №923/3787/17 мають бути розподілені судом при розгляді справи №922/2875/18, оскільки вони також виникли у зв'язку з розглядом судом заяви про збільшення позовних вимог позивача від 23.11.2017, яка у подальшому і була відокремлена у справу №922/2875/18.
В обґрунтування своєї позиції щодо стягнення заявленої суми судових витрат в якості доказів ТОВ "Таврида-Плюс" було надано:
- копію договору №19/10/17 від 19.10.2017 про надання правової допомоги (т.13, а.с.70-72);
- копію додатку №2 від 01.12.2017 до договору про надання правової допомоги від 19.10.2017 (т.13, а.с.73);
- копію рахунку на оплату №77 від 27.07.2018 (т.13, а.с.74);
- копію акта виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 (т.13, а.с.75);
- виписку по особовому рахунку від 16.04.2019 (т.13, а.с. 76);
- копію додаткової угоди №6 від 22.10.2018 до договору про надання правової допомоги від 19.10.2017 (т.13, а.с.77);
- копію акта виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 (т.13, а.с.78);
- копію рахунку на оплату №40 від 15.04.2019 (т.13, а.с.79);
- накази на відрядження (т.13, а.с. 80-86);
-виписка тпо особовому рахунку від 24.07.2020 (т.14, а.с.27);
05.07.2020 за вх.№2/1579/19 від ТОВ "Агро-Тріус" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну допомогу (т.13, а.с. 111-147).
Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування при розгляді заяви про судові витрати, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви про розподіл судових витрат.
Між ТОВ "Таврида-Плюс" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" (адвокатське об'єднання) був укладений договір №19/10/17 від 19.10.2017 про надання правової допомоги (далі - Договір).
За умовами п.1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема, представляти у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах (п.2.1.3 договору).
Сторони узгодили, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об'єднанням, клієнт оплачує в національній валюті, шляхом щомісячного переказу суми коштів, обумовленої в додатку №1 до договору, на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання, моментом зарахування оплати, є момент зарахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання (п.4.1. договору).
Додаток №1 відповідачем не було надано до матеріалів справи, а в судовому засіданні було зазначено, що означений додаток містить конфіденційну інформацію і тому не поданий до матеріалів справи.
Відповідно до п.4.7. договору, сума вказана в п.4.1 договору є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.
За результатами надання юридичної допомоги може складатися акт приймання-передачі виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість (п.4.4. договору).
Відповідач та адвокатське об'єднання у п.4.8. договору узгодили, що в акті зазначеному в п.4.4. сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами складеного акту.
01.12.2017 ТОВ "Таврида-Плюс" та Адвокатським об'єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" уклали додаток №2 до Договору (далі - Додаток №2).
В преамбулі означеного Додатоку № 2 вказано, що останній укладений у зв'язку із позовною заявою поданою ТОВ "Агро-Тріус" до господарського суду Харківської області про стягнення збитків.
Відповідно до п.1 та п.2 Додатку №2 за правову допомогу, щодо підготовки до розгляду справи №922/3787/17, аналізу документів та вибір правової позиції, участь у судових засіданнях, щодо ведення вказаної справи, відповідно до умов договору №19/10/17 від 19.10.2017, клієнт зобов'язуєтья після закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції додатково, крім суми щомісячної оплати, зазначеної в Додатку №1 до договору, виплатити одноразово адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 2% від суми позову - 1074781грн., шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок об'єднання. Додаткові витрати, які будуть виникати під час ведення справ, погоджені з клієнтом, компенсуються окремо на підставі наданого рахунку.
31.07.2018 ТОВ "Таврида-Плюс" та Адвокатським об'єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" підписали акт виконаних робіт (наданих послуг) №77. В означеному акті сторони зазначили, що останній складений про те, що сторони на підставі договору №19/10/17 від 19.10.17 та додатків і додаткових угод виконали роботи (надали послуги), а саме:
- правова допомога з грудня 2017 по липень 2018. Додаткові послуги, додаток №2 від 01.12.2017 до договору №19/10/17, а саме супровід судової справи №922/3787/17 в господарському суді Харківської області складається з почасової оплати роботи адвокатів об'єднання, з розрахунку 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн. та 1080,35 грн 1 година роботи адвоката у відрядженні з розрахунку погодинної оплати, враховуючи час на проїзд;
- правовий терміновий аналіз документів під час вивчення ситуації (3 адвоката по 18 годин) - 81000,00 грн;
- участь у нарадах з клієнтом і його працівниками (3 адвоката по 12 годин) - 54000,00 грн;
- підготовка адвокатських запитів (22 години) - 33000,00 грн;
- проведення адвокатського опитування (2 адвоката по 5 годин) - 15000,00 грн;
- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 28 годин) - 126000,00 грн;
- підготовка до судових засідань (3 адвоката по 14 годин) - 63000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у м. Харкові (відрядження адвоката до м.Харкова 05.12.2017, 14.12.2017, 16.01.2018, 01.02.2018, 13.03.2018, 20.03.2018, 22.03.2018, 10.04.2018 - загалом 8 засідань, з дорогою до м. Харкова та в зворотному напрямку 3 доби (72 години) 8x72 по 1080,35 грн) - 622281,00 грн;
- витрати на відрядження до м. Харкова (1 поїздка мінімум 1000 грн) - 8000 грн;
- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (29 годин) - 43500,00 грн;
- підготовка заяви про приєднання до апеляційної скарги (8 годин) - 12000 грн;
- відправка кореспонденції - 2000 грн;
- участь у розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференцїї (2 адвоката приблизно 5 годин) - 15000 грн.
Згідно з Актом №77 адвокати витратили відповідно до Додатку №2 загалом 871 годину на суму 1074781,00 грн. Грошові кошти в зазначеному розмірі сплачені Відповідачем на рахунок адвокатського об'єднання на підставі рахунку №77 від 27.07.2019, що підтверджується копією виписки банку за липень 2018 року про зарахування відповідної суми коштів від Відповідача на рахунок адвокатського об'єднання.
22.10.2018 ТОВ "Таврида-Плюс" та Адвокатським об'єднанням "Дудченко, Корнелюк та Партнери" уклали додаткову угоду №6 до договору №19/10/17 про надання правової допомоги від 19.10.2017 (т.13, а.с.77).
В преамбулі означеної додаткової угоди вказано, що вона укладена у зв'язку із позовною заявою ТОВ "Агро-Тріус" яка слухається господарським судом Херсонської області.
За додатковою угодою №6 вартість правового супроводу справи за попереднім розрахунком склала 300000,00грн., виходячи з вартості роботи адвоката 1500,00 грн. за годину роботи.
У п.2 додаткової угоди №6, сторони узгодила, що додаткові витрати, які будуть виникати під час ведення справ, погоджені з клієнтом, компенсуються окремо, на підставі наданого рахунку
У подальшому в акті виконаних робіт №40 від 15.04.2019 (далі - Акт №40) сторони узгодили, що вартість супроводу справи №922/2875/18 склала 303287,00 грн, виходячи з наступного детального розрахунку:
- 1 година роботи адвоката - 1500,00 грн;
- правовий аналіз документів під час ведення справи (2 адвоката по 15 годин) - 45000,00 грн;
- участь у нарадах з клієнтом та його працівниками з питань обговорення відношень з Позивачем у 2017 року (2 адвокати по 3 години) - 9000,00 грн;
- підготовка апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року (1 адвокат 20 годин) - 30000,00 грн;
- дослідження судової практики з подібних судових спорів (2 адвоката по 6,5 годин) - 19500,00 грн;
- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 10 годин) - 45000,00 грн;
- підготовка до судових засідань (2 адвоката по 10 годин) - 30000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (2 адвокати 5 засідань по 2 години) - 30000,00 грн;
- ознайомлення з матеріалами справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн;
- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (2 адвоката 20 годин) - 60000,00 грн;
- відправка кореспонденції (1 адвокат 3,2 години) - 4787,00 грн;
- проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю, які стосуються предмету розгляду справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн.
Згідно з Актом №40 адвокати об'єднання витратили загалом 202,2 години на суму 303287,00 грн. На підставі Акту №40 Відповідачеві виставлений рахунок №40 на оплату 303287,00 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
Враховуючи, що рішенням господарського суду Херсонської області від 26.04.2018р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ "Таврида-Плюс", то витрати понесені ТОВ "Агро-Тріус" на професійну правничу допомогу, покладаються на позивача.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч. 1 ст.1).
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, відповідач та адвокат можуть вільно встановлювати в договорі про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката. Це відповідає принципам вільного волевиявлення, свободи договору.
Відповідач та адвокатське об'єднання у п.4.4. договору №19/10/17 про надання правової допомоги від 19.10.2017 узгодили, що за результатами надання юридичної допомоги може складатися акт приймання-передачі виконаних робіт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість.
В акті зазначеному в п.4.4. сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами складеного акту (п.4.8. договору).
Окрім того у додатковій угоді №6 від 22.10.2018 до договору №19/10/17 про надання правової допомоги від 19.10.2020 ТОВ "Таврида-Плюс" та адвокатське об'єднання обумовили, що відповідач зобов'язується після закінчення розгляду справи по суті в суді першої інстанції, додатково, крім суми щомісячної оплати, зазначеної в Додатку №1 до договору, виплатити одноразово адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі 300000грн, шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок об'єднання з розрахунку 1 година роботи адвоката дорівнює 1500грн., приблизна кількість годин для ведення справи 200годин.
Означене положення договору спростовує твердження позивача про те, що представники відповідача не могли розрахувати розмір витрат на правову допомогу виходячи із погодинного розрахунку, адже сторонами не було досягнуто цз цього приводу згоди у договорі.
Сторони обумовили у п.4.8 договору можливість погодження порядку оплати та вартість саме у акті приймання-передачі виконаних робіт, а також порядок оплати було погоджено у додатковій угоді №6 від 22.10.2020 до договору №19/10/17 про надання правової допомоги від 19.10.2020
Поряд з цим, як зазначалося вище, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Отже, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача відповідно до ст. 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання прослуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правичої допомоги. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04, п. 269).
ТОВ "Таврида -Плюс" в якості одного з доказів на підтвердження заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу було подано копію акта виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 1074781грн.
Поряд з цим, як зазначалося вище, відповідно до ч.1 ст.123 до судових витрат, зокрема належать витрати, пов'язані з розглядом справи.
Окрім того, ч.5 ст.129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд серед іншого враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи пропорційні ці витрати до предмета спору.
Тобто, законодавцем конкретизовано, що судові витрати, це саме витрати пов'язані з розглядом конкретної справи.
В постанові Великої палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц колегією суддів зазначено, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно процесуальним законодавством.
В акті виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 вказано, що надано було додаткові послуги, а саме супровід судової справи №922/3787/17 в Господарському суді Харківської області.
Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 по справі №922/3787/17 зазначив, що відповідно, обставини, пов'язані, зокрема, з подання заяви про збільшення позовних вимог, створення штучної підсудності у м. Харкові, відкликання довіреності на власного представника, відкликання позову в суді першої інстанції, як свідчення недобросовісності дій позивача, та наслідки вчинення відповідних дій стосуються розгляду окремої судової справи №922/2875/18 та можуть бути предметом розгляду у зазначеній справі з дотриманням усіх правил юрисдикції та підсудності "судом, встановленим законом".
Відповідно, судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" на користь позивача майнової шкоди в розмірі 52379548,35 грн також мають бути розглянуті в межах судової справи №922/2875/18.
Тобто Верховний Суд вказав у постанові від 18.06.2019 по справі №922/3787/17, що не всі витрати на правничу допомогу понесені відповідачем при розгляді справи №922/3787/17 мають бути розглянуті в межах справи №922/2875/18, а саме витрати пов'язані, зокрема, з подання заяви про збільшення позовних вимог, створення штучної підсудності у м. Харкові, відкликання довіреності на власного представника, відкликання позову в суді першої інстанції, як свідчення недобросовісності дій позивача.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 по справі №922/3787/17 надав оцінку судовим витратам заявленим до стягнення відповідачем в межах справи №922/3787/18, та вказав, що акт прийому передачі виконаних робіт № 77 від 31.07.2018 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат і не містить конкретизації щодо вимог, яких вони стосуються, в також посилань на документи у справі, якими підтверджується їх надання, що не надає змоги визначити обсяг виконаних адвокатами робіт під час розгляду позовних вимог з межах справи №922/3787/17.
Справа №922/3787/17 та справи №922/2875/18 мають різний предмет спору.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження витрат на правничу допомогу докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Як було зазначено вище, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат
Наданий ТОВ "Таврида -Плюс" акт виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 не дає змогу виокремити, які надані товариством послуги пов'язані з розглядом справи №922/3787/17, а які з розглядом справи №922/2875/18, а отже не дає змогу зробити висновок, які послуги і якої вартості слід розглядати в межах справи №922/2875/18.
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) №77 від 31.07.2018 (т.13, а.с.75) останній складено у зв'язку з наданням додаткових послуг, а саме супровіду судової справи №922/3787/17 в господарському суді Харківської області.
Суд не приймає в якості належного доказу на підтвердження витрат на правову допомогу понесених відповідачем в межах справи №922/2875/1 означений акт. Оскільки з переліку послуг вказаних в акті не видається можливим виокремити послуги, які надавалися адвокатським об'єднанням відповідачу в межах справи №922/3787/17, та які пов'язані з розглядом саме цієї справи, а які послуги надавалися в межах справи №922/2875/18 та пов'язані з розглядом саме цієї господарської справи.
Враховуючи, що судом визнано акт прийому-передачі виконаних робіт №77 від 31.07.2018 таким, що не є належним доказом, який дає змогу суду виокремити витрати на правничу допомогу які понесенні відповідачем у зв'язку з розглядом справи №922/2875/18 та які понесенні в межах справи №922/3787/17 у зв'язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог, створення штучної підсудності у м.Харкові, відкликання довіреності на власного представника, відкликання позову в суді першої інстанції та які стосуються розгляду справи №922/2875/18, то аргументам ТОВ "Агро-Тріус" з приводу аку прийому-передачі виконаних робіт №77 від 31.07.2018 не надається оцінка судом, у зв'язку з недоцільністю.
Враховуючи наведене вимоги ТОВ "Таврида-Плюс" про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 1074781грн. не підлягають задоволенню.
З приводу наданого відповідачем акту виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 (т.13, а.с.78) в якості доказів понесених судових витрат на суму 303287грн., суд зазначає наступне.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
ТОВ "Агро-Тріус" не доведено належними та допустими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, надання адвокатським ою'єднанням такої послуги, як правовий аналіз документів під час ведення справи двома адвокатами витрачено по 15 годин, а вартість послуги склала 45000грн.
Відповідачем не деталізовано, яких саме документів здійснювався правовий аналіз, обсяг таких документів, та значення здійсненого аналізу для розгляду справи.
ТОВ "Таврида-Плюс" вказано у акті виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019, що на відправку кореспонденції адвокатом було витрачено 3.2 години, а вартість даної послуги склала 4787грн і також на послугу дослідження судової практики з подібних судових спорів 2 адвокати витратили по 6,5 годин, а вартість послуги склала 19500грн.
Поряд з цим одиниці вимірювання часу передбачені Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96 затвердженим наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8.
Згідно класифікатора передбачено лише таки одиниці виміру часу - година, хвилина, секунда. Разом з тим, відповідачем, серед іншого вказано такі часові показники як, 3,2 і 6,5 годин.
Таке обрахування часу не може сприйматися як належне та є порушенням нормативно визначеного поняття - 3,2години і 6,5годин, не існує. Як не може існувати такого розміру часу як 3,2 години і 6,5годин.
Відповідачем не надано доказів на підтвердження послуг 2відправка кореспонденції" і "дослідження судової практики з подібних судових спорів".
Так, у п. 9 ч.1 ст.1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено:
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI).
Відповідно до ст.19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
За вказаних обставин витрати відповідача, пов'язані з відправкою кореспонденції в розмірі 4787грн. і дослідженням судової практики з подібних судових спорів в розмірі 19500грн. не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому вказані витрати відповідача не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу за рахунок позивача.
Вказані у акті виконаних робіт (наданих послуг) послуги з проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю, які стосуються предмету розгляду справ на які було витрачено 10 годин часу і вартість яких склала 15000грн. з вище наведених підстав не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін..
Результати вказаних консультацій в матеріалах справи відсутні, спеціалістів не було залучено під час розгляду справи, відповідачем не обґрунтовано, що означені витрати на проведення консультацій з відповідними спеціалістами різного профілю були реальними та не минучими, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідачем у акті №40 вказано, що участь у нарадах з клієнтом та його працівниками з питань обговорення відношень з позивачем у 2017 року (2 адвокати по 3 години) - 9000,00 грн, але поряд з цим ухвалою від 22.10.2018 року, справу №922/2875/18, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, передано за підсудністю до Господарського суду Херсонської області. 08.11.2018 року, ухвала, разом з копіями матеріалів справи, надійшла до Господарського суду Херсонської області.
Враховуючи, що справа 922/2875/18 перебуває у Господарському суді Херсонської області з 2018 року, не відомо яке відношення до витрат на правову допомогу в межах саме цієї справи мають наради з клієнтом у 2017 році. Доказів на підтвердження того, що ці наради були проведенні в межах правової допомоги, яка надається у даній справі, матеріали справи не містять.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що адвокатським об'днанням було надано такі послуги відповідачу, як "ознайомлення з матеріалами справи" тривалістю 10 годин часу і вартістю 15000грн., "підготовка до судових засідань" (2 адвокати по 10 годин) вартістю 30000грн.
З огляду на вище викладені обставини та норми права вимоги відповідача про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 138287грн. не підлягають задоволенню
Щодо тверджень позивача про те, що вартість 1 години адвоката на рівні 1500грн. є завищеною, суд зазначає наступне. На підставі п.4.8.договору №19/10/17 від 19.10.2017 сторони в акті виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 узгодили розмір та порядок обчислення витрат на правничу допомогу (вартість однієї години роботи адвоката над справою становить 1500 грн).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, при цьому, посилання позивача на те, що встановлена вартість послуг значно перевищує середньоринкову не були жодним чином обґрунтовані, позивач не доводив, якою є така середньоринкова вартість та в якій частині погоджена сторонами вартість послуг її перевищує.
З врахуванням наведеного, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме вищезгадані умови договору та акту виконаних робіт та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі та акті виконаних робіт.
Відповідачем в акті виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 вказано що на підготовку апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року було адвокатом витрачено 20 годин, а вартість послуги склала 30000,00 грн.
В акті виконаних робіт (наданих послуг) №40 від 15.04.2019 також вказано такі послуги:
- підготовка заяв і клопотань (3 адвоката по 10 годин) - 45000,00 грн;
- участь у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (2 адвокати 5 засідань по 2 години) - 30000,00 грн;
- підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (2 адвоката 20 годин) - 60000,00 грн;
Дослідивши зміст акту виконаних робіт №40 від 15.04.2019 в наведеній вище частині та матеріали справи, також можна встановити, що зазначена в ньому правова допомога дійсно була надана адвокатським об'єднанням, про що свідчить, зокрема, наявність в матеріалах справи поданих відповідачем письмових документів, відзиву, апеляційної скарги, додатків до апеляційної скарги, заяв, додаткових пояснень, заперечень на клопотання. Крім того, з відповідних протоколів судових засідань вбачається присутність представників відповідача в судових засіданнях як у суді апеляційної інстанції так і у Господарському суді Херсонської області, згаданих у акті.
Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 р. у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 р. у справі №923/726/18).
Суд вважає, що в названій вище частині (підготовка апеляційної скарги та її супровід в апеляційному суді, в тому числі відрядження до м. Одеси 15 січня 2019 року було адвокатом витрачено 20 годин, а вартість послуги склала 30000,00 грн.; участь у судових засіданнях у м. Херсоні 20.02.2019, 04.03.2019, 20.03.2019, 04.04.2019 та інших (2 адвокати 5 засідань по 2 години) - 30000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи (1 адвокат 10 годин) - 15000,00 грн; підготовка відзиву на позов, додатків до відзиву на позов, додаткових пояснень, заперечень на клопотання (2 адвоката 20 годин) - 60000,00 грн) відповідач належним чином обгрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат на правничу допомогу в цій частині, який загалом складає 165000грн., що складає 110 годин витраченого адвокатським об'єднанням часу для надання правничої допомоги по справі №922/2875/18.
Щодо тверджень ТОВ "Таврида -Плюс" про необґрунтованість дій позивача, які завдали витрат відповідачу, про створення позивачем штучної підсудності та блокування господарської діяльності ТОВ "Таврида -Плюс", суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частинами першою, другою і третьою статті 43 ГПК України визначено, що учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує . Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).
Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу.
Суд вважає, що подання стороною позову, заяви про забезпечення позову, а також будь-яких інших заяв та клопотань є реалізацією права на судовий захист встановленим законом способом.
В свою чергу, відповідачем не наведено фактичних даних про те, що дійсна мета подання позову та заяви про забезпечення даного позову були спрямовані на блокування господарської діяльності ТОВ "Таврида-Плюс", а не на встановлення фактичних обставин справи, такі пояснення відповідача грунтуються виключно припущеннях.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України визначає дії, які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Отже, зловживання процесуальними правами це оціночне поняття, яке в межах змагального процесу має досліджуватися судом, виходячи з доводів сторін та зібраних доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, після подання жодний дій, які б суперечили завданню господарського судочинства, або були б спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, з боку позивача не вчинялося.
Таким чином, суд, вважає, що в даному випадку визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, у розумінні ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, є порушенням принципу рівності та змагальності сторін, оскільки самі лише припущення та здогадки без дослідження всіх обставин справи у сукупності не можуть достеменно свідчити про зловживання.
У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції судів.
Суд зазначає, що обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Матеріали справи не містять доказів того, що якісь дії ТОВ "Агро-тріус" визнавалися, як зловживання процесуальними правами.
Більш того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тверджень ТОВ "Таврида-плюс" про створення позивачем штучної підсудності. Означені обставини є припущеннями ТОВ "Таврида-Плюс", не підтвердженими належними доказами та також не є доказами, які вказують на необґрунтованість дій позивача.
У частині першій статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
ТОВ "Агро-тріус" звертаючись до суду з позовними вимогами до ТОВ "Таврида-Плюс" лише реалізувала своє право на звернення до суду.
13.07.2020 до суду надійшла заява ТОВ "Агро-Тріус" (вх.№1431/20 від 13.07.2020) про поворот виконання рішення у справі, мотивоване прийняттям касаційним судом постанови про скасування рішення суду в частині розподілу судових витрат ТОВ "Таврида-Плюс", пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, та з посиланням на норми ч.5 ст.333 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.333 ГПК України встановлено, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.5, ч. 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 ТОВ "Агро-Тріус" перерахувало ТОВ "Таврида -Плюс" 550000грн. (копія плататіжного доручення №1866 від 06.02.2020 міститься у матеріалах справи у т.15, а.с.6)
У п. 3.2 рішення № 13-рп/2011 Конституційного Суду України від 02.11.2011 у справі № 1-25/2011 зазначено, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.
За результатами надання правової оцінки вимогам ТОВ "Агро-Тріус" про поворот виконання рішення, а також враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства та те, що при новому розгляді справи в частині стягнення судових витрат, було прийнято нове рішення щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню з позивача, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для здійснення повороту виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справі №922/2875/18 шляхом стягнення з ТОВ "Таврида-Плюс" на користь ТОВ "Агро-Тріус" грошових коштів у розмірі 385000грн., тобто різниці між сумою, стягнутою з ТОВ "Агро-Тріус" на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справі №922/2875/18 та сумою ухваленою до стягнення з ТОВ "Агро-Тріус" при новому розгляді спрви в частині витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 233, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" витрат на професійну правничу допомогу по справі № 922/2875/18 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" 165 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" у стягненні 1 213 068 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
4. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" від 13.11.2020 (вх.№1431/20) про поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справі № 922/2875/18 задовольнити частково.
5. В поворот виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 10.10.2019 по справ № 922/2875/18 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврида-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" 385 000,00 грн.
Згідно з ч.1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому с. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 22.10.2020
Суддя Н.А. Павленко