вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1619/18
Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельна фірма «Монолітбуд», м. Біла Церква Київської області,
до відповідача державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт», м. Біла Церква Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України, м. Київ,
про стягнення 360 607,18 грн.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): не з'явився;
рішенням господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми «Монолітбуд» задоволено частково; стягнуто з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми «Монолітбуд» 111481,86 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 29 630,20 грн., 217 609,51 грн. інфляційних втрат, 5 380,82 грн. судового збору та 20 000,0 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення у справі № 911/1619/18 залишено без змін.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у зазначеній справі стягнуто з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми «Монолітбуд» 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, доручено господарському суду Київської області видати наказ.
На виконання рішення господарського суду Київської області від 16.10.2018 у справі № 911/1619/18 судом видано наказ від 19.11.2018.
На виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 911/1619/18, господарським судом Київської області видано наказ від 12.06.2019.
Ухвалами господарського суду Київської області від 12.10.2020 у справі № 911/1619/18 здійснено заміну боржника Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківське управління військово-будівельних робіт» на його правонаступника Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва».
09.10.2020 до господарського суду Київської області від правонаступника боржника - Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» надійшла заява від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить суд відстрочити боржникові виплату заборгованості по справі № 911/1619/18 до 31.03.2021.
Відповідно до частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За таких обставин, ухвалою господарського суду Київської області від розгляд заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення призначено у судовому засіданні на 19.10.2020.
У судове засідання 19.10.2020 представники позивача (стягувача) та відповідача (заявника) не з'явились.
Розглянувши подану Державним підприємством Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» заяву від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1619/18, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Судом враховано, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» зокрема, зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ЕСНR 2002-ІII; рішення від 06.03.2003 у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).
При цьому, в рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.
Виконання судового рішення має бути захищене як складова частина доступу до суду в світлі вимог ст. 6 Конвенції (справа «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) від 19.03.1997.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Право суду на відстрочку виконання судового рішення не є необмеженим.
Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно з частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Днем ухвалення судового рішення у справі № 911/1619/18, яке проголошувалось за участю представників позивача, відповідача та третьої особи, є 16.10.2018, відповідно граничний термін можливого відстрочення сплив. Суд звертає увагу на те, що рішення місцевого господарського суду набрало законної сили 14.11.2018; додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 набрала законної сили у день її прийняття.
Відтак на дату подання правонаступником боржника заяви про відстрочення виконання судового рішення (07.10.2020) сплив річний строк також з дати набрання законної сили як рішенням суду, так і додатковою постановою апеляційного господарського суду.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України), а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.
За таких обставин, суд відмовляє державному підприємству Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» у задоволенні заяви від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення. Разом із тим, суд наголошує сторонам про можливість укладення у справі мирової угоди на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» від 05.10.2020 № 217 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 911/1619/18 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку частини 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 24 частини 1 ст. 255 ГПК України протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 22.10.2020.
Суддя О.В. Конюх