ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/442
м. Київ
28 січня 2010 року 16:24 № 2а-12532/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кишинському М.І. , суддів Шелест С.Б. Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Державне підприємство "Державне Київське конструкторське бюро "Луч"
до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві Головне управління Державного казначейства України в м.Києві
простягнення заборгованості урозмірі 10989734,00грн.
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень-грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року в сумі 10 989 734,00 грн.
Позивачем було уточнено позовні вимоги, а саме, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень-грудень 2008 року та січень-червень 2009 року в сумі 11 753 788,00 грн. та зобов'язати ДПА України виконати всі дії, необхідні для своєчасного та повного відшкодування заборгованості державного бюджету України перед позивачем по сплаті податку на додану вартість в сумі 11 753 788,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач умисно та безпідставно не відшкодував підприємству заявлені в деклараціях суми податку на додану вартість за відповідні періоди.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платника податків в м. Києві провела перевірки даних декларацій та підтвердила правомірність формування позивачем податкового кредиту, ніяких зауважень щодо невірності складення податкових декларацій в частині нарахування від'ємного значення по податку на додану вартість вказано не було.
Позивач вважає, що він виконав всі передбачені законодавством України умови для отримання бюджетного відшкодування, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим просив позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав та подав до суду заперечення на позовну заяву по даній справі, в яких зазначено, що з метою підтвердження правомірності заявлених сум та запобігання випадків безпідставного декларування від'ємного значення податковий орган за місцем реєстрації платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»зобов'язаний протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, здійснювати документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних, що в свою чергу зроблено і було. В подальшому підтверджені суми бюджетного відшкодування реєстром були передані до ДПА у м. Києві та, відповідно, до ДПА України.
Представник податкового органу зазначає, що до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.
Отже, враховуючи вищезазначене, СДПІ по роботі з ВПП були здійсненні всі заходи передбачені чинним законодавством що стосуються відшкодування ПДВ, а тому в задоволені позову просить відмовити в повному обсязі.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених вказаним Законом.
Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлено підпунктами 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон).
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (ряд. 25.1) (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону).
У разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодах.
Таким чином, Законом передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування, а саме: зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних звітних періодах або повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.
Виходячи з вищевикладеного, підприємством було виконано всі вимоги чинного законодавства, однак відповідачами умисно та безпідставно не відшкодовано заявлену суму податку на додану вартість.
Як встановлено судом та не заперечується представником податкового органу, суми зазначені позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 11 753 788, 00 грн. з березня 2008 р. по червень 2009 р. підтверджені.
3 березня 2009 року позивачем на адресу СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві був направлений лист № 23-15/21 з клопотанням про відшкодування наявної заборгованості по сплаті податку на додану вартість в добровільному порядку.
27.03.2009 р. Головне управління державного казначейства у м. Києві на рахунок позивача перераховано кошти в сумі 569 041,00 грн., як часткове відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість за жовтень-листопад 2008 р., зокрема, за вересень 2008 р. -152 124,00 грн., за жовтень 2008 р. -86 820,00 грн., за листопад 2008 р. -330 096,00 грн., всі ці кошти враховані позивачем як сплачені і не вказуються ним в даному позові. Заборгованість по всі іншим періодам, що зазначена вище, з незрозумілих причин погашена не була.
Наказом ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 затверджено Порядок відшкодування податку на додану вартість, п. 4.1 якого зазначено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішення суду.
Згідно пункту 5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 за № 451/501/132 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 за №971/9570, в якому зазначено, що Державна податкова адміністрація України надає державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Обов'язковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання висновків та реєстру по відшкодуванню ПДВ до органів Державного казначейства України.
Залишок задекларованих до відшкодування сум податку на додану вартість підтверджується листом Державної податкової адміністрації України від 28.12.2009 року № 13544/6/24-0415, в якому зазначено, що роботу ДПА України спрямовано на максимальне погашення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість і забезпечення в подальшому відшкодування у встановлені законодавчо терміни.
Відповідно до статті 13 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції та законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на ці органи функцій, повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання зазначеними особами своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»11 753 788,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з березня 2008 року по червень 2009 року обґрунтована та підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання ДПА України виконати всі дії, необхідні для своєчасного та повного відшкодування заборгованості державного бюджету України перед позивачем суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних причин.
Відповідно до п. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Задоволення позовну в частині стягнення з державного бюджету на користь позивача заборгованості з ПДВ в сумі 11 753 788,00 грн. передбачає здійснення всіх заходів ДПА України, які передбачені чинним законодавством для своєчасного та повного відшкодування податку на додану вартість, а тому вимога позивача в частині зобов'язання ДПА України виконати всі дії, необхідні для своєчасного та повного відшкодування заборгованості державного бюджету України перед позивачем по сплаті податку на додану вартість задоволенню не підлягає, як така, що фактично вирішена рішенням суду про стягнення заборгованості з ПДВ в сумі 11 753 788,00 грн.
Враховуючи викладене вище Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в м. Києві на користь Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро «Луч»»11 753 788 (одинадцять мільйонів сімсот п'ятдесят три тисячі сімсот вісімдесят вісім ) грн. 00 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з березня 2008 року по червень 2009 року включно.
В іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя М.І. Кишинський
Судді С.Б. Шелест Н.Г. Вєкуа
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -02.02.2010р.