вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/796/20
Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Ракул Оксани Володимирівни
про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та скасування реєстраційної дії
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Гудков С.О. (ордер ОД № 449030 від 20.03.2020 року);
від відповідача: Тарасюк В.М. (ордер КВ № 302642 від 27.05.2020 року);
від третьої особи 1: Матвійчук В.В. (ордер КВ № 844157 від 15.06.2020 року)
від третьої особи 2: Кучер О.М. (ордер КВ № 456804 від 19.02.2020 року).
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”, в якій позивач просить суд:
- розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”;
- зобов'язати Акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” повернути ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1” у розмірі 50%;
- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”, проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною 04.03.2019 року за № 13391070012015417.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі № 911/796/20, справу № 911/796/20 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.05.2020 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “АКМ1”.
Окрім того, ухвалою суду від 27.04.2020 року витребувано у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1” (ідентифікаційний код 39245985).
До Господарського суду Київської області 19.05.2020 року з використанням підсистеми “Електронний суд” від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , у судовому засіданні 27.05.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Враховуючи викладене, та з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” від 11.03.2020 року № 211 (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 та від 04.05.2020 року № 343), суд ухвалою від 21.05.2020 року задовольнив заяву представника ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні 27.05.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
27.05.2020 року представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.
В судове засідання 27.05.2020 року представник третьої особи не з'явився, учасники справи вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 27.04.2020 року не виконали, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 27.04.2020 року не виконала, запитуваних доказів не надіслала.
Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та необхідність повторного витребування доказів, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, у звязку з чим ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2020 року підготовче засідання у справі № 911/796/20 відкладалось на 15.06.2020 року.
27.05.2020 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери», яке було розглянуте в наступному судовому засіданні 15.06.2020 року, в задоволенні якого відмовлено з підстав необгрунтованості.
До Господарського суду Київської області 05.06.2020 року з використанням підсистеми “Електронний суд” від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , у судовому засіданні 15.06.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Ухвалою суду від 09.06.2020 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 15.06.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Від Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області 15.06.2020 року надійшла належним чином засвідчена копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”.
Представником відповідача в судовому засіданні 15.06.2020 року подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Окрім того, як встановлено в судовому засіданні 15.06.2020 року, позивачем заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язана зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”, яка проведена державним реєстратором - приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною 04.03.2019 року № 13391070012015417, відтак, суд дійшов висновку, що у разі задоволення позовних вимог судове рішення по справі може вплинути на права та обов'язки останньої.
У зв'язку з чим, ухвалою суду від 15.06.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Ракул Оксану Володимирівну та відкладено підготовче засідання у справі на 13.07.2020 року.
До Господарського суду Київської області 06.07.2020 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 , у судовому засіданні 13.07.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
У зв'язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П., заяву ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні 13.07.2020 року в режимі відеоконференції, передано на автоматизований розподіл.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви у справі № 911/796/20 визначено суддю Кошика А.Ю.
Ухвалою суду (суддя А.Ю. Кошик) від 08.07.2020 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 13.07.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Однак, у зв'язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 13.07.2020 року не відбулося.
13.07.2020 року представником позивача подано заяву про долучення доказів.
13.07.2020 року представником позивача подано відповідь на відзив.
13.07.2020 року третьої особи 2 - приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною подано письмові пояснення по суті справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2020 року підготовче засідання у справі № 911/796/20 призначено на 05.08.2020 року.
До Господарського суду Київської області 24.07.2020 року з використанням підсистеми “Електронний суд” від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_2 у судовому засіданні 05.08.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
Ухвалою суду від 27.07.2020 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні 05.08.2020 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу “Easycon”.
05.08.2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.
В судовому засіданні 05.08.2020 року суд, за письмовою згодою учасників справи, у відповідності до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, закрив підготовче засідання та перейшов у даному судовому засіданні до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 05.08.2020 року оголошено перерву на 12.08.2020 року, про що повідомлено присутніх в судовому засіданні представників учасників справи під розписку.
В судовому засіданні 12.08.2020 року судом оголошено перерву в розгляді справи по суті на 28.08.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено присутніх представників учасників справи під розписку. Окрім того, в наступне судове засідання позивача викликано ухвалою від 12.08.2020 року.
У зв'язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. судове засідання 28.08.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020 року судове засідання з розгляду справи № 911/796/20 по суті призначено на 28.09.2020 року.
28.09.2020 року до суду від третьої особи 2 з використанням підсистеми “Електронний суд” надійшла заява участь представника приватного нотаріуса Ракул Оксани Володимирівни в судовому засіданні 28.09.2020 року в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 28.09.2020 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував, треті особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 28.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, 20.02.2019 року між позивачем (по договору - Продавець) від імені якого на підставі довіреності б/н від 13.02.2019 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. за № 430, діяв ОСОБА_3 , та Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” (далі - відповідач, по договору - Покупець) в особі члена Наглядової ради Дишканта Володимира Івановича, що діяв на підставі Протоколу № 3/2019/1 засідання Наглядової ради Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” від 18.02.2019 року, від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі Договору № 25/07-2017/1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 25.07.2017 року, діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери», укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець на умовах, зазначених у цьому Договорі, з дотриманням вимог чинного законодавства України, зобов'язується передати у власність Покупця (відступає Покупцеві) частку (корпоративні права) у статутному капіталі (далі - частка) Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», ідентифікаційний код юридичної особи 39245985 (далі іменується «Товариство»), яка складає 50% загального розміру статутного капіталу Товариства і становить 495,00 гривень (Чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) та яку Покупець, в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, зобов'язується прийняти та сплатити за вказану частку грошові кошти.
Статутний капітал складає: 990,00 гривень (дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок) (п. 1.2.3 Договору);
Відомості про частку Продавця у статутному капіталі Товариства: Загальний розмір частки Продавця складає: 100% загального розміру статутного капіталу Товариства і становить 990,00 гривень (дев'ятсот дев'яносто гривень 00 копійок) (п. 1.3. 1).
Розмір частки (корпоративних прав) Продавця, яка відчужується (відступається) Покупцеві складає 50% статутного капіталу Товариства, розмір якої в грошовому еквіваленті 495,00 гривень (Чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) (п. 1.3.2 Договору).
Передача у власність (відступлення) частки (корпоративних прав) оформляється Актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства (далі іменується «Акт приймання-передачі») та державною реєстрацією змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що передбачають реєстрацію Покупця як учасника Товариства (1.5 Договору).
Продавець гарантує, що на момент підписання цього Договору корпоративні права, відчуження (відступлення) яких є предметом даного Договору, належать йому на праві власності, повністю ним оплачені, не знаходяться у податковій або іншій заставі, не знаходяться під арештом, не є предметом вимоги або претензій третіх осіб (п. 1.6 Договору).
Відповідно до розділу 2 Договору, право власності на Частку переходить до Покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін з нотаріальним посвідченням підписів підписантів Акту приймання- передачі та з моменту державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що передбачають реєстрацію Покупця як учасника Товариства (п. 2.1 Договору).
Відчуження (відступлення) частки за цим Договором є чинним і Покупець вважається учасником Товариства після підписання цього Договору, Акту приймання-передачі та з моменту державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що передбачають реєстрацію Покупця як учасника Товариства (п. 2.2 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору Покупець за відчуження (відступлення) частки (корпоративних прав) Товариства сплачує Продавцю грошові кошти в розмірі 495,00 гривень (Чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок), без ПДВ, у строк до 31.12.2019 року.
Розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів поточний рахунок Продавця, реквізити якого Продавець зобов'язується надати Покупцю (п. 3.2. Договору).
Відповідно до розділу 4 цього Договору, підписанням Сторонами цього Договору, Акту приймання-передачі та державною реєстрацією змін до відомостей про Товариство, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, мають місце наступні юридично значимі наслідки: Покупець набуває права і обов'язки учасника Товариства; Покупець стає учасником Товариства і набуває правосуб'єктності.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (п. 7.1 Договору).
Строк дії цього Договору починає свій перебіг з моменту його підписання та закінчується в момент коли Сторонами повністю виконані взяті на себе зобов'язання за цим Договором (п. 7.2 Договору).
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору 20.02.2019 року між Сторонами було підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року (далі - Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі), підписи на якому посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстровано за № № 925,926.
Згідно з п. 1 Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Продавець передав, а Покупець прийняв частку (частину частки) у статуному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» (далі - Товариство), яка становить 50% статуного капіталу Товариства, розмір якої у грошовому еквіваленті 495,00 грн.
В подальшому, 04.03.2019 року приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» (код ЄДРПОУ 39245985), а саме зміну складу учасників Товариства відповідно до вищезазначеного Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, запис № 13391070012015417.
Як стверджує позивач, з моменту укладання Договору ОСОБА_1 неодноразово звертався до голови Наглядової ради Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” з приводу виконання останнім своїх обов'язків щодо оплати частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» у розмірі 50% за умовами Договору, в тому числі шляхом направлення 24.10.2019 року на адресу Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”: Київ, вул. Житомирська, 6/11, вимоги про оплату.
У даній вимозі, позивач вимагав грошові кошти, які Акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” зобов'язалося сплатити йому за Договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1 ГУ від 20.02.2019 року, терміново перерахувати на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: р/рахунок- 26200156407475, отримувач - ОСОБА_1 , код отримувача - НОМЕР_1 , МФО-328845, код ЗКПО- 09328601, Банк отримувача - ТВБВ № 10015/0611 (вимога та докази її надіслання наявні в матеріалах справи).
Однак, як зазначає позивач, відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення.
Відтак, як ствердує позивач, відсутність оплати у передбачений п. 3.1 Договору строк, а саме до 31.12.2019 року, є істотним порушення умов договору з боку відповідача, оскільки позивач не отримав за цим договором того на що розраховував, а саме оплату за відчужену частку.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”, на підставі ч. 4 ст. 694 Цивільного кодексу України зобов'язати Акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” повернути ОСОБА_1 частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1” у розмірі 50% та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1”, проведену державним реєстратором - приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною 04.03.2019 року за № 13391070012015417.
В ході розгляду спору, представником відповідача подано клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери», в якому відповідач посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери» відповідно до Договору № 25/07-2017/1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 25.07.2017 року здійснює управління активами Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”, який на даний час є єдиним учасником Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» з часткою 100% статутного капіталу, а відтак здійснює управління активами Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», то рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін.
Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав необґрунтованості, оскільки рішення суду у даній справі ніяк не вплине на права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери», яка перебуває у господарських правовідносинах з відповідачем, надаючи йому за винагороду на підставі відповідного договору послуги з управління активами акціонерного товариства.
Представником відповідача також подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Частиною 2 відповідної норми встановлено, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
З викладеного сторонами в п. 3.2 Договору вбачається, що він є підставою для виникнення обов'язку позивача (Продавця за договором) з моменту укладення договору повідомити відповідачу (Покупцю) реквізити поточного рахунку для зарахування коштів за цим договором.
Відтак, з урахуванням встановлених п. 3.1 Договору строків виконання відповідачем зобов'язання з оплати, зокрема до 31.12.2019 року, та строку виконання позивачем зобов'язання повідомити реквізити рахунку на який необхідно перерахувати кошти, вбачається, що виконання зобов'язання позивачем щодо повідомлення про реквізити рахунку передує виконанню зобов'язання з оплати відповідачем.
Жодних доказів в підтвердження неодноразових звернень позивача до відповідача з вимогами про сплату частки в статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», про які зазначає позивач у позові, позивачем до матеріалів справи недодано.
Натомість, надана в якості доказу виконання зобов'язання повідомити про реквізити рахунку накладна кур'єрської служби від 24.10.2019 року про надсилання поштового повідомлення - вимоги б/н від 24.10.2019 року на адресу відповідача без зазначення повної юридичної адреси відповідача (в бізнес- центрі більше 300 офісних приміщень), не може бути доказом виконання відповідного обов'язку позивачем, оскільки не підтверджено того, що таке повідомлення вручене саме відповідачу в особі уповноваженої на те особи.
Тому, відповідач вважає, що належних доказів направлення такого повідомлення відповідачу позивачем не надано. При цьому, заперечує і факт вручення/направлення відповідного повідомлення.
У зв'язку з чим, зазначає про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач виконав свій обов'язок, визначений договором, щодо повідомлення про реквізити поточного рахунку для здійснення відповідачем оплати.
Частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відтак, в силу ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України з урахуванням невиконання позивачем взятого на себе обов'язку, відповідач набув права зупинити виконання свого обов'язку.
Окрім того, невиконання відповідного обов'язку позивачем, згідно ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України фактично також є простроченням кредитора, враховуючи, що невиконання відповідного обов'язку утруднює або унеможливлює виконання зобов'язання з оплати, спосіб якого також узгоджено сторонами у договорі шляхом перерахування коштів саме на поточний рахунок позивача.
З урахуванням вищевказаного, підстав вважати, що відповідач на момент звернення позивача з відповідним позовом прострочив виконання зобов'язання з оплати частки, не має.
Крім того, відповідачем до початку розгляду справи по суті, а саме з моменту отримання від позивача разом з позовною заявою реквізитів по оплаті, вчинені всі дії щодо виконання умов Договору. Зокрема, на підставі платіжного доручення № 584 від 13.04.2020 року, на вказаний у вимозі б/н від 24.10.2019 року рахунок позивача, перераховано 495,00 грн. внеску за частку у статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю "АКМ1" згідно Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1 ГУ від 20.02.2019 року (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач зазначає, що зобов'язання з оплати є на даний час виконаним, а відповідне зобов'язання припиненим виконанням в силу ст. 599 Цивільного кодексу України.
За вказаних обставин, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині розірвання спірного Договору, повернення частки та скасування відповідної реєстраційної дії.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, та зазначає про те, що оскільки відповідачем грошові кошти позивачу сплачені після пред'явлення позову у справі та поза межами строку, встановленого у п. 3.1 Договору, позивач 26.06.2020 року повернув відповідачу кошти у зв'язку із невиконанням умов Договору, в підтвердження чого надав квитанцію б/н від 26.06.2020 року на суму 495,00 грн. із призначенням платежу «повернення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу № 20/02/2019-ГУ від 20.02.2019» (копія квитанціх наявна в матеріалах справи).
Також позивач зазначає і про те, що під час укладання договору реквізити банківського рахунку ОСОБА_1 були надані відповідачу представником Продавця - ОСОБА_3 .
Окрім того, стверджує і про те, що відповідач з моменту укладення Договору та до цього часу не звертався до ОСОБА_1 із проханням надати банківські реквізити рахунку для сплати грошових коштів за частку у статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю "АКМ1" і на депозитний рахунок нотаріуса коштів не вносив.
Отже, позивач вважає, що Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі №20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відчужено на користь відповідача частку у статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» у розмірі 50%, підлягає розірванню в судовому порядку, а відчужена частка у статутному капіталі поверненню.
Третьою особою 2 - приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною подано письмові пояснення по суті справи, в яких остання зазначає, що під час вчинення спірної реєстраційної дії приватним нотаріусом було дотримано усіх вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції чинній на момент здійснення відповідної реєстраційної дії, оскільки представником позивача було подано повний перелік документів, що був необхідний та який відповідав вимогам чинного законодавства України у сфері державної реєстрації.
До відносин сторін, що виникли за спірних договором, застосовуються положення розділу І, ІІ, ІІІ Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у частині другій цієї статті, повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів (ч. 4 ст. 82 Господарського кодексу України).
В ході розгляду спору до суду від Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надійшли матеріали реєстраційної справи Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», з розділу І статуту якого, в редакції, затвердженій протоколом Загальних зборів учасників Товариства № 29/08/17 від 29.08.2017 року, чинній станом на момент укладення спірного договору, вбачається, що єдиним засновником (учасником) Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1» був ОСОБА_1 , розмір частки 100%.
Також, як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Tовариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», 04.03.2019 року приватним нотаріусом Ракул Оксаною Володимирівною проведено реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМ1», зміна складу учасників Товариства, яка відбулась на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР”, Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі від 20.02.2018 року, підписи на якому посвідчені приватним нотаріусом 20.02.2019 року (щодо описки в даті акту сторонами пояснень в ході розгляду спору подано не було), заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та інших документів, необхідних для державної реєстрації, поданих представником позивача ОСОБА_3 .
Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України).
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 3 ст. 613 Цивільного кодексу України).
Дослідивши наявний в матеріалах справи Договір, судом встановлено, що умовами Договору передбачено, що оплата вартості частки в розмірі 495,00 грн. здійснюється у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, реквізити якого Продавець зобов'язується надати Покупцю, (п. 3.2 Договору), однак текст договору не містить реквізитів (відомостей) відповідних розрахункових рахунків позивача.
Суд погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві, і зазначає, що позивачем не надано доказів в підтвердження неодноразовості звернення до відповідача з вимогами оплатити частку, як і не подано доказів в підтвердження повідомлення під час укладення Договору представником позивача Віннічуком Л.Л. відповідача, на який саме розрахунковий рахунок необхідно здійснити перерахування коштів, про яке зазначає позивач у відповіді на відзив.
Як вбачається з відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача з моменту заснування і на даний час є: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, кімната 301.
Відтак, надані позивачем докази надіслання 24.10.2019 року відповідачу вимоги б/н від 24.10.2019 року на адресу: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, без зазначення повної юридичної адреси відповідача, а саме номеру кімнати,: не можуть бути належними доказами повідомлення відповідачу реквізитів розрахункового рахунку позивача, у відповідності до п. 3.2 Договору, оскільки означена вимога надіслана не на юридичну адресу відповідача. Відтак, позивачем не надано суду належних доказів виконання позивачем передбаченого Договором обов'язку щодо своєчасного повідомлення відповідачу реквізитів розрахункового рахунку позивача і забезпечення можливості у строк, передбачений п. 3.1 Договору, а саме до 31.12.2019 року, сплатити позивачу кошти в розмірі 495,00 грн.
Щодо тверджень позивача про те, що відповідач з моменту укладення Договору та до часу звернення позивача до суду з даним позовом не вніс на депозитний рахунок нотаріуса спірних коштів за частку в статутному капіталі та не звертався до позивача з проханням повідомити реквізити рахунку, суд зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
У відповідності ч. 1 до ст. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Відтак, враховуючи вищезазначене, ні нормами ст. 537 Цивільного кодексу України, ні умовами Договору не передбачено обов'язку боржника (відповідача) внести належні з нього кредиторові (позивачу) гроші на депозит нотаріуса за умови невчинення кредитором дій, встановлених договором, чи обов'язку звернення до Продавця з проханням повідомити реквізити рахунку, означене є виключно правом боржника.
Щодо посилання позивача на неотримання ним того, на що він розраховував при укладенні Договору - грошової винагороди від продажу належних йому корпоративних прав у розмірі 495,00 грн. та необхідність розірвання спірного Договору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.
Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зі змісту наведеної норми суд вбачає, що підставою для розірвання договору є не лише порушення стороною договору, а й наявність шкоди, завданої таким порушенням іншій стороні. Тобто вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Водночас у наведеній правовій нормі йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Однак, суд погоджується з твердження відповідача в частині необхідності виконання сторонами погоджених зустрічних зобов'язань, і зазначає, що відповідач своєчасно не виконав зобов'язання з оплати вартості частки в статутному капіталі Товариства через відсутність відомостей щодо розрахункового рахунку позивача, однак він не відмовився від виконання умов Договору, частку він прийняв одразу після підписання Договору, а перерахував відповідну суму грошових коштів відповідачу за частку під час розгляду справи, коли отримав відомості щодо номеру розрахункового рахунку позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 906/827/18 від 02.07.2019 року.
Відтак, під час розгляду справи позивач не довів шляхом подання належних та допустимих доказів наявності шкоди, завданої йому внаслідок порушення відповідачем умов Договору (у вигляді реальних збитків чи упущеної вигоди), розмір якої не дозволив би отримати позивачу очікуване при укладенні Договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 906/829/18 від 02.07.2019 року.
Згідно ч. ч. 2-5 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Обгрунтовуючи позов позивач також посилається на ч. ч. 1, 4 ст. 694 Цивільного кодексу України, де вказано, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Вказана норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки вимоги про розірвання договору та про повернення товару є різними способами захисту з різним предметом доказування та різними наслідками. Задоволення вимоги про розірвання договору унеможливлює задоволення вимоги про повернення майна в порядку ч. 4 ст. 694 кодексу України і навпаки.
Водночас, як передбачено ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Зважаючи на вищевикладене, закон надає право позивачу вимагати (в тому числі шляхом подання позову) від відповідача оплати частки за Договором з метою отримання того, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Частиною 2 ст. 221 Господарського кодексу України передбачено, що після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.
Як зазначено позивачем, та належним чином не спростововано відповідачем, після закінчення прострочення кредитора, а саме після отримання від позивача разом з позовною заявою реквізитів на оплату, відповідач перерахував відповідачу 495,00 грн. внеску за частку у статутному капіталі Tовариства з обмеженою відповідальністю "АКМ1" згідно Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1 ГУ від 20.02.2019 року, що підтверджується платіжним дорученняя № 584 від 13.04.2020 року, відтак, позивач виконав покладений на нього спірним Договором обов'язок.
Однак, 26.06.2020 року позивач (кредитор) від прийняття виконання відмовився та повернув перераховані кошти відповідачу.
Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів, що на момент сплати відповідачем під час розгляду справи 13.04.2020 року грошових коштів на суму 495,00 грн. (оплата здійснена з простроченням, але до розірвання Договору), зазначене зобов'язання з певних причин втратило інтерес для позивача і такі обставини стали підставою для відмови від прийняття ним виконання, що мало наслідком повернення 26.06.2020 року відповідачу спірних коштів.
Також суд зазначає, що сплата відповідачем під час розгляду справи грошових коштів за частку в статутному капіталі, повністю відповідає, передбаченому ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, наслідку прострочення покупцем оплати товару та не порушує прав позивача як продавця.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для розірвання в судовому порядку Договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі № 20/02/2019-1ГУ від 20.02.2019 року на підставі положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України з наведених позивачем мотивів, у зв'язку з чим дана вимога задоволеню не підлягає.
З огляду на відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання спірного Договору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні інших двох позовних вимог про повернення частки в статутному капіталі та скасування відповідної реєстрації дії, заявлених у даній справі, які є похідними від вимоги про розірвання Договору.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ГУВЕР” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ1” та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Ракул Оксани Володимирівни про розірвання договору, зобов'язання вчинити дії та скасування реєстраційної дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.10.2020 р.
Суддя Т.П. Карпечкін