ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 14/453
м. Київ
26 січня 2010 року 14:15 № 2а-12522/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп Україна"
до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва
про визнання нечинним Направлення №1589 від 01.10.2009р., Наказу №1117 від 03.09.2009р. та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення позапланової перевірки та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Позивачем було змінено позовні вимоги, а саме, в прохальній частині було зазначено помилку в даті видачі наказу № 1117 про призначення перевірки, а саме 03.09.2009 року замість вірної 30.09.2009 року. Таким чином, позивач просить визнати нечинним Направлення № 1589 від 01.10.2009 року на проведення позапланової виїзної перевірки з 01.10.2009 р. по 14.10.2009 р. та Наказ на проведення перевірки № 1117 від 30.09.2009 р. Визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової виїзної перевірки на підставі Постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 16.07.2009 р. та зобов'язати відповідача утриматися від проведення позапланової виїзної перевірки на підставі Постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 16.07.2009 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, наголошуючи на своєму праві на проведення позапланової виїзної документальної перевірки, надав позивачу для огляду Наказ на проведення перевірки № 1117 від 30.09.2009 року, в якому вказано, що перевірка проводиться на підставі Постанови Ленінського районного суду міста Луганська від 16.07.2009 року (номер справи відсутній). В резолютивній частині Постанови Ленінського районного суду міста Луганська від 16.07.2009 року зазначено, що проведення позапланової перевірки доручається спеціалістам Державної податкової адміністрації в місті Києві.
В порушення вимог частини 8 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями) відповідач посилається на рішення суду, в якому не зазначено, що конкретні посадові особи (склад осіб) ДПІ у Дніпровському районі м. Києва з 01.10.2009 по 14.10.2009 року (дати її початку і закінчення перевірки) мають право провести позапланову виїзну перевірку позивача.
Постанова Ленінського районного суду від 16.07.2009 року не є підставою для проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача, в розумінні частини 8 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(зі змінами та доповненнями), оскільки не дає посадовим особам відповідача права на проведення такої перевірки з 01.10.2009 по 14.10.2009 року.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву по даній справі, в яких зазначено, що дії контролюючого органу з приводу проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Джамп Україна»здійснювались на підставі судового рішення Ленінського районного суду м. Луганська в межах повноважень органів державної податкової служби та відповідають встановленим вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим відповідач просить в задоволені позову відмовити повністю.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В зв'язку з чим, контролюючий орган, вимагаючи від суб'єкта підприємницької діяльності виконання будь - якої вимоги, має керуватись конкретними нормами чинного законодавства, і діяти у повній відповідності до вказаних законодавчих норм. Суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний виконувати лише ті вимоги державного органу права, підстави та спосіб реалізації яких чітко визначені в законі.
Якщо ж вимоги державного органу не обґрунтовані конкретними нормами закону, або ж суперечать їм, суб'єкт підприємницької діяльності має право не виконувати такі вимоги, у відповідності до частини 1 статті 19 Конституції України, згідно якої, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, підставою проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки була Постанова Ленінського районного суду міста Луганська від 16.07.2009 року.
В судовому засіданні представником позивача надані додаткові пояснення та докази по справі, в яких зазначено, що позивачем шляхом подання апеляційної скарги було оскаржено вищезазначену постанову, на підставі якої було видано оспорюванні документи та здійснювались дії щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «Джамп Україна».
29.10.2009 року ухвалою Апеляційного суду Луганської області було скасовано постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 16.07.2009 року, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
20.11.2009 року Ленінський районний суд міста Луганська виніс постанову, якою відмовив у задоволенні подання слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області щодо здійснення позапланової виїзної перевірки позивача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки, постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 16.07.2009 року, яка була підставою для проведення виїзної позапланової перевірки було скасовано, у відповідача відсутні законні підстави для проведення виїзної позапланової перевірки, передбачені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до п. 1. ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (надалі -адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однієї з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно, особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушенні, відповідно до статті 104 КАС України має право звернутися до суду за захистом своїх прав.
Обов'язковою ознакою як нормативно-правового так правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта, дотримання якої забезпечується правовими механізмами.
Тобто, наказ та направлення на проведення перевірки є лише наслідком організації дій суб'єкта владних повноважень та не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) в розуміння п. 1 ч. 1 ст.17 КАС України, а тому не може бути визнане нечинним, як цього вимагає позивач.
Відповідно до ч.1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва утриматись від проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Джамп Україна»на підставі Постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 16.07.2009 року.
В іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І. Кишинський
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -29.01.2010р.