ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/494
м. Київ
22 січня 2010 року 10:07 № 2а-15680/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Богема"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
про скасування акту №15-238 від 30.11.2009р.
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування акту № 15-238 від 30 листопада 2009 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника ПДВ.
В судовому засіданні, що відбулося 22.01.2010 року позивачем було уточнено свої позовні вимоги, а саме, крім вищезазначеної позовної вимоги позивач просив зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема» код ЄДРПОУ 32683052 платником податку на додану вартість з 05.04.2009 і поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Богема»з 05.04.2009 р.
Позовні вимоги зводяться до того, що податковим органом не наведено жодної законної підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, і зазначене в Акті про анулювання платника ПДВ не відповідає дійсності.
Оскільки, вищезазначений акт мотивований тим, що позивач виписував податкові накладні, згідно з якими не задекларовано та не сплачено податкові зобов'язання, що зафіксовано в довідці невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 18.11.2009 р. В зв'язку з чим, позивач просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву по даній справі, в яких зазначено, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача є підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено можливість анулювання реєстрації з будь-яких інших причин.
Підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на думку податкового органу стало те, що позивач виписував податкові накладні та не включив їх до складу своїх податкових зобов'язань у відповідному звітному періоді. Відповідно до п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»податковий органом були вжиті заходи, а саме анульовано свідоцтво платника ПДВ відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». В зв'язку з чим, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Богема», зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до п. 2.2 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується свідоцтвом від 05.04.2009 р. № 100220181.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.09 р. відповідачем було складено Акт № 15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з тим, що згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено факт виписування платником податків податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, що підтверджено довідкою про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18.112009р.
У зв'язку з цим на підставі п.п «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР та п.3 розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»відповідач прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Відповідно до п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Згідно п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», визначено, що органи державної податкової служби в разі виявлення факту виписки податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника.
Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (далі -Наказ № 79) передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.
Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно із відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи -підприємця; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість»).
Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.
Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі -Наказ № 327) вбачається, що для проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.
З наданих позивачем пояснень встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог Наказу № 327 щодо направлення позивачу запрошення на перевірку і не встановлено підтверджуючих документів, які визначені у п. 25 Положення і можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
В зв'язку з чим, позивач був позбавлений можливості надати заперечення до Акту № 15-238 або взагалі спростувати твердження податкового органу, щодо заниження податкових зобов'язань надавши всі необхідні документи, як б підтвердили правову позицію позивача.
Крім того, відповідно до зазначеного вище наказу № 327 встановлені вимоги до акта, зокрема, невиїзної документальної перевірки. Зокрема, в Акті № 15-238 про анулювання реєстрації платника ПДВ, Відповідач, як на підставу для прийняття рішення про анулювання посилається на довідку про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18.11.09, проте вищезазначена довідка а ні позивачу, а ні суду для огляду надана не була.
Згідно з Наказом № 327 передбачено, що до підписання акта перевірки мають бути враховані зауваження посадових осіб платника податків (п.4.1). А відповідно до п.4.3. Наказу № 327 підписання акта посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби у разі проведення невиїзних документальних перевірок здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
Відповідачем не було доведено виконання вимог Наказу № 327.
Щодо підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, зазначених в Акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, то в судовому засіданні вони повністю спростовані позивачем.
Так, в Акті зазначено, що згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлений факт не задекларованих (не сплачених) податкових зобов'язань позивача проте, в п. 3 цього Акту зазначено, що розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання акту -0 грн. Крім того, в Акті про анулювання реєстрації платника ПДВ не зазначено за який період не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У разі оскарження винесеної постанови по даний справі господарська діяльність платника податків фактично припиниться, оскільки суб'єкт господарювання буде позбавлений статусу платника податку на додану вартість, в зв'язку з чим, останній не буде сплачувати податок, який значно впливає на наповнення доходної частини Державного бюджету України.
Статтями 117-118 КАС України визначено поняття забезпечення адміністративного позову та порядок його забезпечення.
До того ж, суд зазначає, що абз. 3 п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.09 №1120-р передбачено, що у разі оскарження платником податку рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до суду його дія зупиняється до набрання рішення суду законної сили.
У зв'язку з тим, що механізм виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України на сьогодні законодавчо не врегульований, а оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, суд шляхом забезпечення адміністративного позову зупиняє виконання Акту № 15-238 від 30 листопада 2009 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема».
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задоволити.
Скасувати акт № 15-238 від 30 листопада 2009 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема»(32683052).
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема»(код 32683052) платником податку на додану вартість з 05.04.2009 р.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Богема»(код 32683052) з дати початку його дії - з 05.04.2009 р. Свідоцтво № 100220181, індивідуальний податковий номер 326830517169 бланк ф. № 2-ПДВ серія НБ № 284246.
Зупинити виконання Акту № 15-238 від 30 листопада 2009 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема»до набрання рішенням законної сили у встановленому законом порядку.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва повідомити Державну податкову адміністрацію України про винесене рішення по справі №2а-15680/09/2670.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І. Кишинський
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -26.01.2010 р.