ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
22 січня 2010 року 14:55 № 2а-15565/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попов В.С. вирішив адміністративну справу
за позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
до Управління Пенсійного фонду України в м. Жданівка Донецької області
про визнання дій незаконними та скасування рішення
за участю представників сторін:
від позивача: Гарагатої К.О., представник,
від відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»
до Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області
про визнання дій незаконними та скасування рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Жданівка Донецької області про визнання незаконними дій та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №1 від 30.04.2009р. про застосування штрафу за несвоєчасне повернення на рахунки органу Пенсійного фонду сум пенсійних виплат.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю винесених рішень, з огляду на те, що позивач діяв на підставі розпоряджень тимчасового адміністратора №ТА-82 від 20.10.08р., якими було встановлено правила здійснення перерахунку коштів, що надійшли до банку.
Також позивач посилається на норми статті 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», згідно з якими позивач не відповідає за несвоєчасне виконання зобов'язань на період дії мораторію.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення та порушення позивачем строку повернення коштів на розрахункові рахунки відповідача.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
На підставі результатів перевірки філії позивача відповідачем було складено акт перевірки № 22 від 24.03.2009 року, яким встановлено порушення строків повернення не зарахованих сум пенсій по 2-м пенсіонерам на загальну суму 4150,63 грн., а саме:
- по одержувачу ОСОБА_2 в листопаді 2008 року на суму 3556,86 грн., кошти перераховані календарною датою 25.11.2008 року після 16-ї години, отримані позивачем 25.11.2008 року після 16-ї години, тобто 26.11.2008 операційного дня, повернуті банку одержувачу, тобто Державному ощадному банку України, на рахунок УПФУ - 28.11.2008 операційного дня.
- по одержувачу ОСОБА_1 в грудні 2008 року на суму 593,77 грн., кошти перераховані 19.12.2008 операційного дня, отримані позивачем 19.12.2008 операційного дня , повернуті на рахунок УПФУ - 23.12.2008 операційного дня.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення №1 від 30.04.09р., яким застосовано до позивача штраф у розмірі 4150,63грн. у відповідності до ч.11 статті 106 та ст. 110 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду коштів, незарахованих на поточні рахунки пенсіонерів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій платіжних доручень, наданих відповідачем, вищезазначені суми було одержано банком одержувача 28.11.08р. та 23.12.2008р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 "Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734" затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках (далі - Порядок).
Абзацом 2 пункту 20 вказаного Порядку в редакції, що діяла на час проведення перевірки, передбачено, що незараховані суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження повертаються уповноваженим банком органам соціального захисту населення або органам Пенсійного фонду України з відповідною поміткою на другому примірнику списків та їх описів.
В даних правовідносинах позивач виступає в якості уповноваженого банку.
Уповноважений банк -це банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та проводить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду (ст. 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Статтею 4 Закону «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій. Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України. Статтею 37 вказаного Закону встановлено, що органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку.
Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці (ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність).
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБ України № 22 від 21.01.2004 року, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, цієї інструкції та інших нормативно-правових актів.
Суд погоджується з посиланнями позивача про те, що операційний день банку має встановлюватися самим банком, відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та вищенаведених нормативних актів.
Проте суд не погоджується з можливістю визначення граничного строку перерахування коштів днем, через день від отримання платіжного доручення чи виникнення обов'язку сплатити кошти.
Судом встановлено, що фактично кошти було повернуто відповідно до платіжних доручень від 25.11.08р. та 23.12.08р., про що свідчать платіжні доручення №18 від 19.12.08р. та №1 від 26.11.08р.
Судом не приймаються доводи позивача щодо отримання коштів 26.11.08р. та 22.12.08р. з огляду на те, що повернення коштів було ініційовано своєчасно, платіжними дорученнями 19.12.08р. та 25.11.08р., тобто з урахуванням законодавчо встановлених термінів повернення.
Отже, отримання коштів після закінчення операційного дня 25.11.08р. та 19.12.09р. передбачало обов'язок відповідача повернути кошти не пізніше наступного операційного дня -26.11.08р. та 22.12.08р.
Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу банк виконує наступного операційного дня (пункт 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті).
Судом вбачається безпідставним поширення терміну «операційний день»до початку перебігу строків, пов'язаних з виконанням Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.
Такі висновки суд обґрунтовує тим, що абзацом 2 пункту 20 вказаного Порядку не передбачено визначення дати надходження в залежності від часу надходження коштів. Таку можливість встановлено для дати повернення коштів визначенням «.. наступного операційного дня», однак не встановлено «…після операційного дня..».
Натомість, вищезазначена правова норма містить визначення «..після надходження», тобто не передбачає можливості застосування правил, за якими суми, що надійшли після закінчення операційного дня, вважаються такими, що надійшли наступного операційного дня.
Судом також не приймаються посилання позивача на приписи статті 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з огляду на наступне.
Статтею 58 вищезазначеного Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Судом вбачається, що зобов'язання з перерахування коштів не є зобов'язаннями, щодо яких застосовується мораторій, з огляду на приписи частини другої статті 85 вищезазначеного Закону, яка була чинна в момент допущення порушення перерахування сум позивачем, та дати введення тимчасової адміністрації у позивача (7.10.08р.)
Згідно з абзацом другим статті 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність», мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.К. Каракашьян