ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
25 січня 2010 року 13:55 № 2а-14518/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Попов В.С. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО"
до Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області
про визнання нечинним та скасування рішення №35 від 20.06.2008р.
за участю представників сторін:
від позивача: Мисик Ольги Юріївни
від відповідача: не з'явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.01.2010 року о 12 год. 19 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО»звернулося з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 30.06.2009 року № 35.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не є органом, уповноваженим на здійснення перевірок та накладення штрафів за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. На адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло заперечення проти позову, відповідач робить посилання, що позивачем порушено порядок формування, встановлення та застосування цін, а саме 23.06.2009 року здійснювалась роздрібна реалізація тютюнових виробів -сигарет «Parlament»One за роздрібною ціною із знижкою 7,28 грн./шт., сформованою вище за максимальну роздрібну ціну 7,00 грн./шт., дані дії призвели до порушення вимог ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі по тексту Закон № 481/95-ВР від 19.12.1995 р.). Відповідач зазначає, що рішення прийняті у відповідності до Закону № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2009 р. №877-V.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною інспекцією з контролю за цінами у Луганській області було здійснено позапланову перевірку підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» з 24.06.2009 року по 25.06.2009 року за період з 01.01.2008 року по 11.07.2008 року.
На підставі перевірки був складений Акт № 33 від 25.06.2009 року про порушення позивачем ст. 111 Закону № 481/95-ВР від 19.12.1995 р.
За результатами розгляду акту перевірки № 33 від 25.06.2009 р., відповідачем було прийнято рішення № 35 від 30.06.2009 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1000, 00 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивач здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами на підставі ліцензії від 09.12.2008 року № 941648 серія АВ виданої Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Луганській області .
Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами у Луганській області № 35 від 30.06.2009 р. було застосовано економічні санкції до позивача у відповідності до абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону № 481/95-ВР від 19.12.1995, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Пунктом 6 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, встановлено, що Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
Статтею 1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (надалі по тексту Закон № 509-ХІІ від 04.12.1990 р.) визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції: виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Указом Президента України від 11.07.2001 № 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
Підпунктом 2 п. 2 вище зазначеного Указу Кабінету Міністрів України доручено здійснити у двотижневий строк заходи, пов'язані з покладенням на Державну податкову адміністрацію України функцій із забезпечення реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, передбачивши, зокрема, вирішення питань щодо ліквідації Державного департаменту регулювання виробництва та обігу алкоголю і тютюну у складі Міністерства фінансів України та створення у складі Державної податкової адміністрації України відповідного департаменту з питань реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та його територіальних підрозділів.
На виконання даного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 07.08.2001 № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", відповідно до якої утворено у складі Державної податкової адміністрації Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.
Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної податкової адміністрації.
Регіональні управління очолюють начальники, які призначаються на посаду та звільняються з посади директором Департаменту. Департамент діє на підставі положення, що затверджується Головою Державної податкової адміністрації, а його регіональні управління - на підставі положень, що затверджуються директором Департаменту.
Державній податковій адміністрації забезпечити виконання завдань щодо реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації, зокрема:
- здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
- здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію, а також додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, забезпечення розподілу спирту між споживачами в установленому порядку з оформленням нарядів на одержання та здійснення контролю за його цільовим використанням;
- ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;
- застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
- запобігання незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Наказом ДПА України від 10.03.2007 № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України
У відповідності до вище зазначеного Положенням (відповідно до пунктів), Департамент виконує такі функції:
- (п. 3.3) контролює за: виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; виробництвом парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового; оптовою і роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами;
- (п.3.4.) організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів господарювання щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, участь в інвентаризації спирту, готової продукції та сировини.
- (п. 3.8) організовує видачу суб'єктам господарювання ліцензій на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами.
- (п. 3.19) застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
- (п. 3.20) звертається до суду з позовами, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.;
У відповідності до ст.16 Закону № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до п. 27-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 №1698, Територіальні підрозділи регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у містах, районах, районах у м. Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта підприємницької діяльності:
- роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, суд доходить висновку, що законодавчими актами йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 Закону України № 481/95-ВР, оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації у містах, районах, районах у м. Києві та Севастополі та структурним підрозділам Департаменту.
Державна інспекція з контролю за цінами у Луганській області не є структурним підрозділом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації. Суд вважає, що Державна інспекція з контролю за цінами у Луганській області, прийнявши спірне рішення №35 від 30.06.2009 року, вийшла за межі своїх повноважень та порушила порядок застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 спеціального Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 94 , 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати Рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Луганській області від №35 від 30.06.2009 р.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.К. Каракашьян