ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/462
м. Київ
12 січня 2010 року 12:06 № 2а-13456/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформ-Інжиніринг"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
про скасування акту №202/15-8 від 12.06.2009р.
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.06.2009 р. №202/15-8 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та визнання анульованою реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Інформ-Інжинірінг»з березня 2008 року згідно поданої заяви від 14 лютого 2008 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 лютого 2008 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва товариством, на підставі пп. «ґ»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»у встановленому порядку була подана заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, при цьому до заяви був доданий оригінал свідоцтва.
Відповідно до п.9.5, ч.7 п.9.8 ст.9 вищезазначеного Закону податковий орган повинен був протягом 10 днів, прийняти та надіслати товариству рішення про анулювання реєстрації, або відмову в такому анулюванні.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що ДПІ вищезазначена вимога виконана не була, а лише через рік, в червні 2009 року відповідачем на адресу товариства був надісланий Акт від 12.06.2009 року № 202/15-8 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Відповідно до зазначеного Акту, підставою анулювання реєстрації є неподання товариством декларації з ПДВ в період з 01.05.2008 р. по 12.06.2009 року.
На думку представника позивача дії податкового органу не відповідають чинному законодавству в зв'язку з чим, просить задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, та зазначив, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбулося з додержанням норм чинного законодавства та зазначає наступне.
12 червня 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснена документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами перевірки був складений акт від 12.06.2009 р. № 202/15-8 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до пп. «ґ»п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Твердження позивача щодо ненадання відповіді на заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ не відповідає дійсності, оскільки листом № 6640/10/15-811 від 20.02.2008 р. на адресу товариства направлена відмова, у зв'язку з відсутністю підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва дотримано норми чинного законодавства, в зв'язку з чим, представник відповідача просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформ-інжиніринг»в 2001 році зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 37563592.
Як встановлено судом, 12.06.09 р. відповідачем було складено Акт № 202/15-8 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у зв'язку з тим, що останній не подає податкові декларації з ПДВ протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, що підтверджено довідкою від 12 червня 2009 року № 193/15-8, та не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.05.2008 року по 12.06.2009 року.
У зв'язку з цим, на підставі п.п «ґ»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР відповідач прийняв рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 12.06.09 р. та зобов'язав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Відповідно до п.п. «ґ»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або надає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 (далі -Наказ № 79) передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «ґ»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «ґ»цього пункту.
Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«ґ»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава -підпункт «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону), про що зазначено, зокрема, і в запереченні відповідача на позовну заяву.
Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта, що в даному випадку і було зроблено та підтверджується довідкою від 12.06.2009 р. № 193/15-8.
З наданих позивачем пояснень та заперечень відповідача судом встановлено, що позивачем не заперечується факт не звітування до податкового органу протягом 12 місяців.
Однак, позивач не погоджується з прийнятим Актом, в зв'язку, з тим, що в лютому 2008 року ним було направлено заяву № 3-ПДВ до податкового органу, однак жодних відомостей про її розгляд не надходило.
Суд не погоджується з такою думкою позивача, оскільки в матеріалах справи наявний лист ДПІ у Печерському районі м. Києва вих. № 6640/10/15-811 від 20.02.2008 року, в якому зазначено, що товариство не може бути виключено із платників ПДВ, у зв'язку з неможливістю визначити обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 поточних календарних місяців. В цьому ж листі зазначено, що платник податків зобов'язаний подавати до ДПІ декларації з податку на додану вартість, відповідно до п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.»
Також суд звертає увагу на таке. Відповідно до положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.
Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта.
Судом встановлено, що відповідачем дотримані всі вимоги, щодо оформлення та направлення Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 12.06.2009 року. В матеріалах справи наявний корінець повідомлення, в якому зазначена дата отримання позивачем Акту, а саме 16.06.2009 р.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано процедуру анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, в зв'язку з чим позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки в судовому засіданні свідки не залучались та експертизи не проводились, судові витрати, що підлягають стягненню відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя М.І. Кишинський
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -20.01.2010р.