ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/79
м. Київ
13 березня 2009 року 12:44 № 2а-561/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "МаксБет"
до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0009702305 від 19.11.08р.
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13.03.09 проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить зобов'язати Приватне підприємство «Торговий центр «Садово-городня техніка»допустити посадових осіб ДПІ у Подільському районі м. Києва до проведення планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Торговий центр «Садово-городня техніка»та надати ДПІ у Подільському районі м. Києва всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р.
Вимоги позивача мотивовані наступним:
Закон України «Про державну податкову службу в Україні»наділяє податкові органи функціями по здійсненню контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю, своєчасністю та повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (інших обов'язкових платежів). У зв'язку з цим останні мають право проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки платників податків.
Недопущення відповідачем перевіряючих позивача до проведення перевірки, на думку позивача, порушує права органів державної податкової служби, передбачені ч.1 ст.11 та перешкоджає здійсненню функцій, визначених ч.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши про безпідставність заявленого позову, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
За результатами розгляду документів, наданих сторонами, пояснень їх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва,
встановив:
Відповідно до листа - повідомлення Державної податкової інспекції від 15.10.08 № 122/23-80 відповідача 16.10.08 інформовано про проведення виїзної планової перевірки з 27.10.08 р. по 07.11.08 р.
Підставою для проведення перевірки було направлення № 1125 від 27.10.08, в якому зазначалося, що планова виїзна перевірка проводитиметься з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів та торгових патентів.
27.10.08 р. позивачем було складено Акт відмови від проведення документальної перевірки № 1/23-8 від 27.10.08, з якого вбачається, що робоча група позивача здійснила виїзд на підприємство відповідача, проте керівником підприємства допущена до проведення перевірки не була.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що незаконність дій відповідача не встановлено жодним повноваженим органом чи судом, вважає перевірку позаплановою і посилається на те, що така перевірка може проводитись з дозволу суду.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачені завдання органів державної податкової служби.
Статтями 8-10 цього закону визначені функції органів державної податкової служби.
З метою реалізації завдань та функцій, покладених на органи державної податкової служби, останні, згідно зі ст. 11 цього ж закону наділені певною сукупністю прав, що кореспондуються з такими завданнями та функціями.
Згідно з п.1 ст.11 закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями. Іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
В судовому засіданні позивачем доведено наявність у плані-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва на 4 квартал 2008 року Приватного підприємства «Торговий центр «Садово-городня техніка».
Відповідач протилежного не довів.
Крім того, суд не погоджується з думкою відповідача про те, що в разі проведення позапланової перевірки, якою він вважає оспорювану перевірку, необхідним є рішення суду, як підстава для такої перевірки.
Відповідно до частини 8 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Таким чином, у разі виникнення будь-якої з обставин, викладених у ч.6 ст. 11-1, позапланова перевірка може бути проведена за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.
Рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.
При цьому рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленим наказом.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позивачем дотримані встановлені законом вимоги щодо проведення планової виїзної перевірки відповідача, а відповідач, ухиляючись від проведення такої перевірки перешкоджає здійсненню позивачем його функцій, встановлених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та реалізації його прав, встановлених ст. 11 цього закону, що призводить до порушень відповідачем у сфері публічно-правових відносин.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При частковому задоволенні позовних вимог суд виходить з того, що право на проведення перевірки у ДПІ виникає відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Зокрема п. 8 вказаної статті передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку встановленому законами України, мають право вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.
Керуючись зазначеною нормою суд приходить до висновку про право позивача на пред'явлення позову в адміністративному судочинстві про припинення з боку господарюючого суб'єкта дій, які перешкоджають здійсненню посадовими особами ДПІ своїх повноважень. Дана позовна вимога повністю кореспондується із ч.4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено право звернення суб'єктів владних повноважень до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Що стосується позовних вимог зобов'язати посадових осіб ПП ТЦ «Садово-городня техніка»надати ДПІ у Подільському районі м. Києва всі первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.04.2007 по 30.06.08 р., то такі задоволенню не підлягають з огляду на те, що право на вимогу необхідних документів віднесено до компетенції органів державної податкової служби і прямо передбачено нормами ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому винесення рішення з цього приводу не вимагається і судом розцінюється як втручання у безпосередню діяльність і функції податкового органу.
Частина 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов задоволити частково.
Визнати право ДПІ у Подільському районі м. Києва на проведення планової виїзної документальної перевірки ПП ТЦ «Садово-городня техніка»та зобов'язати посадових осіб припинити дії, які перешкоджають посадовим особам ДПІ у Подільському районі м. Києва здійсненню повноважень по проведенню планової виїзної перевірки платника податків ПП ТЦ «Садово-городня техніка».
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І. Кишинський