ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/448
м. Київ
26 листопада 2009 року 16:09 № 2а-12568/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Генеральний Прокурор України- Медведько О.І.
про визнання незаконним та скасування наказу №2740 від 07.10.2008р., поновлення на роботі
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивачка звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить визнати дії Генерального прокурора Медведька О.І. незаконними, визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора України №2740 ц від 07.10.2008 р., поновити Позивачку на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини проти особи управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України з виплатою середньомісячного заробітку за весь час роботи на нижче оплачуваній посаді.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Відповідача від 25.03.08 р. № 17 шц ліквідоване у структурі та штатному розписі Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України, а його штатну чисельність 51 одиницю зараховано до резерву Генеральної прокуратури України. Цим же наказом у структурі Головного управління утворено управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України із штатним розписом 41 одиниця за рахунок резерву Генеральної прокуратури України. 31.03.08 р. керівником слідчого управління було оголошено про звільнення з органів прокуратури семи слідчих, у тому числі і Позивачки. 26.06.08 р. на засіданні профспілкового комітету звільнення Позивачки було визнано безпідставним, але 01.10.08 р. на своєму другому засіданні профком надав згоду на її звільнення. 07.10.08 р. згідно наказу № 2740 ц Позивачку звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини проти особи управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України в порядку переведення до прокуратури Одеської області на посаду старшого прокурора відділу. 08.10.08 р. прокурором Одеської області Позивачка призначена була на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури області в порядку переведення з Генеральної прокуратури України. Вважає звільнення з посади старшого слідчого Генеральної прокуратури України із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді пониження до посади старшого прокурора відділу області незаконним, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. У своєму запереченні зазначив, що Позивачка не заперечувала проти звільнення її відповідно до наказу № 2740 ц від 07.10.08 та відповідного призначення в прокуратурі Одеської області, про що свідчить власноручно написаний нею рапорт від 06.10.08 р., в якому вона, звертаючись до Генерального прокурора України, висловила на це згоду. Крім того, у власноручно написаному рапорті від 08.10.2008 р. на ім'я прокурора Одеської області ОСОБА_1 просила призначити її на посаду старшого прокурора в порядку переведення з Генеральної прокуратури України, на що наказом прокурора Одеської області № 1488к від 08.10.08 Позивачку призначено на вказану нею посаду. Твердження Позивачки про застосування щодо неї дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом прокуратури України, вважає надуманим, оскільки жодного посилання на це при прийнятті рішень щодо її переведення на роботу до прокуратури Одеської області, як у наказі Генерального прокурора України, так і в наказі прокурора Одеської області немає. Крім того, Відповідач звертає увагу суду на пропущення Позивачкою строку звернення з позовом до суду. Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України у справах про звільнення з публічної служби, громадянин може звернутися з заявою про вирішення спору у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі йому трудової книжки. ОСОБА_1 ознайомилася з оспорюваним наказом № 2740 ц від 07.10.08 того ж дня, а тому без поважних причин пропустила строк для звернення до суду. Просить при вирішенні спору застосувати норми ст. 233 КЗпП України і в позові відмовити в повному обсязі.
За результатами розгляду наданих сторонами документів та пояснень, Окружний адміністративний суд м. Києва,
встановив:
Як вбачається із матеріалів справи, Наказом Генерального прокурора України від 25 березня 2008 р. № 17 шц ліквідовано відділ з розслідування кримінальних справ про злочини поти особи управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України та скорочено посаду, яку обіймала Позивачка, про що її попереджено 11.04.08 р.
Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету Генеральної прокуратури України № 6 профспілковий комітет 26 червня 2008 року згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці не надав.
На повторному засіданні 01 жовтня 2008 року профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (протокол № 9).
Рапорт ОСОБА_1 від 06.10.2008 р. на ім'я Генерального прокурора України державного радника юстиції 1 класу Медведька О.І. свідчить про те, що Позивачка не заперечувала проти її звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України в порядку переведення для подальшої роботи в прокуратурі Одеської області на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно -розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство.
07.10.2008 року Генеральний прокурор України наказом № 2740 ц звільнив ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини проти особи управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України в порядку переведення до прокуратури Одеської області (п. 5 ст. 36 КЗпП України).
Відповідно до рапорту від 08.10.2008 р. на ім'я прокурора Одеської області Присяжнюка В.С., ОСОБА_1 просила призначити її на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами які проводять оперативно -розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Одеської області, в порядку переведення з Генеральної прокуратури України.
Наказом прокурора Одеської області № 1488 к від 08 жовтня 2008 року ОСОБА_1 призначена старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно -розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури області в порядку переведення з Генеральної прокуратури України, де працює на час звернення до суду.
Позивачка вважає, що Генеральний прокурор України звільнив її з займаної посади в Генеральній прокуратурі України з пониженням в посаді, таким чином застосувавши дисциплінарне стягнення і, при цьому, не ознайомивши з підставами для такого застосування, тому просить визнати дії Генерального прокурора незаконними і поновити на посаді в Генеральній прокуратурі України.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
11.04.2008 р. Позивачка була повідомлена про ліквідацію відділу Генеральної прокуратури України, в якому вона працювала та про скорочення посади, яку вона обіймала.
Відповідно до протоколу № 9 засідання профспілкового комітету Генеральної прокуратури України від 01 жовтня 2008 року, профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Звільнена ОСОБА_1 з займаної посади в Генеральній прокуратурі України і переведена на посаду в прокуратуру Одеської області за власними рапортами від 06.10.08 р. та 08.10.08 р.
Позивачка в судовому засіданні зазначила, що рапорт на звільнення з Генеральної прокуратури України від 06.10.2008 р. написала вимушено і з наказом Генерального прокурора України № 2740 ц від 07.10.2008 р. про звільнення не згодна, оскільки таким чином Генеральний прокурор України порушив її право на працю. Однак, при цьому Позивачка не навела конкретних фактів чи обставин, які би свідчили про форми та спосіб спонукання (тиску) на неї з боку керівництва Генеральної прокуратури. Як вбачається з матеріалів справи, Генеральний прокурор одержав згоду профкому на звільнення Позивачки в порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України, однак з метою працевлаштування ОСОБА_1, запропонував їй вакансію в прокуратурі Одеської області, куди і була переведена остання згідно поданого рапорту. За таких обставин, суд вбачає в діях Позивачки її добровільну згоду на зміну місця роботи, а тому підстав для визначення нечинним та скасування оспорюваного наказу не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_1 переслідували, робили провокації і примушували написати заяву про звільнення. Рапорт про звільнення не був її волевиявленням, оскільки вона втрачала різницю в заробітній платі, яка для неї суттєва. Свідок також підтвердив, що профком, членом якого він є на повторному розгляді подання Генерального прокурора дав згоду на звільнення ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. Оскільки Законом України «Про прокуратуру»не встановлений строк звернення до суду по трудових спорах, в даному спірному правовідношенні слід застосовувати норми трудового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 ознайомилася з наказом № 2740 ц про звільнення її -07.10.2008 р.
Звернувшись до суду 06.10.2009 року ( як зазначено на поштовому конверті) ОСОБА_1 порушила встановлений спеціальною нормою (ст. 233 КЗпП України) місячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав. Поважних причин пропуску встановленого законом строку не навела та відповідних доказів не надала, а тому підстав для поновлення пропущеного строку, суд не находить.
Суд також не погоджується з твердженням Позивачки про застосування до неї дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом прокуратури України, так як ні в протоколі засідання профспілкового комітету № 9 від 01.10.2008 р., ні в попередженні від 11.04.2008 р., ні в наказі № 2740 ц від 07.10.2008 р. про звільнення, не було посилань про застосування до ОСОБА_1 будь-якого стягнення, яке було підставою для звільнення її та переведення до прокуратури Одеської області.
Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування оспорюваного наказу Генерального прокурора України № 2740 ц від 07.10.2008 р. та поновлення Позивачки на посаді, яку вона займала в Генеральній прокуратурі України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Медведька Олександра Івановича про визнання дій Генерального прокурора України Медведька О.І. незаконними, визнання незаконним та скасування наказу Генерального прокурора України № 2740 ц від 07.10.2008 р., поновлення на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування кримінальних справ про злочини проти особи управління з розслідування кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України з виплатою середньомісячного заробітку за весь час роботи на нижче оплачуваній посаді відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.