ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/443
м. Київ
21 грудня 2009 року < Час проголошення > № 2а-12583/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинському М.І. при секретарі судового засідання Попадин О.Б. вирішив адміністративну справу
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Сатурн"
до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м.Києва
про визнання нечинним акту №742/15-310 від 16.07.2009р. та скасування податкового повідомлення-рішення №0008191504/0 від 16.07.2009р.
за участю представників сторін:
< тип представника >, < ПІБ представника >, довіреність № < Текст >, від < Дата >, < юр. особа або примітка >
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання потиправним і нечинним Акту ДПІ Святошинського району м. Києва від 16 липня 2009 року № 742/15-310 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку по підприємству ВАТ НВП «Сатурн», код 14308747 за період 30.01.09 -06.04.09 року та скасування податкового повідомлення -рішення від 16 липня 2009 року № 0008191504/0 про сплату штрафу ВАТ НВП «Сатурн»в розмірі 16340,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що несвоєчасної подачі платіжних доручень до банку по платежах податку за землю в ВАТ «НВП «Сатурн»не було, несвоєчасне перерахування податку за землю було лише в січні і то з вини АКБ «Київ». Докази зазначеному були подані до ДПІ у Святошинському районі м. Києва, проте, незважаючи на це, податковий орган склав акт, яким визначив несвоєчасну подачу підприємством платіжного доручення на сплату земельного податку та виніс податкове повідомлення -рішення про сплату штрафу в розмірі 16340,70 грн.
Представник Відповідача позов не визнав. Своє обґрунтування навів у запереченні на позов, де зазначив, що законодавством не передбачено звільнення платника податку від податкового зобов'язання в разі неналежного виконання банком платіжного доручення на перерахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету чи державних цільових фондів. Незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ грошей, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно -від стягнення такого боргу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку по підприємству ВАТ «НВП «Сатурн», код 14308747 за період 30.01.09 -06.04.09 року, про що складено Акт № 742/15-310 від 16.07.2009 року.
На підставі Акту перевірки № 742/15-310 від 16.07.2009 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесла податкове повідомлення -рішення № 0008191504/0 від 16 липня 2009 року, яким за платежем земельний податок з юридичних осіб визначила товариству податкове зобов'язання у вигляді штрафу у розмірі 16340,70 грн.
Так, перевіркою встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку, а саме порушення строків сплати податкових зобов'язань по земельному податку.
Як було встановлено у судовому засіданні, 05.12.2008 р. Позивач подав до ДПІ у Святошинському районі м. Києва уточнюючі розрахунки щодо сплати податку за землю за грудень 2008 року. Згідно поданого розрахунку необхідно було сплатити 97222,31 грн. зі строком сплати до 30.01.2009 року.
Згідно обліку ДПІ у Святошинському районі м. Києва станом на 01.01.2009 року переплата ВАТ НВП «Сатурн»по податку на землю склала 15067,40 грн.
Згідно платіжного доручення № 70 від 22.01.2009 р., яке Позивач подавав до АКБ «Київ», мало бути перераховано податку на суму 97222,31 грн. Проте, як вбачається з виписки АКБ «Київ», кошти з рахунку ВАТ НВП «Сатурн»перераховані не були, про що листом № 01-2/0101 від 05.02.2009 р. Позивач повідомив Відповідача.
За січень 2009 року земельний податок сплачувався відповідно до платіжних доручень № 114 від 11.02.09, № 117 від 11.02.09, № 161 від 19.02.09, № 170 від 19.02.09 р.
За рахунок переплат станом на 19.02.09 р. було з не проплаченого банком платіжного доручення податку за грудень 2008 року погашено 57058,90 грн.
За лютий 2009 року проплачено згідно платіжних доручень № 277 від 23.03.09, № 282 від 24.03.09, № 298 від 25.03.09 р.
В зв'язку з невиконанням АКБ «Київ»платіжного доручення №70 від 22.01.09 про перерахування податку за землю за грудень 2008 р., так як Національним банком України накладено було мораторій на виконання платіжних доручень, що подані до АКБ «Київ»до 09.02.2009 р., ВАТ НВП «Сатурн»подало повторно платіжне доручення № 357 від 02.04.09 р. до АКБ «Київ»на суму 97222,31 грн. про перерахування податку на землю. Банком зазначені кошти були перераховані до бюджету 07.04.09 р.
Відповідач, заперечуючи проти позову посилається на те, що законодавством не передбачено звільнення платника податку від податкового зобов'язання в разі неналежного виконання банком платіжного доручення на перерахування податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету чи державних цільових фондів.
Суд не погоджується з позицією Відповідача з огляду на наступне.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як було доведено Позивачем і не спростовано Відповідачем, Позивач надавав до банку АКБ «Київ»платіжні доручення на перерахування коштів з податку за землю до бюджету у встановлений законодавством термін. Проте, банк, зокрема, платіжне доручення № 70 від 22.01.2009 р. про перерахування податку за землю за грудень 208 року, не виконав, а здійснив перерахування лише 07.04.09 р.
Таким чином, несплата до бюджету податку за землю за грудень 2008 року у встановлений термін відбулась не з вини Позивача, а саме, з вини банку.
Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійсненя зарахування: якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.
Викладене свідчить про відсутність з боку Позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що Акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 16 липня 2009 року № 742/15-310, який Позивач просить визнати протиправним і нечинним, є письмовою формою документування наслідків проведеної податковими органами перевірки. В акті перевірки відображаються фактичні дані та висновки посадових осіб, які проводять перевірку, однак акт перевірки не містить обов'язкових до виконання рішень органу, як суб'єкта владних повноважень, а тому не є правовим актом індивідуальної дії, який може оскаржуватись в адміністративному судочинстві в розумінні п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства. Тому вимога Позивача про визнання протиправним і нечинним Акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 16 липня 2009 року № 742/15-310 задоволенню не підлягає.
На розподілі судових витрат Позивач не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задоволити частково.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 16 липня 2009 року № 0008191504/0 про сплату штрафу ВАТ НВП «Сатурн»в розмірі 16340,70 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.