ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
23 грудня 2009 року 15:01 № 2а-12782/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:
від позивача: Качанистого В.І.,
від відповідача: не з'явився ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
16 жовтня 2009 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 24.04.2009 р. №0000011501/0, від 24.04.2009 р. №0000011501/0, від 29.05.2009 р. №0000011501/1, від 29.05.2009 р. №0000011501/1, від 11.08.2009 р. №001151501/2, від 11.08.2009 р. №001161501/2.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що позивачем не було допущено порушення строків сплати зобов'язань, оскільки суми платежів, зазначені у деклараціях, були сплачені позивачем вчасно, шляхом перерахування грошових коштів відповідно до платіжних доручень.
Іншою підставою позовних вимог позивачем визначено неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несвоєчасну сплату сум рентної плати за природний газ та газовий конденсат є неправомірним.
Позиція позивача ґрунтується на тому, що рентна плата за природний газ та газовий конденсат, не встановлена в якості податку чи загальнообов'язкового збору, з огляду на зупинення дії Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат».
Крім того позивач посилається на віднесення рентної плати до неподаткових надходжень Державного бюджету, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», та неможливість встановлення загальнообов'язкового платежу нормами Постанови Кабінету Міністрів України №256 від 22 березня 2001 року.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на наступні обставини.
Відповідач стверджує, що 14.11.2008 року ДК «Укргазвидобування» було подано податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за жовтень місяць 2008 року, в якому задекларував податкове зобов'язання по рентній платі за природний газ в сумі 941355,50 грн.; 14.11.2008 року ДК «Укргазвидобування»було подано податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за жовтень місяць 2008 року, в якому задекларував податкове зобов'язання по рентній платі за газовий конденсат в сумі 1442085,99 грн.
Відповідач стверджує, що зазначені суми були сплачені тільки 26 грудня 2008 року та наголошує на чіткому законодавчому встановленні рентних платежів у якості податку, у зв'язку з чим на правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати зазначених зобов'язань.
Відповідачем вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі виконано не було, представник відповідача в судові засідання 25.11.09р., 08.12.09р., 23.12.09р. не з'явився.
Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладені приписи процесуального законодавства та розподіл обов'язку доведення, визначений Кодексом адміністративного судочинства України, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Податковими повідомленнями - рішеннями від №0000011501/0 від 24.04.2009р., від 29.05.2009 р. №0000011501/1, від 11.08.2009 р. №001151501/2 Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за газовий конденсат, що видобувається в Україні на суму 25 387,39 грн.
Зазначені податкові повідомлення -рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки від 17.04.2009р. № 221/80/150-30019775 «Про результати невиїзної документальної перевірки про виявлені порушення податкового законодавства по рентній платі за газовий конденсат дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Даним актом встановлено наступне.
ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" 14 листопада 2008 року було подано податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за жовтень місяць 2009 року в якому задекларував податкове зобов'язання по рентній платі за газовий конденсат в сумі 1 442 085,99 грн. Відповідно до пп..5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІП від 21.12.2000 р, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання , зазначених у поданому ним податкового розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп..4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання розрахунку.
01 грудня 2008 року пройшло нарахування узгодженої суми по рентній платі за газовий конденсат в сумі 1 442 085,99 грн, станом на 01 грудня 2008 року по особовій карткі платника податків рахувалася переплата по рентній платі за газовий конденсат в сумі 1 188 212,11 грн, виходячи з цього сума до сплати складає 253 873,90 грн. Але дана узгоджена сума податкового зобов'язання по рентній платі за газовий конденсат була сплачена лише 26 грудня 2008 року замість дати сплати встановленої законодавством 01 грудня 2008 року (25 днів затримки). В зв'язку з цим виникла заборгованість до Державного бюджету в сумі 253 873,90 грн.
Також податковими повідомленнями - рішеннями від 24.04.2009 р. №0000011501/0, від 29.05.2009 р. №0000011501/1, від 11.08.2009 р. №001161501/2 Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за газ, що видобувається в Україні на суму 37 099,51 грн.
Прийняття зазначених рішень мотивовано висновками акту перевірки від 17.04.2009р. №220/79/150-30019775, яким встановлено нижчевикладене.
ДК „Укргазвидобування" НАК „Нафтогаз України" 14 листопада 2008 року було подано податковий розрахунок рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат за жовтень місяць 2009 року в якому задекларував податкове зобов'язання по рентній платі за природний газ в сумі 941 355,50 грн. Відповідно до пп..5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-Ш від 21.12.2000 р, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання , зазначених у поданому ним податкового розрахунку, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп..4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання розрахунку.
01 грудня 2008 року пройшло нарахування узгодженої суми по рентній платі за природний газ в сумі 941 355,50 грн, станом на 01 грудня 2008 року по особовій картці платника податків рахувалася переплата по рентній платі за природний газ в сумі 570 360,40 грн, виходячи з цього сума до сплати складає 370 995,10 грн. Але дана узгоджена сума податкового зобов'язання по рентній платі за природний газ була сплачена лише 26 грудня 2008 року замість дати сплати встановленої законодавством 01 грудня 2008 року (25 днів затримки). В зв'язку з цим виникла заборгованість до Державного бюджету в сумі 370 995,10 грн.
З висновками вищезазначених актів перевірки №220/79/150-30019775 та № 221/80/150-30019775 від 17.04.09р. про порушення строків оплати зобов'язань позивачем суд не погоджується виходячи з нижчевикладеного.
Платіжним дорученням №5510від 28 листопада 2008 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 28.11.08р. позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Краснокутському районі 1024457,89грн. з визначенням призначення платежу «сплата рентної плати за газовий конденсат за жовтень 2008 р.»
Отже, з урахуванням визначеної в акті переплати за газовий конденсат, зобов'язання за жовтень 2008 року , узгоджені позивачем самостійно, були сплачені.
Платіжним дорученням №5509від 28 листопада 2008 року, яке було прийнято обслуговуючим банком 28.11.08р. позивачем було перераховано на рахунок Управління Державного казначейства у Краснокутському районі 941335,50грн. з визначенням призначення платежу «сплата рентної плати за природний газ за жовтень 2008 р.»
Таким чином позивачем було сплачено самостійно узгоджені зобов'язання зі сплати за природний газ за жовтень 2008 року.
В актах перевірки відсутні посилання на зарахування сплачених позивачем сум в рахунок інших платежів, відповідачем в процесу розгляду справи така інформація також не надавалася.
Суд доходить висновків, що спірні відносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно преамбули вказаного Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього ж Закону за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. Отже, якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Згідно пп. 16.3.1 п. 16.3 зазначеної статті нарахування пені платнику податку закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пп. 16.5.3 п. 16.5, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.
З огляду на викладене суд доходить висновків, що моментом сплати податкових зобов'язань позивачем є момент прийняття обслуговуючим банком платіжного доручення про перерахування сум.
З зазначених підстав судом не досліджується обставина дати фактичного перерахування коштів до бюджету, і визнаються правомірними посилання позивача на своєчасне виконання обов'язку зі сплати рентної плати за природний газ та газовий конденсат 28.11.08р.
Посилання позивача на неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»з огляду на відсутності у рентної плати за природний газ та газовий конденсат статусу податку судом не приймаються з огляду на викладене.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), зокрема, належать рентні платежі.
Згідно з преамбулою Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" цей Закон визначає поняття, розміри та порядок сплати рентних платежів за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат в Україні, контроль за правильністю їх обчислення і сплати та відповідальність платників таких платежів.
Дію вищезазначеного Закону було зупинено на 2008 рік згідно із Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зупинення дії цього Закону на 2008 рік, передбачене пунктом 17 статті 67 розділу I Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року №309-VI до 1 січня 2010 року було зупинено дію Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат".
Прикінцевими положеннями вищезазначеного Закону від 3 червня 2008 року №309-VI було встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Пунктом 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року №309-VI було встановлено, що у кожному податковому (звітному) періоді, що дорівнює календарному місяцю, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, а саме природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату і нафти на підставі спеціальних дозволів на право користування надрами, вносять у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до Державного бюджету України: рентну плату за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) (п.п.1), рентну плату за нафту (п.п 2), рентну плату за газовий конденсат (п.п.3).
Отже, станом на граничну дату сплати самостійно узгоджених шляхом подання податкових розрахунків рентної плати за видобуті нафту, природний газ і газовий конденсат зобов'язань Законом України від 3 червня 2008 року №309-VI було передбачено обов'язковість внесення зазначених платежів до бюджету, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судом не приймаються посилання позивача на те, що вищезазначений Закон не є Законом з питань оподаткування, виходячи з нижчевикладеного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Закони є актами єдиного органу законодавчої влади -Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Верховна Рада України здійснює свої повноваження відповідно до статті 85 Конституції України, в тому числі визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики (пункт 5 частини 1).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року та його доповнення неконституційними не визнані.
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Отже, на момент прийняття рішення про скасування розстрочення податкових зобов'язань вищенаведеним Законом України була встановлена загальнообов'язковість такого платежу, як рентна плата.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно зі статтею другою Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Оскільки суд доходить висновку про відсутність можливості надання Законам України пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання, то платежі, передбачені чинним Законом України від 3 червня 2008 року №309-VI є податковим зобов'язанням.
З огляду на викладене є правомірним застосування норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки згідно з його преамбулою цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Крім того, судом вбачаються тотожними за своїм змістом визначення «рентні платежі», наведені у Законі України «Про систему оподаткування», та «рентна плата за…», встановлена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року.
Віднесення рентної плати до неподаткових надходжень Державного бюджету, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»судом в якості обґрунтування позовних вимог не приймаються, як такі, що не впливають на загальнообов'язковість згаданого платежу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позов Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2009 р. №0000011501/0,
3.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.04.2009 р. №0000011501/0;
4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2009 р. №0000011501/1;
5. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2009 р. №0000011501/1;
6. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 р. №001151501/2;
7. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 р. №001161501/2;
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Каракашьян С.К.