ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
21 грудня 2009 року 17:05 № 2а-14711/09/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:
від позивача: Латко Г.О. (дор. від 24.02.2009р. № 11-1816)
від відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення коштів у розмірі 6733,18грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 6733,18грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач - Київський міський центр зайнятості, вказує на те, що ОСОБА_1 Дарницьким районним центром зайнятості наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (далі Закон України № 1533-ІІІ). Однак, при проведенні перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості відносився до зайнятого населення, отже ОСОБА_1 незаконно перебував на обліку як безробітний та отримував матеріальне забезпечення в Дарницькому районному центрі зайнятості про що складено акт № 47 від 26.06.2009р.
Зокрема позивач посилається на інформацію яка надійшла з відділу державної реєстрації Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації про те що, гр.ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець .
Зазначене позивач визначає як порушення п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». На підставі викладеного просить стягнути з відповідача кошти, які були виплачені як безробітній в розмірі 6733,18 грн.
Відповідач - ОСОБА_1, проти позовних вимог заперечує з огляду на те, що матеріальну допомогу по безробіттю, він почав отримувати тільки з 13.04.2009р (відповідно до наказу Дарницького районного центру зайнятості у м.Києві № 4606/70 від 13.04.2009 р), а державним реєстратором Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 22.08.2007р. №12/312 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся 06.04.2009р. до Дарницького центру зайнятості м.Києва з заявою щодо надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначила, що в даний час не є найманим працівником, не укладала договорів цивільно-правого характеру, пенсії не отримує.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Дарницького районного центру зайнятості № 4606/70 від 13.04.2009р. гр. ОСОБА_1 був наданий статус безробітного та згідно ст.ст. 22, 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначена як застрахованій особі допомога по безробіттю з 13.04.2009 по 07.04.2010р.
В зв'язку з отриманням інформації від державної податкової адміністрації України про наявність доходів, центром зайнятості було прийнято рішення про проведення перевірки достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1
Перевіркою встановлено, що в період перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості ОСОБА_1, відносився до зайнятого населення про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 28.05.2002р.
У зв'язку з викладеним позивачем зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 незаконно перебував на обліку як безробітний та отримував матеріальне забезпечення в Деснянському районному центрі зайнятості про що складено акт № 47 від 26.06.2009р.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України № 1533-ІІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частиною третьою вищезазначеної правової норми визначено перелік осіб, які не можуть бути визнані безробітними, проте до даного кола осіб відповідач не відноситься. Посилань на ч.3 статті 2 Закону України № 1533-ІІІ про те, що відповідача не могло бути визнано безробітним, від позивача не надходило, представником позивача в судовому засіданні не заявлялося.
Позивач стверджує, що відповідачем у заяві від 13.04.09р. не було повідомлено про наявність доходів, що унеможливило б надання відповідачу статусу безробітного.
Законом України "Про зайнятість населення" критеріями, за якими особу можна віднести до безробітного визначено відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів через відсутність роботи.
Згідно з підпунктами «а»та «б»частини третьої статті 1 вищезазначеного Закону України (в редакції, яка була чинною на 26.11.08р.) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Надане суду позивачем свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 28.05.2002р. не може братися до уваги оскільки, 18.09.2007р. державним реєстратором Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі рішення Господарського суду м.Києва від 22.08.2007р. № 12/312 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), доказом чого є Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців яка наявна в матеріалах справи станом на 06.07.2009р.
Жодних доказів працевлаштування відповідача з часу реєстрації та протягом перебування на обліку в Дарницькому районному центрі зайнятості та отримання ним доходів позивачем надано не було.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Відомостей про виплату інших, ніж зазначено у позові, доходів, виплачених відповідачу, позивачем не зазначалося.
Відповідно до п.2 та п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Отже, зазначеною правовою нормою передбачено можливість стягнення сум виплаченого забезпечення у випадку умисного невиконання обов'язку та зловживання ними.
В процесі розгляду справи судом не встановлено обставин несвоєчасного подання відповідачем позивачу інформації, умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків чи зловживання, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Каракашьян С.К.