Справа № 522/3865/18
Провадження № 2-др/522/67/20
20 жовтня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Звонецької І.М.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Соловйова В.В,. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, стягнення коштів,-
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, стягнення коштів - задоволено частково. Після ухвалення рішення у справі, 21.09.2020 року, представником позивача - адвокатом Соловйовим В.В., була подана заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Заяву обґрунтовує тим, що за результатами роботи виконаної адвокатом, при розгляді зазначеної судової справи, позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату грошові кошти в розмірі 39450 грн. На підтвердження сплати адвокат Соловйов В.В. надає договір про надання правничої (правової) допомоги та акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 01.02.2018 року.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день і час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
20 жовтня 2020 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без його участі у судовому засіданні.
20 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо ухвалення додаткового рішення по заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Судом установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, стягнення коштів - задоволено частково.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України - суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Також, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали заяви не містили.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.
Керуючись ст. ст. 246, 270, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити в прийнятті додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Соловйова В.В. про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Макаренко Валерій Михайлович про захист прав споживача шляхом визнання недійсним кредитного договору, договору поруки, договору іпотеки, стягнення коштів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: А.В. Науменко