Справа № 946/4338/20
Провадження № 2-а/946/115/20
Іменем України
21 жовтня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
за участю секретаря: Нікітіної Ю.П.
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
І. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 17.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до капрала поліції 2 взводу роти з обслуговування м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Полякова І.О. про скасування постанови серії ДПО 18 №677463 від 10.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
1.2. Позовна заява мотивована тим, що 10.07.2020 року він, дійсно, знаходився в автомобілі марки «Nissan», однак не за кермом, а на задньому пасажирському сидінні. Також, в автомобілі знаходились ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10.07.2020 року близько 03:30 години на перехресті проспекту Суворова кут вул. Верхнєторгової автомобіль під керуванням ОСОБА_2 зупинили працівники патрульної поліції. Злякавшись адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю посвідчення водія, ОСОБА_2 перестрибнув на заднє сидіння автомобіля. Працівники поліції, застосувавши грубу фізичну силу, доставили їх до Ізмаїльського ВП, де з грубим порушенням чинного законодавства склали адміністративні матеріали за ч.2 ст.122 КУпАП, ст.185 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП. На його думку, оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального права. Звернув увагу, що у задоволенні вимог залучити понятих працівники поліції відмовили, копії протоколів та постанов не надали, з правами та змістом адміністративних матеріалів не ознайомили. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
ІІ. Процедура та позиції учасників справи
2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 17.07.2020 року, справа №946/4338/20 передана на розгляд судді ОСОБА_5 (а.с.8).
2.2. 20.07.2020 року ухвалою судді позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.9).
2.3. 30.07.2020 року ухвалою суду замінено первісного відповідача - капрала поліції 2 взводу роти з обслуговування м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Полякова І.О. належним відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (а.с.13).
2.4. З 07.09.2020 року по 05.10.2020 року суддя перебувала у черговій щорічній відпустці.
2.5. У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні на підставі викладених у ньому доводів.
2.6. Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгулу справи, у судове засідання представника не направив, надіславши відзив на позов (а.с.32-36).
2.7. Під час розгляду справи здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
ІІІ. Релевантні джерела правового регулювання
3.1. Конституція України
Стаття 19. […] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
3.2. Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України).
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
[…] 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 9. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості […].
Стаття 73. Належність доказів
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення […].
Стаття 74. Допустимість доказів
1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом […].
Стаття 77. Обов'язок доказування
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин […].
5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
3.3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення […].
Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху
2. Порушення правил […] користування зовнішніми освітлювальними приладами […], - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252. Оцінка доказів
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність […].
3.4. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395.
III. Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
1. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
2. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені […] частинами першою, другою, третьою і п'ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
3.5. Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.2003 року за №3353-ХІІ
Стаття 41. Правила дорожнього руху
[…] Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3.6. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року за №46.
Розділ 1. Загальні положення
Пункт 1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пункт 1.9. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділ 19. Користування зовнішніми світловими приладами
Пункт 19.1. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
ІV. Оцінка та висновки суду
4.1. Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, перевіривши їх доказами, суд приходить такого висновку.
4.2. У судовому засіданні встановлено, що 10.07.2020 року капралом поліції 2 взводу роти з обслуговування м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Поляковим І.О. винесено постанову серії ДПО 18 №677463 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень. Як вбачається з вказаної постанови, 10.07.2020 року о 10 год. 54 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Нісан» державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Суворова кут вул. Покровської в м. Ізмаїлі в темну пору доби без ввімкненого ближнього світла фар, чим порушив п.19.1 Правил дорожнього руху (а.с.62).
4.3. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться у нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
4.4. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
4.5. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами.
4.6. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Зокрема, підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, показання свідків тощо. Доказом порушення не може бути візуальне спостереження працівником поліції.
4.7. Даний висновок співпадає з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 23.10.2019 року у справі №337/10134/17.
4.8. Обов'язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача у даній справі відповідно до ст.77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
4.9. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав пояснення про те, що у зазначений день він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Причину зупинки повідомлено не було, у зв'язку з чим, він не опустив скло та не вийшов з автомобілю. Працівники поліції почали ліктями грюкати у скло та повідомили, що виб'ють його. Він злякався та пересів на заднє пасажирське сидіння. В подальшому, працівники поліції застосовували до хлопців фізичну силу, звинувачуючи ОСОБА_6 в тому, що він був за кермом на підпитку та їхав із виключеним ближнім світлом фар. Стверджував, що дані обставини не відповідають дійсності. Вважав, що дії працівників поліції, які складали матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, є помстою їм, як колишнім працівникам міліції.
4.10. Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 10.07.2020 року близько о 03 год. 00 хв. він та його знайомі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 їхали на автомобілі по вул. Телеграфній в м. Ізмаїлі. Коли вони зупинилися біля магазину «Глобус», біля них зупинилися патрульні працівники поліції, в тому числі ОСОБА_7 , який виносив оскаржувану постанову та бачив, що за кермом знаходився ОСОБА_2 . Далі, рухаючись по проспекту Суворова, вони побачили проблискові маячки патрульного автомобілю, та зупинилися. ОСОБА_2 , злякавшись, що забув права, пересів назад. Побачивши, що за кермом нікого немає, працівники поліції почали бити у скло, намагаючись вибити його. Після цього, працівники патрульної поліції відкрили задні двері, витягнули хлопців, застосували до них грубу фізичну силу, наділи кайданки та доставили їх до відділку поліції, де склали матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності.
4.11. Будучи допитаним, свідок ОСОБА_3 пояснив, що транспортний засіб марки «Нісан» належить йому. В той день, його приятель ОСОБА_2 попросив сісти за кермо, оскільки він мав незначний досвід керування транспортним засобом та через пізню ніч було мало учасників дорожнього руху. Він погодився та передав кермо ОСОБА_2 . Коли вони зупинилися біля магазину, розташованого по вул. Железнякова, біля них зупинилися патрульні. Він пішов до магазину, а його приятелі залишилися на вулиці розмовляти з працівниками поліції. Далі, ОСОБА_2 у присутності патрульних сів за кермо і вони поїхали далі. Рухаючись по проспекту Суворова, їх наздогнав патрульний автомобіль та включив проблискові маячки. ОСОБА_2 , вважаючи, що забув права, пересів на заднє пасажирське сидіння. Патрульні почали кричати, що розіб'ють вікна. Після цього, вони відчинили задні праві двері та застосували до них фізичну силу. ОСОБА_2 повідомив, що він сидів за кермом, але його пояснення ніхто не брав до уваги. Чи було включено ближнє світло фар, не пам'ятає. Всі матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності складалися у відділку поліції, а не на місці зупинки транспортного засобу.
4.12. На підтвердження факту проїзду позивачем правил користування зовнішніми освітлювальними приладами відповідачем надано відеозаписи (а.с.43, 56).
4.13. Як вбачається із відеозаписів IMG_6972 та XMYL5484, досліджених у судовому засіданні, 10.07.2020 року о 03 год. 54 хв. у темну пору доби автомобіль марки «Нісан» державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив проїзд перехрестя з вимкненим ближнім світлом фар.
Згідно інших наданих відеозаписів відбувається розгляд справи та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом.
Особу водія, який керував транспортним засобом у темну добу з вимкненим ближнім світлом фар, із наданих відповідачем в обґрунтування своїх заперечень відеозаписів, встановити не уявляється можливим.
4.14. Таким чином, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, зокрема, показань технічних приладів або технічних засобів, якими зафіксовано саме факт порушення позивачем ПДР, пояснення свідків тощо, відповідачем не надано, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити факт вчинення або не вчинення позивачем вказаного порушення.
4.15. В даному випадку наявні лише доводи позивача та показання свідків про те, що ПДР він не порушував, а також постанова, яка є предметом оскарження. Проте, оскаржувана постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, а тому, на думку суду, не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
4.16. Даний висновок співпадає з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
4.17. Одночасно, суд звертає увагу про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено підпункт пункту 19.1 ПДР, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 .
4.18. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
V. Судові витрати
5.1. У відповідності до вимог ч.1 ст.139 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 гривень 40 копійок (а.с.7).
Керуючись ст.ст.2, 9, 73, 74, 77, 241-246, 286, 295 КАС України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
2. Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО 18 № 677463 від 10.07.2020 року, винесену капралом поліції 2 взводу роти з обслуговування м.Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Поляковим І.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, - скасувати.
3. Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
4. Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ), витрати по сплаті судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
5. Копію постанови надіслати для відома до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Постанова може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.І.Бальжик