Справа № 183/4993/20
№ 3/183/2527/20
15 жовтня 2020 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Перещепинського ВП Новомосковського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Багата Чернещина Сахновщинського району Харківської області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: 07.09.2020 року було встановлено факт невиконання своїх батьківських обов'язків ОСОБА_1 щодо виховання своїх неповнолітніх дітей, а саме: діти брудні, практично без одежі, в будинку антисанітарія, присутній сторонній запах, мати перебуває з ознаками алкогольного сп'яніння, чим ОСОБА_1 наражаючи життя і здоров'я дітей на небезпеку, порушила вимоги чинного законодавства.
В суд ОСОБА_1 не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Диспозиція даної частини статті передбачає ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Судом безпосередньо досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт інспектора поліції Сіленко А.І. щодо встановлення належних умов для життя і розвитку своїм дітям, в якому зазначено, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовилась від підпису протоколу про адміністративне правопорушення; копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
Враховуючи положення КУпАП та позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16а, можна зробити висновок, що рапорт поданий службовою особою старшим лейтенантом поліції Сіленко А.І. не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки він не передбачений в переліку доказів відповідно до ст. 251 КУпАП, та така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю адміністративних правопорушень.
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин у протоколі посадовою особою поліції до протоколу не надано, а тому суд не має можливості об'єктивно надати оцінку діям, інкримінованим останній, з огляду на наступне.
Так, складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, однак сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути вирішальним доказом винуватості.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявний в справі рапорт старшого лейтенанта поліції Сіленко А.І. без інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, не має доказового значення щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
В матеріалах справи відсутні письмові пояснення свідків чи понятих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, акти обстеження умов проживання, та інше.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З тлумачення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, викладених в рішеннях ЄСПЛ убачається, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачиться на користь особи. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посадовою особою органу поліції, уповноваженою на складання протоколу, не надано належних доказів того, що 07.09.2020 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своїх неповнолітніх дітей, а тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Отже, провадження по даній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Березюк