Справа № 182/5877/20
Провадження № 1-кс/0182/1204/2020
Іменем України
20.10.2020 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, Борисова Н.А., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Вихреста В.В., яке погоджене з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури Кахутою І.Ю.. про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні №12020040340002184, -
Старший слідчий СВ Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Вихрест В.В., за погодженням з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури Кахутою І.Ю., звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 , власник якого не встановлений, користувачем якого на момент ДТП був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
В клопотанні зазначено, що 12.10.2020 року приблизно о 19 годині 45 хвилин на ділянці 246 км.+200 м. автодороги «Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя» водій автомобілю «Mercedes Vito» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись по дорозі зі сторони с. Олексіївка Нікопольського району в бік м. Нікополь виїхав на смугу зустрічного руху , де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП водій та пасажири автомобіля ВАЗ 2103 отримали тілесні ушкодження. Водій автомобіля ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , отримав травматичне пошкодження шийного відділу хребта, травма живота, закритий перелом стегна, пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_3 , отримала перелом 2,3,4 ребра, з лівої сторони грудної клітини, ще один пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, закритого перелому лівого плеча. 12.10.2020 було проведено огляд місця події та автомобілю марки «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_1 , який має механічні пошкодження у вигляді розбиття лобового скла, деформації капоту, лівого крила, лівої стійки, лівого порогу, переднього бамперу. Після огляду вказаний автомобіль вилучений на спеціальний майданчик до Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
13.10.2020 року за даним фактом розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020040340002184 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України. Автомобіль «Mercedes Vito» н.з. НОМЕР_2 (країна реєстрації - Польща), який перебував під керуванням ОСОБА_5 визнаний постановою слідчого від 13.10.2020р. речовим доказом і перебуває на штрафному майданчику на території Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення 170 КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.
Також, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, не містить відомостей щодо пред'явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, не містить даних про власника транспортного засобу. Вказані недоліки усунути в судовому засіданні не можливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Таким чином, у зв'язку із вищезазначеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту і підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.170-172,309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Вихреста В.В., погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури Кахутою І.Ю. повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.
Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. А. Борисова