20.10.2020
Єдиний унікальний № 497/1259/2020
Провадження № 1-кс/497/391/2020
20.10.2020 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області, Кодінцева С. В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
слідчого - Панчева Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, клопотання слідчого про арешт вилученого майна, -
20 жовтня 2020 року слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, старший лейтенант поліції Панчев Д.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Булгаром В.П., який здійснює процесуальне керівництво, про арешт вилученого майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160270000221 від 23.09.2020 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обґрунтування цього клопотання слідчий зазначає, що 17.10.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області (провадження № 1-кс/497/383/2020 від 13.10.2020) слідчим Болградського відділення поліції проведено обшук в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами вказаного обшуку в домоволодінні де фактично проживає ОСОБА_1 в автомобілі марки «Fiat», номерний знак НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_1 , між сидіннями виявлено ніж у шкіряному чохлі, який вилучений та упакований в експертний сейф пакет № 0008522.
Від показань ОСОБА_1 відмовився.
В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання та зазначив, що в клопотанні викладені всі обставини та підстави, необхідні для вирішення питання про накладення арешту на вилучене майно, наполягав на задоволенні клопотання. Стверджував, що вилучений у ході вказаного обшуку ніж з метою встановлення належності його до холодної зброї, потребує криміналістичних досліджень, за результатами яких може бути визнаною холодною зброєю, а як наслідок матиме значення предмету злочину та речового доказу.
Власник майна ОСОБА_1 та його захисник Цонєв В.В. повідомлені належним чином про час та місце розгляду клопотання, однак не виявили бажання приймати участь в розгляді клопотання.
Розглянувши матеріали поданого клопотання, обставини та підстави наведені в клопотанні, пояснення слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім того, частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 зазначеної ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні органу досудового розслідування Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12020160270000221 від 23.09.2020 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
17.10.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області (провадження № 1-кс/497/383/2020 від 13.10.2020) слідчим Болградського відділення поліції в межах досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню проведено обшук в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, було проведено обшук автомобіля марки «Fiat», номерний знак НОМЕР_1 яким користується ОСОБА_1 , і між сидіннями виявлено ніж у шкіряному чохлі, який вилучений та упакований в експертний сейф пакет № 0008522.
З тексту клопотання взагалі не вбачається обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно.
По твердженню слідчого вилучений ніж в шкіряному чохлі може бути холодною зброєю, однак жодних ознак цього ножа не зазначено, з огляду на які слідчий дійшов такого висновку. Взагалі не зазначено характеристики вилученого ножа, адже не всі ножі можуть бути холодною зброєю, і які саме властивості мають бути у цього предмету, аби попередньо можливо було б дійти до такого висновку.
З переглянутого відео запису проведеного обшуку вбачається, що той ніж який був вилучений при обшуку автомобіля, що перебував у користуванні ОСОБА_1 має певні ідентифікаційні ознаки, навіть маркування - АГ 969а.
Втім, в протоколі обшуку жодного посилання на ці ознаки та маркування не має. В клопотанні слідчий також не зазначає цих даних, що викликає сумніви взагалі щодо влученого майна, та необхідності його вилучення.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт у вигляді ножа у шкіряному чохлі, було вилучено під час досудового розслідування в кримінальному провадженні за ознаками кримінального злочину за ст.307 ч.2 КК України.
На думку слідчого вказане вилучене майно у подальшому матиме значення предмету злочину та речового доказу. Втім виникає питання в рамках якого злочину, і якого речового доказу.
Постанова слідчого «без дати» про визнання речовим доказом є не читаємою, а тому слідчий суддя взагалі позбавлений можливості надати оцінку викладеному тексту в цій постанові.
Слідчий суддя вважає, що звертаючись із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене у ході огляду автомобіля «Fiat», номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_1 майно, а саме: ніж у шкіряному чохлі, слідчий взагалі не навів підстав для накладення арешту саме на предмет, схожий на холодну зброю у кримінальному провадженні і за ознаками якого кримінального правопорушення.
Більш того, слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_1 , в тому числі: … транспортному засобі, що знаходить в цьому домоволодінні.
Втім з дослідженого відеозапису вбачається, що транспортний засіб «Fiat», номерний знак НОМЕР_1 не знаходився на території домоволодіння, а перебував поза його межами.
Відповідно до вимог статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту. Тобто, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави та мета для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Слідчий суддя вважає, що мета, яку вказав в своєму клопотанні слідчий Панчев Д.М. не обґрунтована та не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Підстав вважати предмет - ніж в шкіряному чохлі без будь-яких ідентифікаційних ознак, схожий на холодну зброю і відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та має значення речових доказів по кримінальному провадженню, може зберігати на собі сліди злочину саме у кримінальному провадженні, яке розслідується за частиною 2 статті 307 КК України, слідчим у клопотанні не наведено, та не надано таких доказів під час розгляду клопотання слідчим суддею.
Отже, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на ніж в шкіряному чохлі у кримінальному провадженні, порушеному за ознаками частини 2 статті 307 КК України, слідчим не наведено правову підставу для арешту такого майна.
Відповідно до частини 1 статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Таким чином з огляду на встановлене, слідчий суддя дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання слідчого та відсутність підстав для його задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 170, 171, 236 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, старшого лейтенанта поліції Панчева Д.М. про арешт вилученого майна: ножа в шкіряному чохлі в кримінальному провадженні №12020160270000221 від 23.09.2020 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: С.В.Кодінцева