Справа № 496/5085/19
Провадження № 2/496/116/20
05 жовтня 2020 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Пендюри Л.О.
за участю секретаря Богдан Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа - Реєстраційна служба Біляївського районного управління юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати арешти в рамках ВП №50841622, №53729491, №57935665, №53232854 (видавник ВПВР УДВС ГУЮ) з належних йому:
-земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,1002 га, кадастровий номер: 5121084200:04:001:0246;
-земельної ділянки АДРЕСА_2 , площею 0,25 га, кадастровий номер: 5121081700:05:001:0014;
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником вказаних земельних ділянок, на які відповідачем були накладені вищевказані арешти. Зазначає, що його земельні ділянки не є предметом судового спору, ними не забезпечувалися позовні вимоги, в рамках розгляду справи судом арешт на них не накладався, вони не виступали в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, не передавалися в іпотеку. Крім цього вказані земельні ділянки не мають відношення до його боргових зобов'язань, в тому числі щодо кредитів, які були забезпечені іншим нерухомим майном, яке в свою чергу перекривало усі ризики з примусового стягнення боргу та примусової реалізації заставленого майна. Вважає, що накладення арештів на його земельні ділянки є незаконним, оскільки його борги вже повинні бути погашені за рахунок іншого майна, жодних рішень суду про позбавлення його права власності на вказані земельні ділянки не існує, а посадові особи ВПВР УДВС ГТУЮ використовують своє службове становище та збагачуються за рахунок його майна. У зв'язку з вищевикладеним звернувся до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Представник третьої особи - Реєстраційної служби Біляївського районного управління юстиції до судового засідання не з'явився, хоча повідомлявся про місце і час розгляду справи належним чином.
Приймаючи до уваги заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер: 5121084200:04:001:0246, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності № 32157436 , виданого 13.01.2015 року Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, а також земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5121081700:05:001:0014, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі свідоцтва про право власності № 18591541 від 13.01.2015 року, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-10).
З вказаного витягу вбачається, що 20.10.2017 року державним реєстратором Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області на підставі постанови про арешт майна боржника №50841622, виданої 22.12.2016 року Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 5121081700:05:001:0014, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,1002 га, кадастровий номер: 5121084200:04:001:0246, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано обтяження у виді арешту.
Згідно витягу з реєстру боржників по боржнику ОСОБА_1 в Малиновському відділі ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження №53814741 категорія стягнення - стягнення коштів, у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ перебувають: виконавче провадження №53729491, категорія стягнення - стягнення коштів; виконавче провадження №57935665, категорія стягнення - стягнення виконавчого збору; виконавче провадження №53232854, категорія стягнення - стягнення коштів на користь держави, тобто виконавче провадження №50841622, в рамках якого Відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ в Одеській області були винесені постанови про арешт майна боржника, на виконанні не перебуває.
Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження №50841622 щодо боржника ОСОБА_1 - завершено.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 316, ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, використання та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливає місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Як визначено у ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Правовий режим власності, відповідно до ст. 92 Конституції України визначається виключно законами України.
Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.
Частинами 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Наявність арешту перешкоджає позивачу у реалізації його права володіння, користування та розпорядження його земельними ділянками.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що арешти на вищевказані земельні ділянки, накладені постановою про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження №50841622 підлягають скасуванню, оскільки вказане виконавче провадження завершено, а арешти з них не зняті.
Щодо позовних вимог позивача про зняття арештів за №53729491, №57935665 та №53232854, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів накладення арештів на належні позивачу земельні ділянки у рамках виконавчих проваджень за №53729491, №57935665 та №53232854, а згідно копії виписки з реєстру боржників вказані виконавчі провадження не завершені, а тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині зняття вказаних арештів слід відмовити.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - Реєстраційна служба Біляївського районного управління юстиції - задовольнити частково.
Зняти арешти, накладені в рамках виконавчого провадження ВП №50841622 з: земельної ділянки площею 0,1002 га, кадастровий номер: 5121084200:04:001:0246, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , зареєстрований 20.10.2017 року, номер запису про обтяження: 22932547, реєстратором - Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області; з земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 5121081700:05:001:0014, цільове призначення якої: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 , зареєстрований 20.10.2017 року, номер запису про обтяження: 22932469, реєстратором - Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його отримання до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра