21 жовтня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/5028/20 (пр. № 1-кп/201/1270/2020) відомості про яке 24 травня 2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001066, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахово Мар'їнського району Донецької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого: 02 червня 2016 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді двох років двох місяців позбавлення волі; 14 липня 2016 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді двох років двох місяців позбавлення волі, звільнений 27 квітня 2018 року по відбуттю строку покарання; 25 липня 2018 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном один рік; 01 жовтня 2018 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі, вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2018 року виконувати самостійно; 10 грудня 2018 року вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України до покарання у виді одного року восьми місяців позбавлення волі; 03 лютого 2020 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді одного року восьми місяців позбавлення волі, звільнився 30 квітня 2020 року по відбуттю строку покарання; 25 червня 2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді чотирьох місяців арешту, не працюючого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 20 травня 2020 року приблизно о 20.00 годині маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, з корисливим мотивом та особистої зацікавленості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , побачив у сумці потерпілої ОСОБА_5 , грошові кошти, які визначивши предметом свого злочинного посягання.
Далі, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, обвинувачений ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, з корисливим мотивом та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, таємно дістав з внутрішньої кишені сумки потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти купюрами номіналом по 200,00 гривень у кількості трьох купюр та доводячи свій злочинний умисел до кінця, поклав грошові кошти у кишеню одягнених на нього джинсів та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 600,00 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, свою вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. До обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставини, передбаченої ст. 67 КК України, суд відносить рецидив злочинів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді арешту, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою вину визнав у повному обсязі і щиро розкаявся, однак вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, а також обставинам, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також наявністю таких, що його обтяжують, а отже, сукупність всіх цих обставин свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 іншого покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, при цьому, призначення саме такого покарання у виді арешту є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення останнім нових злочинів, а також буде відповідати принципам справедливості, розумності і достатності.
Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 25 червня 2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді чотирьох місяців арешту, при цьому, вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим, суд вважає за потрібне визначити ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеного цим вироком суду покарання, більш суворим покаранням, призначеним вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2020 року у виді чотирьох місяців арешту, остаточно визначивши ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох місяців арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання цим вироком суду законної сили.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 цим вироком суду покарання, строк відбутого ним покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2020 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1