21.10.20 Провадження 1кп/932/457/20
Справа 932/17454/19
Іменем України
21 жовтня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
з участю:
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040640001937, за обвинуваченням ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 10.09.2020 року продовжено на строк шістдесят діб, тобто до 8 листопада 2020 року включно. Справа по суті не розглянута.
Під час обговорення питання щодо доцільності продовження обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлено про доцільність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , з врахуванням стадії процесу та особистості обвинуваченого, та у зв'язку з наявністю ризиків того, що обвинувачений може ухилитися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв'язків. ніде не працював. Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт не вбачає, так як місцем проживання обвинуваченого є місце проживання потерпілого і він може впливати на останнього.
Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не надані докази існування ризиків, на які він послався, як на підстави продовження запобіжного заходу, а прокурор тільки їх формально перелічив. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора з наведених підстав, а також з урахуванням думки потерпілого, який не заперечував проти зміни запобіжного заходу, особистості обвинуваченого та наявності міцних соціальних зв'язків у останнього: він раніше не судимий, має постійне місце проживання, під час досудового розслідування та розгляду справи у суді не переховувався від суду, не перебував у розшуку. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на нічний домашній арешт, оскілки тільки тяжкість пред'явленого обвинувачення не може бути підставою для тримання особи під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_8 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що у нього є постійне місце проживання, усі ризики, на які посилався прокурор, відпали, нових не з'явилося. Він зацікавлений у найшвидшому розгляді справи, оскільки доказів того, що він вчинив зазначений злочин не має і він може чекати рішення суду вдома за місцем реєстрації.
Потерпілий ОСОБА_7 вважав можливим змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт, оскільки доки нема переконливих доказів його провини, він може перебувати вдома.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, відмовивши у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу стороні захисту, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали.
У відповідності до ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку.
Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадженняобвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_8 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, також приходить до висновку про те, що хоча тяжкість обвинувачення і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_8 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, особу потерпілої, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки - сина, який не заперечує проти його знаходження вдома, має постійне місце проживання, суд не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.Також суд вважає необґрунтованим посилання сторони захисту як на підставу зміни запобіжного заходу на домашній арешт на ту обставину, що обвинувачений під час досудового розслідування та розгляду справи у суді не переховувався від суду, не був у розшуку, оскільки обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і тому організацію його участі у слідчих діях та при розгляді справи у суді, забезпечення доставки його до приміщення суду здійснювали органи досудового розслідування, а у подальшому суд. Крім того, посилання сторони захисту як на підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, на те, що суду стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на даній стадії процесу, так як питання винуватості особи та оцінку досліджених доказів по справі суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
Таким чином, матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли судом продовжується дослідження доказів, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або інший більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного суд вважає, необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд вважає необхідним відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, суд -
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті на строк шістдесят діб, тобто до 19 грудня 2020 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3