20 жовтня 2020 року Чернігів Справа № 620/3182/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить зобов'язати провести обчислення стажу для обчислення пенсії та розміру пенсії, зарахувавши до стажу для обчислення пенсії періоди роботи у зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 по 09.12.2018 із кратністю 1,5, а також як роботу відповідно до Списку №1 у відповідності до таких чинних нормативно-правових актів, як ч.1 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, постанови Ради Міністрів Української РСР та Української Ради профспілок від 10.06.1986 №207, постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378, постанови Ради Міністрів СРСР від 12.11.1990 №1136, постанови КМУ від 29.02.1996 №250, від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571, від 05.12.2007 №1400, від 10.09.2008 №831 та від 21.09.2011 №984 з дня призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював у зоні відчуження, а тому відповідно до статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому неправомірно не зараховано страховий стаж в полуторному розмірі з 01.01.2004 по 09.12.2018, як роботу за Списком № 1.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зарахування до страхового стажу, з якого розраховується розмір пенсії, у полуторному розмірі за періоди роботи у зоні відчуження..
Позивачем подана відповідь на відзив, в якій він просить позовні вимоги задовольнити, зазначаючи аналогічні норми викладені в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач працював з 01.01.2004 по 09.12.2018 у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, що підтверджується трудовою книжкою. Ця обставина не заперечується сторонами.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії згідно з ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).
Листом від 22.04.2020 № 1041-937/Л-02/8-2500/20 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, зазначивши, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зарахування до страхового стажу, з якого розраховується розмір пенсії, у полуторному розмірі за періоди роботи у зоні відчуження (а.с.11).
На думку позивача відповідач, відмовляючи йому у перерахунку пенсії, діяв всупереч нормам чинного законодавства, чим порушив його права та інтереси, що стало підставою для звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28.02.1991 час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (з подальшими змінами та доповненнями) установлено, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).
01.01.2004 набув чинності Закон № 1058-IV.
Преамбулою Закону №1058-IV визначено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно зі статтею 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 2 названої статті Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Пунктом 16 Розділу XV Прикінцеві Положення Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначено статтею 24 Закону №1058-IV.
Так, відповідно до положення частини 4 згаданої статті передбачають, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що за періоди трудової діяльності після 01.01.2004 винятки в обчисленні страхового стажу не в одинарному розмірі можуть бути передбачені виключно Законом №1058-IV.
Так, згідно абзацу 10 частини 3 статті 26 загаданого Закону встановлено, що за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, вимоги Закону № 1058-IV передбачають можливість зарахування до страхового стажу додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи за Списком № 1. Проте, норми цього закону не містять положень про те, що стаж роботи за Списком № 1 зараховується до страхового стажу у полуторному розмірі. Так само норми зазначеного Закону не містять посилань на можливість застосування при розрахунку страхового стажу за Списком № 1 положень інших законодавчих актів та/або нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, зокрема згаданої вище постанови від 10 вересня 2008 року № 831.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, зокрема до періоду трудової діяльності позивача після 01.01.2004 підлягають застосуванню положення Закону № 1058-IV, які не передбачають зарахування стажу роботи за Списком № 1 до страхового стажу у полуторному розмірі.
З огляду на це, відмовляючи у такому зарахуванні, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2020 року.
Суддя О.Є. Ткаченко