21 жовтня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2960/20
Суддя Чернігівського окружний адміністративний суду Соломко І.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 31.07.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону України ''Про національну поліцію'';
- зобов'язати відповідача призначити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 5 частини першої статті 97 Закону України ''Про національну поліцію'' у розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Ухвалою суду від 27.08.2020 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визнано поважними причини пропуску звернення до суду.
У свою чергу представником відповідача у відзиві зазначено, що позивачем пропущений строк, встановлений статтею 122 КАС України. На підтвердження своєї позиції суду надано:
- копію заяви (рапорт) позивача від 27.09.2017 про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що у 2014 отримав травму;
- копію висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу від 13.10.2017 відповідно до пункту 6 частини першої статті 97 Закону України ''Про національну поліцію'';
- копію платіжного доручення від 26.12.2017 № 8294 про проведення перерахунку одноразової грошової допомоги.
Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду, суд встановив таке.
На підставі рапорту позивача від 27.09.2017 останньому проведені виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 частини першої статті 97 Закону України ''Про національну поліцію'', що підтверджується копією платіжного доручення від 26.12.2017 № 8294.
Позивач у позові не погоджується з нормативно-правовим актом, який був застосований при виплаті одноразової грошової допомоги, про що стало йому відомо в липні 2020 року.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з положеннями частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, при визначенні початку перебігу строку на звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вже встановив суд та вбачається з матеріалів справи, позивачу стало відомо про невиплату спірної одноразової грошової допомоги ще 26.12.2017 році. Таким чином, саме з вказаної дати позивач протягом місяця мав реальну можливість звернутись до суду за їх захистом шляхом подання відповідної позовної заяви.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, з адміністративним позовом позивач звернувся лише 31.07.2020, тобто з пропуском встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України строку на звернення до суду з таким адміністративним позовом.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 123 КАС , якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин та враховуючи, що позивач звернувся за захистом своїх прав із пропуском, визначеного частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, місячного строку звернення до суду, поважних причин для поновлення цього строку судом на підставі наявних у справі доказів не встановлено, суд приходить до висновку залишити даний позов без розгляду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 122, 123, 240-241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко