Рішення від 20.10.2020 по справі 824/257/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/257/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду із вказаним позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення від 28.02.2018, №0005461304, №0005401304, №0005391304, №0005451304;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2018, №0005481304;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2018 № Ф-0005411304.

1.2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019, яке залишено в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019, позов задоволено повністю.

1.3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.05.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС в Чернівецькій області задоволено частково; рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі №824/257/18-а скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2018 №0005401304, №0005391304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2018, №0005481304, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2018 № Ф-0005411304 та в частині розподілу судових витрат, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2019 у справі №824/257/18-а залишено без змін.

1.4. Підставою для скасування у частині позовних вимог судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало те, що:

- у матеріалах справи відсутня як Декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік, так і відповідні додатки до неї, що унеможливлює достеменне встановлення того, у яких графах розділу І Додатка Ф4 до Декларації та у яких саме розмірах були відображені ФОП ОСОБА_1 витрати, понесені ним у 2016 році. При цьому графи 5-7 Додатка Ф4 заповнюються на підставі відомостей Книги обліку доходів і витрат. Втім, суди не вжили заходів щодо витребування та дослідження означених документів, а у разі неможливості надання певних із них, не з'ясували причину;

- посилаючись в оскаржених судових рішень на висновок експерта від 28.09.2018, №27, відповідно до якого сума фактично понесених позивачем витрат становить 9423675,43 грн, суди попередніх інстанцій не з'ясували, чому саме виникли розбіжності між сумою витрат за господарськими відносинами ФОП ОСОБА_1 з ПП ОСОБА_2 , що відображені позивачем у складеній ним довідці (2050790 грн), та встановлені експертом (2951310 грн);

- під час надання оцінки вказаним обставинам та вирішенні питання щодо правомірності донарахування позивачу ПДФО, військового збору та єдиного внеску першочергово судам слід було дослідити, які саме витрати були віднесені ФОП ОСОБА_1 до витрат за даними його податкового та бухгалтерського обліку за 2016 рік та включені останнім до відповідних розділів і граф податкової звітності. Вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору;

- задовольняючи позов, суди фактично змінили структуру витрат, зазначивши, що вони підтверджуються за рахунок додаткових сум, сплачених за транспортно-експедиційні послуги на користь ПП ОСОБА_2 , хоча останні відсутні у довідці від 22.12.2017, складеній позивачем, та за позицією контролюючого органу не включались позивачем до витрат у його податковій звітності;

- суди послались на те, що залишки ТМЦ в сумі 431883,57 грн свідчать про обґрунтованість включення до витрат сум на їх придбання, але залишили поза увагою, що до моменту реалізації/використання ТМЦ в межах господарської діяльності та отримання у зв'язку з цим доходу, відсутні підстави відносити суми на придбання товарів до складу витрат звітного періоду. Оскільки позивачем фактично лише зберігаються такі залишки ТМЦ до моменту їх використання у господарській діяльності, останні не можуть бути включені до складу витрат, що враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу.

1.5. Крім цього, у своїй постанові від 21.05.2020 Верховний Суд дійшов до висновку, що відсутні підстави вважати, що спірні ТМЦ (будівельні матеріали) на суму 431883,57 грн були використані позивачем в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, а тому твердження контролюючого органу про наявність у ФОП ОСОБА_1 обов'язку з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ у періоді, що перевірявся, є помилковими. Отже, висновок судів про наявність підстав для визнання протиправними та скасування ППР №0005461304 та №0005451304 є правильним.

1.6. 03.06.2020 суддею ОСОБА_3 справу прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду.

1.7. Ухвалою суду від 22.06.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.08.2020.

1.8. Ухвалою суду від 03.08.2020 допущено заміну відповідача - Головне управління ДФС в Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач або ГУ ДПС).

1.9. 22.06.2020 від представника позивача, а 03.08.2020 від представника відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження без їх участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв'язку із наведеним суд визнав за можливе продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. Так, відповідачем проведено документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 , якою виявлено чисельні порушення вимог податкового законодавства. За наслідками перевірки прийнято оскаржувані рішення, які позивач вважає протиправними та просить їх скасувати.

2.2. Зокрема, в обґрунтування позову позивач вказує, що його право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), які сплачені при придбанні товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а саме будівельних матеріалів, підтверджено належними первинними документами, які спростовують твердження відповідача про відсутність зв'язку між їх придбанням та господарською діяльністю позивача. Так само підтвердженим документально є і віднесення до складу витрат у періоді, що перевірявся, вартості використаних автомобільних шин та виплат за надані транспортно-експедиційні послуги ПП ОСОБА_2 .

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

3.1. У заявах по суті справи позивач вказав, що при проведенні планової та позапланової перевірок працівникам податкової служби надані всі необхідні пояснення, відомості та інші документи, що підтверджують право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які сплачені при придбанні ТМЦ (будматеріалів) та спростовують твердження податкового органу про відсутність зв'язку із господарською діяльністю. Пред'явлені документи підтверджують суму валових витрат, які відображено у податковій декларації про майновий стан і доходи.

3.2. Окрім цього, позивач також вказував, що відповідачем, як в акті перевірки, так і в рішенні №0005481304 зазначено про порушення ним п.п. 3 п. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Однак із таким твердження позивач не погоджується, оскільки даний пункт регламентує базу нарахування єдиного соціального внеску для приватних підприємців, які являються платниками єдиного податку.

3.3. Зазначав, що у 2016 рік він перебував на загальній системі оподаткування. Разом з цим, в рішенні №0005481304 зазначено про порушення позивачем п.п. 3 п. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який визначає базу нарахування єдиного соціального внеску для приватних підприємців - платників єдиного податку. Відповідно, констатація цього порушення є безпідставною.

3.4. Також позивач посилається на те, що відповідач при проведенні позапланової перевірки у складі документально підтверджених витрат врахував лише суму, яка надійшла фізичній особі- підприємцю ОСОБА_2 безготівковим розрахунком 2050790,00 грн, а сума готівкових розрахунків - 785560,00 грн з цим же контрагентом за перевірений період відповідачем у складі документально підтверджених витрат безпідставно не враховано.

Позиція відповідача

3.5. У заявах по суті справи ГУ ДПС вказало, що для перевірки позивачем не надані, а перевіркою не встановлено документів, якими підтверджено віднесення витрат на придбання будівельних матеріалів до господарської діяльності з надання транспортних послуг з перевезення вантажів. Під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивачем додатково надано документи для підтвердження здійснених витрат, документи на сплату, які не були включені до складу витрат згідно поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. Однак, при проведенні перевірки не встановлено залишків будівельних матеріалів та позивачем не надано жодних доказів щодо наявності станом на кінець перевіряємого періоду залишків придбаних будівельних матеріалів, які в запереченні вказані як такі, що придбавалися протягом 2016 року в якості товару, тобто з метою подальшої реалізації.

3.6. Також, відповідач зауважив, що у позивача відсутні первинні документи, які б підтверджували ремонтні роботи та використання будівельних матеріалів, а саме: договори з будівельними організаціями на проведення будівельних робіт, на ремонт автотранспортних засобів, проведені розрахунки з ними, акти виконаних робіт за формою КБ-2, кошторис використаних будівельних матеріалів, запчастин.

3.7. Крім цього, відповідач подав заперечення на висновок експерта №27 судово-економічної експертизи по матеріалах адміністративної справи №824/257/18, в якому зазначав, що вважає даний висновок таким, що повторює доводи позивача без будь-якого належного дослідження та не спростовує правову позицію відповідача.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: село Рідківці, Новоселицького району, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований, як фізична особа-підприємець 01.03.1996, а 29.05.2008 зареєстрований платником податку на додану вартість.

4.2. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 45.11 - торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; код КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 96.09 - надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту код; КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 77.12 - надання в оренду вантажних автомобілів (Т. 3 а.с. 99-102).

4.3. На підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №1153 від 04.12.2017 “Про проведення документальної планової перевірки”, направлень №2301 від 15.12.2017 та №2302 від 15.12.2017, працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

4.4. За результатами перевірки складено акт №004/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 від 16.01.2018 (Т. 3 а.с. 112 - 153).

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України самозайнятою особою ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 172073,00 грн, в тому числі за січень 2016 - 17546,00 грн, за лютий 2016 - 1011,00 грн, за березень 2016 - 2856,00 грн, за квітень 2016 - 2206,00 грн, за травень 2016 - 21601,00 грн, за червень 2016 - 15951,00 грн, за липень 2016 - 5552,00 грн, за серпень 2016 - 997,00 грн. за вересень 2016 - 26915,00 грн, за жовтень 2016 - 22437,00 грн, за листопад 2016 - 38762,00 грн, за грудень 2016 - 16239,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ряд. 21 на загальну суму 24052,00 грн;

- п.п. 177.4.1, п.п. 177.4.4, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України платником занижений податок з доходів фізичних осіб за 2016 рік в сумі 278728,95 грн (1548494,16 * 18 % = 278728,95 грн);

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначених підпунктами 1.2, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платником не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) в сумі 23227,41 грн (чистий дохід 1548494,16 грн * 1,5% = 23227,41 грн);

- п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п 176.2 а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з найманих осіб в сумі 708,05 грн та пеню в сумі 175,73 грн;

- п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України в частині подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) за 1, 2, 3, 4 квартали 2016 р. (4 випадків);

- п.п. 3 п. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині заниження максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої Законом на 2016 рік в загальній сумі 367899,00 грн;

- п. 286.4, п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України самозайнятою особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не подано декларацію за 2016 рік.

- п. 288.1 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України в частині заниження орендної плати за землю за 2016 в сумі 16968,09 грн;

- п. 177.10 Податкового кодексу України в частині не ведення книги обліку доходів та витрат в 2016 для здійснення господарської діяльності.

4.5. Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, 23.01.2018 позивач подав заперечення (Т. 1 а.с. 46).

4.6. 08.02.2018 позивач направив на адресу відповідача документально підтверджені витрати, які невраховані податковим органом при плановій перевірці та стали підставою для подання заперечення на акт (Т. 1 а.с. 45).

4.7. На підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №78 від 05.02.2018 “Про проведення документальної позапланової перевірки”, направлень №152 від 06.02.2018, №153 від 06.02.2018, та відповідно до наданого заперечення на акт планової документальної виїзної перевірки, працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 рік.

4.8. За результатами документальної позапланової перевірки складено акт перевірки №16/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 від 19.02.2018 (Т. 3 а.с. 187-241).

4.9. Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено наступні порушення:

- п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України самозайнятою особою ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 62325,00 грн, в тому числі за вересень 2016 - 30177,00 грн, за листопад 2016 - 20433,00 грн, за грудень 2016 - 11715,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ряд. 21 на загальну суму 24052,00 грн;

- п.п. 177.4.4, п. 177.4, п. 177.10 ст. 177, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України платником занижений податок з доходів фізичних осіб за 2016 рік в сумі 146148,13 грн (811934,05 * 18 % = 146148,13 грн);

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України визначених підпунктами 1.2, 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України платником не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) в сумі 12179,01 грн (чистий дохід 811934,05 грн * 1,5% = 12179,01 грн);

- п. 168.1.1, п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 а) п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з найманих осіб в сумі 708,05 грн та пеню в сумі 175,73 грн;

- п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України в частині подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) за 1, 2, 3, 4 квартали 2016 (4 випадків);

- п.п. 3 п. 1 ст. 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” в частині заниження максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої Законом на 2016 рік на який нараховується та сплачується єдиний соціальний внесок в загальній сумі 94941,00 грн.

- п. 286.4, п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України самозайнятою особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 не подано декларацію за 2016 рік;

- п. 288.1 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України в частині заниження орендної плати за землю за 2016 в сумі 16968,09 грн;

- п. 177.10 Податкового кодексу України в частині не ведення книги обліку доходів та витрат в 2016 для здійснення господарської діяльності.

4.10. На підставі висновків, викладених в актах перевірок від 16.01.2018 №004/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 та від 19.02.2018 №16/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 , ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення №0005461304 від 28.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 77906,25 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 62325,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 15581,25 грн (Т. 3 а.с. 179);

- податкове повідомлення-рішення №0005401304 від 28.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 18268,52 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 12179,01 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 6089,51 грн (Т. 3 а.с. 182);

- податкове повідомлення-рішення №0005391304 від 28.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 219222,20 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 146148,13 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 73074,07 грн (Т. 3 а.с. 177);

- податкове повідомлення-рішення №0005451304 від 28.02.2018, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 24052,00 грн (Т. 3 а.с. 181);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005481304 від 28.02.2018, яким позивачу донараховано 94941,00 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні санкції у сумі 18988,20 грн (Т.3 а.с. 184);

4.11. Крім цього, 28.02.2018 Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0005411304 зі сплати єдиного внеску на суму 94941,00 грн, яку направлено на адресу позивача (Т. 1 а.с. 14, Т. 3 а.с. 186).

4.12. Листом №К415/ФОП/24-13-13-04 від 01.03.2018 ГУ ДФС у Чернівецькій області направило на адресу позивача вказані вище рішення, а також розрахунки податкових зобов'язань та штрафних санкцій (Т. 3 а.с. 175, 176, 178, 180, 183, 185).

4.13. Податкове повідомлення-рішення №0005461304 від 28.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 77906,25 грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 62325,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 15581,25 грн (Т. 3 а.с. 179) та податкове повідомлення-рішення №0005451304 від 28.02.2018, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 24052,00 грн (Т. 3 а.с. 181), з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.05.2020 року, є скасованими.

4.14. Також, у справі проведено судово-економічну експертизу, яка оформлена висновком №27 від 28.09.2018 (Т. 4 а.с. 177-193), згідно якого:

1) дослідженням поданих документів встановлено, що документально не підтверджуються висновки актів перевірок Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 16.01.2018 №004/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 “Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016” та від 19.02.2018 №16/24-13-13-04-18/ НОМЕР_1 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ” щодо:

- заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 62325,00 грн, в тому числі за вересень 2016 - 30177,00 грн, листопад 2016 - 20433,00 грн, за грудень 2016 - 11715,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду ряд. 21 на загальну сум 24052,00 грн;

- заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 2016 в сумі 146148,13 грн;

- не нарахування та не утримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 військового збору з оподаткованого (чистого доходу) в сумі 12179,01 грн;

- заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 максимальної величини бази нарахування встановленої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на 2016 на який нараховується та сплачується єдиний соціальний внесок, у загальній сумі 94941,00 грн;

2) документально підтверджується заниження ФОП ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за 2016 в сумі 11966,68 грн, військового збору за 2016 в сумі 997,22 грн та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 в сумі 14625,89 грн.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Спірним питанням у цій справі, з врахуванням постанови Верховного Суду від 21.05.2020, є правомірність формування позивачем у спірний період складу витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю, що впливає на правильність визначення чистого оподатковуваного доходу позивача, на який нараховується ПДФО. Донарахування суми військового збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій за донарахування єдиного внеску та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є похідними від основного, оскільки безпосередньо пов'язані з визначенням оподатковуваного доходу позивача.

5.2. Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2020 сформував висновки та навів мотиви, які стали підставою для часткового скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції у цій справі. Зокрема, підставою для скасування у частині позовних вимог судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції стало те, що:

- у матеріалах справи відсутня як Декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік, так і відповідні додатки до неї, що унеможливлює достеменне встановлення того, у яких графах розділу І Додатка Ф4 до Декларації та у яких саме розмірах були відображені ФОП ОСОБА_1 витрати, понесені ним у 2016 році. При цьому графи 5-7 Додатка Ф4 заповнюються на підставі відомостей Книги обліку доходів і витрат. Втім, суди не вжили заходів щодо витребування та дослідження означених документів, а у разі неможливості надання певних із них, не з'ясували причину;

- посилаючись в оскаржених судових рішень на висновок експерта від 28.09.2018, №27, відповідно до якого сума фактично понесених позивачем витрат становить 9423675,43 грн, суди попередніх інстанцій не з'ясували, чому саме виникли розбіжності між сумою витрат за господарськими відносинами ФОП ОСОБА_1 з ПП ОСОБА_2 , що відображені позивачем у складеній ним довідці (2050790 грн), та встановлені експертом (2951310 грн);

- під час надання оцінки вказаним обставинам та вирішенні питання щодо правомірності донарахування позивачу ПДФО, військового збору та єдиного внеску першочергово судам слід було дослідити, які саме витрати були віднесені ФОП ОСОБА_1 до витрат за даними його податкового та бухгалтерського обліку за 2016 рік та включені останнім до відповідних розділів і граф податкової звітності. Вказані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору;

- задовольняючи позов, суди фактично змінили структуру витрат, зазначивши, що вони підтверджуються за рахунок додаткових сум, сплачених за транспортно-експедиційні послуги на користь ПП ОСОБА_2 , хоча останні відсутні у довідці від 22.12.2017, складеній позивачем, та за позицією контролюючого органу не включались позивачем до витрат у його податковій звітності;

- суди послались на те, що залишки ТМЦ в сумі 431883,57 грн свідчать про обґрунтованість включення до витрат сум на їх придбання, але залишили поза увагою, що до моменту реалізації/використання ТМЦ в межах господарської діяльності та отримання у зв'язку з цим доходу, відсутні підстави відносити суми на придбання товарів до складу витрат звітного періоду. Оскільки позивачем фактично лише зберігаються такі залишки ТМЦ до моменту їх використання у господарській діяльності, останні не можуть бути включені до складу витрат, що враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу.

5.3. Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи, а тому у цій справі суд враховує висновки та мотиви Верховного Суду та вирішує спір з врахуванням їх змісту.

Щодо відсутності у матеріалах справи декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (разом з додатками до неї, зокрема додатку Ф4) та Книги обліку доходів і витрат.

5.4. Так, судом витребувано від сторін у справі декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік (разом з додатками), яку позивач подав до ГУ ДПС 09.02.2017 року (Т.5, а.с.174-177).

5.5. Саме відомості із цієї декларації використовував відповідач при проведенні як планової, так і позапланової перевірок ФОП ОСОБА_1 .

5.6. Обов'язок платника податків подати річну декларацію про майновий стан і доходи закріплено у статті 67 Конституції України та статті 179 ПК України.

5.7. Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015, №859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743, затверджено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція) (в редакції чинній на момент подання декларації позивачем).

5.8. Відповідно до наведеної Інструкції до декларації про майновий стан і доходи (в редакції чинній на день подання позивачем декларації) додавались два додатки, а саме:

- додаток Ф1 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами»;

- додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою».

5.9. Додаток Ф4 жодною редакцією наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015, №859, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743, не був передбачений, а отже витребувати його та дослідити у цій справі не представляється можливим.

5.10. Щодо Книги обліку доходів і витрат, яку позивач мав вести та на підставі даних якої, формувати показники декларації про майновий стан і доходи, суд зазначає, що як при проведенні планової, так і позапланової перевірок ФОП ОСОБА_1 посадовими особами ГУ ДПС встановлено (Т.3, а.с.153,240), що така книга у 2016 році не велась, внаслідок чого позивач порушив п.177.10 статті 177 ПК України. За наведене позивача притягнуто до фінансової відповідальності.

5.11. За таких обставин, слід прийти до висновку, що витребувати та дослідити у цій справі Книгу обліку доходів і витрат за 2016 рік, яку мав вести ФОП ОСОБА_1 не представляється можливим.

Щодо структури витрат

5.12. 09.02.2017 позивач разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2016 рік подав додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», в якому в розділі І колонці 7 визначив вартість документально підтверджених витрат у розмірі 9490157 грн. Водночас сума одержаного доходу склала 9535658 грн.

5.13. Згідно пункту 3 розділу IV Інструкції у додатку Ф2 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою" у розділі І, зазначаються:

- у графах 5 - 7 - сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг).

Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, зазначають результати провадження господарської діяльності за звітний квартал (доходи, отримані від провадження господарської діяльності, вартість документально підтверджених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу).

- Значення граф 5 - 7 дорівнюють значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці згідно з пунктом 177.10 статті 177 розділу IV Кодексу.

5.14. Оскільки позивач у 2016 році Книгу обліку доходів і витрат не вів, отже перевірити чи дорівнює значення граф 5-7 додатку Ф2 до декларації "Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою" значенням відповідних граф Книги обліку доходів і витрат не має можливості.

5.15. Натомість не ведення Книги обліку доходів і витрат позивачем, не звільняє його від обов'язку документально підтверджувати витрати, пов'язані із провадженням господарської діяльності, що слідує з положень статті 177 ПК України, яка вказують на те, що об'єктом оподаткування ПДФО є чистий оподатковуваний дохід, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з отриманням доходу у межах здійснюваної фізичною особою-підприємцем господарською діяльністю. У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

5.16. Водночас слід зазначити, що під терміном “господарська діяльність” розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

5.17. Верховний Суд у своїй постанові від 21.05.2020 зазначив, що «…форма додатка Ф4 передбачає, що при зазначенні як відповідних сум доходу, так і витрат має бути вказаний відповідний вид економічної діяльності, за здійснення якого одержано дохід. Така вимога кореспондує з положеннями статті 177 ПК України, яка вказує на те, що до складу витрат у звітному періоді включаються лише документально підтверджені витрати, пов'язані з отриманням доходу у межах здійснюваної фізичною особою-підприємцем господарської діяльності».

5.18. Вище суд зазначав, що додатку Ф4 не існує, однак є додаток Ф2, в якому у графі 2 назви та у графі 3 розділу І зазначаються доходи отримані від провадження кожного виду економічної діяльності (графа 2) та код виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід (графа 3).

5.19. Дослідженням додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» встановлено, що в графі 2 міститься інформація «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», а графі 3 «52.29» («Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», який включає в себе: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів; діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо).

5.20. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що позивач отримував дохід за звітний 2016 рік виключно за КВЕД 52.29 «Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту», інших доходів згідно податкової декларації він не отримував.

Водночас суд зазначає, що додаток Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» не містить інформації щодо КВЕД, за провадженням якого сформовано витрати.

5.21. За таких обставин, варто прийти до висновку, що у 2016 році ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність у сфері транспорту, за наслідками якої отримував дохід. Дослідженням матеріалів справи та податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік (разом з додатками), встановлено, що позивачем доходи та витрати за іншими видами діяльності не декларувались.

5.22. У матеріалах справи наявний лист ФОП ОСОБА_1 від 22.12.2017, який адресований Новоселицькій ОДПІ в якому розписана структура його валових витрат за 2016 рік на загальну суму 9490157,00 грн, серед яких транспортно-експедиційні послуги ФОП ОСОБА_2 на 2050790,00 грн та придбання будівельних матеріалів на 1118515,06 грн.

5.23. Саме інформація зазначена у цьому листі стала підставою для донарахування позивачеві податкових зобов'язань за податком на доходи фізичних осіб та похідних від нього військового збору, та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Окрім цього, ця інформація фактично стала підставою для скасування Верховним Судом рішень суду першої та апеляційної інстанції, оскільки її зміст не відповідав обставинам встановленими судами при першому розгляді цієї справи, а також породила позицію щодо зміни судами структури витрат.

5.24. З даного приводу суд зазначає, що витрати в податковій декларації формуються на підставі Книги обліку доходів і витрат та підтверджуючих документів, якими документуються господарські операції.

5.25. Як встановлено судом вище, Книгу обліку доходів і витрат у 2016 році позивач не вів, за що правомірно притягнутий до фінансової відповідальності, а отже встановити структуру витрат на підставі Книги обліку доходів і витрат не можливо.

5.26. У силу положень ПК України єдиним джерелом встановлення структури витрат є первинні документи, які позивач зобов'язаний був надати під час перевірки посадовим особам ГУ ДПС.

5.27. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що такі документи були надані позивачем під час перевірки разом з листом від 22.12.2017 і саме цей лист був покладений відповідачем в основу при визначенні суми донарахування за платежем податок на доходи фізичних осіб.

5.28. У подальшому інформація, яка наявна у зазначеному листі спростовувалась позивачем як у позові, так і під час проведення експертизи.

5.29. За своєю правовою природою цей лист не є документом первинного обліку або нормативно встановленим регістром і інформація яка у ньому міститься не може бути доказом у справі, а носить виключно інформативний характер. Доказом є первинні документі, які наявні у цій справі та були надані ГУ ДПС під час перевірки.

5.30. Натомість, при складанні актів перевірок, відповідач формував свою позицію саме на підставі листа ФОП ОСОБА_1 від 22.12.2017, а не первинних документів (зворотного відповідач суду не довів), а отже діяв неправомірно. Такий лист не є документом в розумінні ПК України на підставі якого формуються витрати, а тому суд не бере його до уваги, як доказ у справі.

5.31. У матеріалах справи наявні первинні документи та судова-економічна експертиза, які спростовують структуру витрат позивача, яка зазначена у його листі від 22.12.2017. Окрім цього, відповідно до додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до витрат позивач відніс виключно інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, а не вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції.

5.32. Зокрема, згідно висновку №27 судово-економічної експертизи від 28.09.2018, експертом встановлено, що фактична сума витрат підприємця ОСОБА_1 за 2016 рік становить 9423675,43 грн, яка в т.ч. складається із витрат на придбання транспортно-експедиційних послуг у фізичної особи - підприємцю ОСОБА_2 на суму 2951310,00 грн (згідно даних банківської виписки та квитанцій до прибуткових касових ордерів) та придбання запчастин у ТОВ “Західна шинна компанія” на суму 50708,34 грн (Т. 4 а.с. 177 - 193).

5.33. Наведена вище обставина також підтверджується дослідженими судом випискою по рахунку за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. відкритому позивачем у АТ “Райффайзенбанк Аваль” та квитанціями до прибуткових касових ордерів (Т. 1 а.с. 52, 58, 64, 70, 76, 82, 88, 94, 100, 106, 112, 118, 124, 130, 136, 142, 147, 153, 159, 165, 171, 177, 183, 188, 193, 198, 203, 209, 214, 219, 224, 229, 235, 240, 246, Т. 2 а.с. 1, 6, 12, 18, 24, 30, 36, 42, 48, 54, 60, 66, 72, 78, 84, 90, 96, 102, 108, 114, 120, 125, 131, 137, 143, 149, 155, 161, 167, 173, 173, 179, 185, 191, 197, 204, 209, 215, 221, 227, 232, 238, 244, 250, Т. 3 а.с. 6, 12, 18, 24, 29, 35, 41, 47, 53, 59, 65, 71, 77, 83, 87, 93, Т. 4 а.с. 16 - 21).

5.34. У відповідності до наданих позивачем під час позапланової перевірки документів, судом встановлено, що на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №5 від 02.01.2014 р. приватним підприємцем ОСОБА_2 у 2016 р. надавалися позивачу транспортно-експедиційні послуги. Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату.

5.35. За надані приватним підприємцем ОСОБА_2 послуги позивач здійснив оплату в сумі 2050790,00 грн у безготівковій формі та готівкою в сумі 900520,00 грн (згідно даних експертизи), що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. відкритому позивачем у АТ “Райффайзенбанк Аваль”, а також квитанціями до прибуткових касових ордерів, які, на думку суду, містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, що передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996-XIV .

Водночас суд відхиляє, доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем операцій з готівкою у зв'язку із непред'явленням Книги обліку доходів та витрат, оскільки наведена обставина може свідчити тільки про її неведення (Книги), за що передбачена відповідальність ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 121 ПК України.

5.36. Крім цього, під час позапланової перевірки позивачем надано акт списання №07073 від 07.07.2016р., дефектний акт від 21.06.2016 р., видаткову накладну №148 від 05.07.2016 р. та платіжне доручення №260 від 05.07.2016 р. щодо придбання у ТОВ “Західна шинна компанія” та використання під час господарської діяльності шин автомобільних 385/65 R22,5 в кількості 2 шт. на суму 28850,00 грн (Т. 1 а.с. 50, 50 на звороті, 51, 51 на звороті).

5.37. Окрему увагу необхідно приділити висновку №27 судово-економічної експертизи від 28.09.2018 (Т.4, а.с.185-186) у якому міститься структура витрат ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік, до якої не віднесено придбання будівельних матеріалів на суму 1118515,06 грн.

5.38. Такий висновок, в частині не віднесення до витрат придбання будівельних матеріалів на суму 1118515,06 грн., відповідає додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», у якому відсутні витрати на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

5.39. Отже, до структури витрат не віднесено залишки ТМЦ в сумі 431883,57 грн, а тому останні не враховувались при визначенні чистого оподатковуваного доходу.

5.40. Водночас згідно цього висновку експерт до структури витрат включив заробітну плату у розмірі 224530,26 грн, яка не відображена в графі 6 додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», що свідчить про те, що дані зазначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, яка подана позивачем не є точними, оскільки у останнього, внаслідок не ведення у 2016 році Книги обліку доходів і витрат, не вівся належним чином облік витрат.

Наведене пояснює розбіжності між цифровою інформацією щодо результатів діяльності ОСОБА_1 , яка наведена в додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою», листі ФОП ОСОБА_1 від 22.12.2017 та висновку №27 судово-економічної експертизи від 28.09.2018.

5.41. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що за наявними первинними документами саме витрати та їх структура, які зазначені у висновку №27 судово-економічної експертизи від 28.09.2018 (Т.4, а.с.185-186) є об'єктивними, а отже за відсутності іншого, їх необхідно брати до уваги при визначенні суми донарахуванням податку на доходи фізичних осіб.

5.42. Так, згідно висновку №27 від 28.09.2018 судової економічної експертизи по адміністративній справі №824/257/18-а ФОП ОСОБА_1 завищив витрати на 66481,57 грн., внаслідок чого він занизив податок на доходи фізичних осіб за 2016 в сумі 11966,68 грн (66481,57*18%), військовий збір за 2016 рік в сумі 997,22 грн (66481,57*1,5%) та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 р. в сумі 14625,95 грн (66481,57*22%).

5.43. Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України (в редакції чинній на день винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

5.44. Оскільки, правомірним є нарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб за 2016 в сумі 11966,68 грн, слідує, що на нього необхідно накласти штраф у розмірі 5983,34 грн (11966,68*50%). Окрім цього, на позивача необхідно накласти штраф за заниження суми військового збору за 2016 рік у розмірі 498,61 грн (997,22*50%).

5.45. Окрім цього, відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

5.46. Вище судом встановлено, що позивач недоплатив за 2016 рік єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 14625,95 грн, а отже він підлягає притягненню до фінансової відповідальності у розмірі 2925,19 грн (14625,95*10%*2 звітних періоди).

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

6.2. Як встановлено судом вище, податкові повідомлення-рішення від 28.02.2018 №№0005401304, 0005391304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.02.2018, №0005481304 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2018 №Ф-0005411304 є чинними лише в частині донарахування, розрахунок якого наведений в пунктах 5.42-5.46 цього рішення. В іншій частині оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 3 при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

7.2. З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати (судовий збір) у розмірі 7282,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.03.2018 р. №879 (Т. 1 а.с. 44).

7.3. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 6655,90 грн (91,4% від суми сплачених судових витрат).

Керуючись статтями 241 - 246, 250,263 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0005391304 від 28.02.2018 в частині нарахування за платежем податок на доходи фізичних осіб податкового зобов'язання на суму 134181 (сто тридцять чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн 45 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 67090 (шістдесят сім тисяч дев'яносто) грн 73 коп.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області №0005401304 від 28.02.2018 в частині нарахування за платежем військовий збір податкового зобов'язання на суму 11181 (одинадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн 79 коп. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 5590 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн 90 коп.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005481304 від 28.02.2018 в частині застосування штрафних санкцій на суму 16063 (шістнадцять тисяч шістдесят три) грн 01 коп.

5. Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.02.2018, №Ф-0005411304 в частині зобов'язання сплатити борг на суму 80315 (вісімдесят тисяч триста п'ятнадцять) грн 05 коп.

6. У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (село Рідківці, Новоселицький район, Чернівецької області, РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати (судовий збір) в сумі 6655 (шість тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 43143196).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (с. Рідківці, Новоселицький район, Чернівецька область, 60312, РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 43143196)

Суддя О.В. Анісімов