20 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1167/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивачка) просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна у розмірі 3458,00грн. згідно квитанції АТ "Таксомбанк" №ПН1380949 від 15.07.2020р.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що 15.07.2020 року нею було укладено договір купівлі - продажу квартири, відповідно до якого вона придбала квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що нею було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 3458,00грн. Проте, так як придбання у власність нерухомого майна нею було здійснено вперше, 22.07.2020 року позивачка звернулась до Головного управління ПФУ у Чернівецькій області з вимогою повернути їй суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3458,00грн., на що отримала відмову, оформлену листом від 24.07.2020р. №2400-0502-8/20121.
Позивачка не погоджується з отриманою відмовою та вважає, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення органів Пенсійного фонду та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може порушувати чи обмежувати права громадян.
У поданому відзиві, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що Головне управління ПФ України в Чернівецькій області не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, оскільки законодавством не передбачено порядку визначення осіб, які придбавають житло вперше. У зв'язку з цим листом від 24.07.2020р. №2400-0502-8/20121 заявника повідомлено про вказані вище обставини. Також, відповідач звертає увагу на те, що до поданої заяви позивачкою не було надано жодного документу, який би підтверджував те, що позивачка придбала житло і перебувала у черзі на одержання житла або придбала житло вперше.
Зазначає, що право на отримання пільги у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування або на повернення такого зайво сплаченого збору передбачено за умови наявності у громадянина доказів, що такий громадянин перебуває у черзі на одержання житла або придбаває житло вперше. У зв'язку з цим вказує, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визнання особи такою, що придбаває житло вперше або під час придбання житла перебувала у черзі на отримання житла. З указаних підстав представник відповідача вважає, що відсутні правові підстави для повернення сум сплаченого збору позивачу.
У відповіді на відзив позивачкою обґрунтовується неправомірність оскаржуваної відмови, а також зазначається, що відсутність законодавчого регулювання кола осіб, які придбавають житло вперше, не може призводити до порушення або обмеження права позивача, щодо повернення їй збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 12.08.2020р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
15.07.2020р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу.
Згідно п.1 Договору продавець продав та передав покупцю квартиру під номером АДРЕСА_2 (а.с.12-13).
Відповідно до п.4 Договору продаж провадиться за 345835,00грн., які покупець повністю сплатив продавцю до підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (а.с.12-13).
З операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить суму у розмірі 3458,00грн. Факт сплати збору підтверджується квитанцією № ПН1380949 від 15.07.2020р. (а.с.15).
22.07.2020р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3458,00грн., у зв'язку з придбанням житла вперше (а.с.16-18).
Листом від 24.07.2020р. за №2400-0502-8/20121 повідомлено позивачці, що законодавство, яке регулює порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій не передбачає визначення осіб, які придбавають житло вперше (а.с.19).
Не погоджуючись з отриманою відповіддю, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновку по суті спору.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97).
Згідно з п.9 ст.1 Закону від 26.06.1997 №400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97 врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. за №1740 (далі - Порядок №1740).
В силу п.15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З матеріалів справи, зокрема, договору купівлі-продажу квартири від 15.07.2020р., нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за №2785, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.07.2020р. за №216875615, позивачкою придбано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Факт сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3458,00грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією №ПН1380949 від 15.07.2020р.(а.с.15).
Згідно з наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.07.2020р. №216875615, відсутні інші відомості про придбання позивачкою житла, крім вищевказаної квартири, що дає суду підстави для висновку про придбання нею житла вперше (а.с.14).
Відповідач не надав доказів, які б спростували вказані аргументи позивача і подані ним докази про придбання позивачем житла вперше.
Натомість, у листі від 24.07.2020р. №2400-0502-8/20121 "Щодо повернення коштів" у відповідь на заяву позивачки відповідач фактично відмовив їй у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 3458,00грн., посилаючись на відсутність закріплення в законі порядку визначення осіб, які придбавають житло вперше.
Водночас, зважаючи на доводи позивачки, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивачка придбала житло вперше, відтак, на підставі п.9 ст.1 Закону №400/97 і п.15-1 Порядку №1740 була звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-3 Порядку №1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм дають підстави для висновку, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема оцінка їм надана у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17).
На час придбавання позивачем житла і звернення до відповідача із заявою чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа №819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що орган Пенсійного фонду у листі від 24.07.2020р. №2400-0502-8/20121 протиправно відмовив позивачці у поверненні вказаних вище коштів.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст.245 КАС України та протиправність відмови відповідача у поверненні позивачу коштів (збору на обов'язкове державне пенсійне страхування), обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.3 Закону Закон №400/97 платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011р. за №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.
Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013р. №787 (далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Згідно з п.5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Положеннями п.10 Порядку №787 передбачено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
З огляду на встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3458,00грн.
За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність відмови у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до правил ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та зобов'язати сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу майна у розмірі 3458,00грн. згідно квитанції АТ "Таксомбанк" №ПН1380949 від 15.07.2020р.
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок)грн. 80коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 (с.Черленівка, Новоселицький район, Чернівецька область, 60314, РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345)
Суддя В.О. Кушнір