про визнання необґрунтованою заяву про відвід судді
21 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/414/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу ,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.02.2020 р. №01/04 про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Чернівецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - ОСОБА_1 .
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.04.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
Ухвалою суду від 12.05.2020 р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено повністю. Залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 р. скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 р., а справу направлено для продовження розгляду. 31.08.2020 р. справа надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду.
У зв'язку із вказаним, судом призначено підготовче засідання по справі, яке відбулось 12.10.2020 р. та 15.10.2020 р.
Ухвалою суду від 15.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
19.10.2020 р. до суду надійшла заява представника позивача про відвід головуючому судді в адміністративній справі №824/414/20-а Брезіній Т.М. Заява обґрунтована тим, що суддею Брезіною Т.М. 12.05.2020 р. безпідставно залишено позов ОСОБА_1 без розгляду, про що свідчить скасування вказаного рішення Сьомим апеляційним адміністративним судом 30.07.2020 року. Крім того, вказано про порушення головуючим суддею обмежень ініціативи суду по збиранню доказів, шляхом прийняття 12.10.2020 р. ухвали про витребування доказів та витребування матеріалів дисциплінарної справи відносно начальника Чернівецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 . Також вказано про порушення порядку дослідження письмових доказів, а саме дослідження у підготовчому засіданні матеріалів дисциплінарної справи та не забезпечення позивача копіями вказаних доказів. Крім того, представник позивача вказує на безпідставність залишення без задоволення клопотання позивача щодо допиту свідків.
Таким чином, позивач стверджує, що суддя Брезіна Т.М. не може брати участь в розгляді даної адміністративної справи, оскільки наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді, суд зазначає наступне.
Підстави та порядок відводу судді врегульовано главою 3 КАС України. Зокрема, ч. 1 ст. 36 цього Кодексу визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Щодо обґрунтувань представника позивача про безпідставність залишення без розгляду позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
На підставі матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 12.05.2020 р. залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач подала апеляційну скаргу.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 р. скасовано ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.05.2020 р., а справу направлено для продовження розгляду. 31.08.2020 р. справа надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 15.10.2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті о 12 год. 02.11.2020 року.
Згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, скасування ухвали про залишення позову без розгляду не є підставою для відводу судді Брезіної Т.М.
Крім того, частинами 3 та 4 ст. 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд звертає увагу, що представнику позивача було відомо про скасування ухвали суду про залишення позову без розгляду, однак не пізніше початку підготовчого засідання з заявою про відвід, з вказаних підстав, не звертався. А тому представник позивача пропустив строк, визначений зокрема, ст. 39 КАС України (не пізніше початку підготовчого засідання) для подання заяви про відвід судді, з вказаних підстав.
Щодо доводів представника позивача про порушення вимог змагальності та доказування по справі та безпідставності часткового залишення без задоволення клопотання в частині виклику та допиту свідків, суд зазначає наступне.
В обґрунтуванні заяви про відвід судді, представник позивача, зокрема, вказує на протиправність прийняття ухвали від 12.10.2020 р. про витребування додаткових доказів по справі, з ініціативи суду.
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Згідно з ч.2 ст. 180 КАС України визначено, що суд у підготовчому засіданні, зокрема: з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У відповідності до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 77 КАС України врегульовано питання доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням наведеного процесуального законодавства можна констатувати, що представник позивача помилково підміняє поняття "докази" та "доказування", а тому і посилання його на частину другу статті 77 КАС у питанні витребування доказів є невірним. Слід наголосити, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов'язує адміністративний суд до активної ролі в судовому засіданні, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Також суд звертає увагу, що ухвала суду про витребування доказів, відповідно до приписів ст. 294 КАС України, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення до неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Щодо питання ненадання копії доказів для сторони суд зазначає наступне.
15.10.2020 у підготовчому засіданні представник відповідача, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, надав суду оригінал дисциплінарної справи та копію. Судом долучено оригінал дисциплінарної справи. Сторони не заперечували щодо долучення оригіналу дисциплінарної справи до матеріалів справи. Крім того, судом оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні і надано представнику позивача час ознайомитись із оригіналом дисциплінарної справи та її копією. За результатами ознайомлення, представник позивача звернув увагу суду на те, що копія дисциплінарної справи надана представником відповідача не містить всіх документів, які є в дисциплінарній справі. У зв'язку із цим, судом зобов'язано представника відповідача, у відповідності до ч.9 ст. 79 КАС України, надати копію дисциплінарної справи з усіма документами іншій стороні по справі.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що доводи представника позивача щодо порушення вимог змагальності та доказування по справі, є надуманими і не заслуговують на увагу.
Щодо відмову у задоволенні клопотання представника позивача про допит свідків суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. У відповідності до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування є правомірність/протиправність винесення суб'єктом владних повноважень оскаржуваного наказу.
Під час підготовчого провадження судом задоволено клопотання представника позивача щодо допиту в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При цьому, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача щодо виклику в якості свідка ОСОБА_3 , з підстав того, що його письмове подання на ім'я керівника про відкриття дисциплінарного провадження міститься в матеріалах справи та відмовлено у задоволенні клопотання щодо виклику та допиту в якості свідка ОСОБА_4 , оскільки вказана особа не була свідком інциденту і не зможе пояснити обставин по справі за результатами якого застосовано дисциплінарне стягнення до позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, нав'язування учасниками справи вчинення судом процесуальних дій, необґрунтоване витребування (збирання) доказів, зокрема допиту свідків, письмові пояснення яких вже відбирались в ході дисциплінарного провадження, чи свідків, які не можуть надати пояснення щодо правомірності/протиправності прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного наказу, є зловживання такими учасниками справи своїми процесуальним правами, які спрямовані на затягування судового розгляду справи.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода представника позивача з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Крім того, на думку суду, представником позивача не наведено обґрунтованої підстави та не надано доказів, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи висновок суду про необґрунтованість заявленого відводу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до вирішення і прийняття рішення по заяві про відвід судді.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 39, 40, 236, 241, 248 КАС України, суд, -
1. Заяву представника позивача про відвід судді Брезіної Тетяни Миколаївни визнати необґрунтованою.
2. Передати заяву і додані матеріали про відвід суді до канцелярії суду для реєстрації в автоматизованій системі документообігу, для визначення судді по розгляду заяви про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна