20 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 654/667/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши у порядку письмового провадження процесуальні питання в адміністративній справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням у вищому навчальному закладі,
встановив:
У лютому 2019 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - позивач, заступник військового прокурора) звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) (позовну заяву разом із додатками надіслано до суду засобами поштового зв'язку), у якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з навчанням у вищому навчальному закладі, у сумі 105171,03 грн. Позов отримано судом 25.02.2019 року.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.09.2019 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 09.07.2020 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.09.2019 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 13.08.2020 року вирішено вказану справу за №654/667/19 передати до Херсонського окружного адміністративного суду, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10.09.2020 року головуючим суддею визначено ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 17.09.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.09.2020 року відповідачем до суду подано клопотання про залишення позовної заяви заступника військового прокурора без розгляду.
Клопотання мотивоване тим, що звернувшись до суду із позовом до ОСОБА_1 з метою забезпечення примусового стягнення з останнього витрат, пов'язаних з навчанням у вищому навчальному закладі, за період з 31.08.2015р. по 28.10.2016р., позивач пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, у зв'язку із чим, позов заступника військового прокурора має бути залишений без розгляду.
Дослідивши подану заяву суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 у період з 31.08.2015р. по 24.10.2016р. проходив навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б Хмельницького (підтверджується наявними у матеріалах справи наказами ректора Академії від 31.08.2015р. №507-ос про включення позивача до списків персоналу курсантів, від 24.10.2016 року №608-ос про виключення зі списків особового складу Академії).
Наказом ректора Академії від 29.08.2016 року №476-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за п. «е» (службова невідповідність) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції чинній станом на момент видання наказу про звільнення).
Наказом ректора Академії від 24.10.2016 року №608-ос ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення.
За розрахунками Академії, загальна сума витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії за період з 31.08.2015р. по 28.10.2016р. складає 105 171,03 грн.
У лютому 2019 року позивач в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області із даним позовом з метою забезпечення примусового стягнення з ОСОБА_1 зазначених витрат.
Відповідач звернувшись до суду із клопотанням про залишення позовної заяви заступника військового прокурора без розгляду, наголошує на пропущенні позивачем місячного строку на звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що згідно приписів ч. 1 ст. 122 КАС України (у редакції чинній станом на момент первинного звернення позивача до суду із даним позовом), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Питання відшкодування Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади (у даному випадку Адміністрації Державної прикордонної служби України) витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі курсантів у разі дострокового розірвання з ними контракту з підстав, передбачених зокрема, пунктом "е" ч. 6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній станом на момент виключення позивача зі списків особового складу Академії), визначено приписами п. 10 ст. 25 цього Закону.
Згідно означеної норми, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З наведеного слідує, що витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі курсантів у разі дострокового розірвання з ними контракту мають бути відшкодовані навчальному закладу, або центральному органу виконавчої влади, якому підпорядкований відповідний навчальний заклад, протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (у даному випадку після виключення позивача зі списків особового складу Академії).
Відтак враховуючи той факт, що виключення позивача зі списків особового складу Академії наказом відбулось 24.10.2016 року, а заступник військового прокурора вперше звернувся до суду в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України у лютому 2019 року, строк на звернення до суду із даним позовом не порушений.
Посилання відповідача у клопотанні на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.12.2018 року по справі №804/285/16 у даному випадку є недоречним, так як у постанові вирішувалось питання визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень.
Натомість висновку щодо строків звернення до суду із відповідним позовом означена постанова не містить.
Відтак зважаючи на те, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду у даному випадку відсутні, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись приписами ст. 122 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Гомельчук