21 жовтня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1213/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу частини грошового забезпечення за 2016р. (із врахуванням сум посадового окладу за січень 2016р. в сумі 530,00 грн., окладу за військовим званням в сумі 30,00 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 56,00 грн.) та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу частину грошового забезпечення за січень 2016 року (із врахуванням сум: посадового окладу за січень 2016 року в сумі 530,00 гри., окладу за військовим званням в сумі 30,00 грн. та надбавки за вислугу років в сумі 56,00 грн.);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 30.09.2017 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 30.09.2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за 2016 рік та за 2017 рік (як учаснику бойових), та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за 2016 рік та за 2017 рік (як учаснику бойових);
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01.10.2017 року по день фактичного розрахунку та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 01.10.2017 року по день фактичного розрахунку;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо порушення встановленого порядку розгляду звернень громадян, передбаченого статтями 1, 4, 15, 19, 20 Закону України “Про звернення громадян”, стосовно заяви позивача від 10.12.2019 року, в частині не надання відповідної відповіді (щодо розгляду звернення, повноти, об'єктивності та належного оформлення відповіді на звернення, із посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, із зазначенням порядку оскарження прийнятого рішення і вжитих заходів), не надання запитуваної довідки та не вчинення відповідних дій (щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року до 30.09.2017 року та грошової компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки за 2016 рік та за 2017 рік, як учаснику бойових).
Також позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та витребувати у відповідача докази: повну довідку стосовно розрахунок всіх сум, що належить для виплати ОСОБА_1 , із обов'язковим зазначенням розміру всіх складових сум та письмовим роз'ясненням проведеного розрахунку, із посиланням на нормативно-правові акти (по кожній вимозі окремо).
Ухвалою від 15.05.2020р. провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 01.06.2020р. повернуто без розгляду клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в якості представника позивача.
Ухвалою від 22.09.2020р. зобов'язано військову частину НОМЕР_1 протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали надати до суду докази.
Відповідачем подано до суду клопотання про клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
У клопотанні відповідач посилається на порушення позивачем встановленого місячного строку звернення до суду, обґрунтовуючи свої доводи тим, що позивач був виключений із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 і всіх видів забезпечення відповідно до наказу №244 від 29.09.2017р. Позовні вимоги стосуються проходження позивачем військової служби, що є публічною службою, відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України. Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Про порушення своїх прав позивач дізнався ще 30.09.2017р., однак звертаючись до суду з даним позовом позивач не навів жодної причини, яка перешкоджала йому звернутись до суду із позовом у місячний строк.З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом та просить залишити позов без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Суд відхиляє твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові в зразковій справі №620/4218/18, що набрала законної сили 21.08.2019р.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
З огляду на викладене, посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставним.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. 243, 248 КАС України,
ухвалив:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Суддя А.С. Пекний