Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 жовтня 2020 року № 520/11101/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 9009 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області сформувати подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з Договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованим за № 2139 від 30.03.2020 у розмірі 9009.00 грн., сплаченого згідно з квитанцією ПН 59612С1 від 30.03.2020
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, однак нерухоме майно придбано вперше. З приводу вказаних обставин позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, проте отримав відповідь із зазначенням того, що підстави для складення подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.
Ухвалою суду від 25.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що відповідно до адміністративного позову позивач під час укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; обов'язок зі сплати збору позивачу встановлено нотаріусом при освідченні договору, а не органом Пенсійного фонду. Також, представником відповідача вказано, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна було перераховано на рахунок УДКС України в Київському районі м. Харкова, а не на рахунок органу Пенсійного фонду, головне управління Пенсійного фонду в Харківській області не має можливості повертати кошти, управління формує подання до казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Петриченко О.О., реєстраційний номер 2139, позивачем придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 , вартістю 900900.00 грн. (а.с. 9).
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9009.00 грн. (1% її вартості), що підтверджується копією квитанції від 30.03.2020 № ПН59612С1 (а.с. 11).
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач 29.07.2020 звернувся з заявою до відповідача про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 9009.00 грн.
Листом від 06.08.2020 № 6141-9469/Х-05/8-2000/20 Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу у поверненні коштів, у зв'язку з тим, що відповідно до інформації та поданих документів позивачем неможливо остаточно зробити висновок про те, що позивачем житло дійсно було придбано вперше, а отже, підстав для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу майна відсутні (а.с. 14-16).
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац 2 пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР).
Пунктом 8 статті 2 вказаного Закону встановлено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 цього Порядку передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2020 року позивачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 , яку придбано на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.03.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, реєстраційний номер 2139 (а.с.10,12).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що будь-якого нерухомого майна в результаті придбання за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не зареєстровано, крім права власності на нерухоме майно, при придбанні якого сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири.
За змістом положень п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР критерієм звільнення особи від сплати збору є саме придбання житла, а не його набуття у інший спосіб (дар, спадкування, приватизація та ін.).
З цього приводу суд зазначає, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Законом №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР є вартість нерухомого майна, зазначена у договорі купівлі-продажу.
Таким чином, законодавець ототожнює поняття "придбання" та "купівля-продаж", оскільки збір сплачується лише з придбаного майна (набутого лише шляхом укладення договору купівлі-продажу).
Так, станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду заяви позивача про повернення сплаченого збору, в Україні був відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі по тексту - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Згідно абзацу 2 зазначеного пункту Порядку №787 подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку №787, зокрема, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Згідно з пунктом 12 розділу І Порядку №787 органи Казначейства здійснюють процедури із забезпечення виконання документів, зазначених у пунктах 5 - 8 цього розділу, в такому порядку: 1) за наявності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями орган Казначейства протягом п'яти робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами; 2) у разі недостатності або відсутності поточних надходжень на відповідних рахунках за надходженнями для здійснення повернення відповідний орган Казначейства не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня отримання подання (заяви та подання) надсилає звернення для підкріплення коштами цих рахунків: за платежами, що належать державному бюджету, - до Казначейства України; за платежами, що належать місцевим бюджетам, - до відповідних місцевих фінансових органів; за частиною платежу, що перерахована до відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, - до відповідного територіального органу цього фонду.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством встановлено чітку процедуру повернення помилково зарахованого до бюджету збору, яка передбачає звернення органу, що контролює справляння надходжень бюджету, до органу казначейської служби з відповідним поданням.
Аналізуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що саме: Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов'язано довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 30.03.2020 року не вперше.
Проте, всупереч вимогам статті 77 КАС України відповідачем не надано суду жодного доказу, який свідчив би про наявність у позивача зареєстрованого права власності.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 9009 грн.
Проте, суд зауважує, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи, отже відмова у поверненні коштів яка на думку позивача мала місце у спірних правовідносинах є за своєю природою бездіяльністю.
Таким чином, належним захистом прав позивача у справі буде зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати подання про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з Договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованим за № 2139 від 30.03.2020 у розмірі 9009.00 грн., сплаченого згідно з квитанцією ПН 59612С1 від 30.03.2020.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у формуванні подання про повернення сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області щодо повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з Договором купівлі-продажу квартири, зареєстрованим за № 2139 від 30.03.2020 у розмірі 9009.00 грн., сплаченого згідно з квитанцією ПН 59612С1 від 30.03.2020
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зоркіна Ю.В.