Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
20 жовтня 2020 року № 520/11000/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
установив
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд: 1.визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.09.2017 у зменшеному розмірі; 2.зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.09.2017 з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифних ставок (окладів), у розмірі 65093.74 грн. з урахуванням раніше виплачених сум; 3.зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.09.2017 в порядку, визначеному постановою КМУ від 21.02.2001 № 159
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з п. 5 Порядку № 1078 ( в редакції від 09.12.2015 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. Посадові оклади військовослужбовцям встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла до моменту звільнення позивачки.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача до суду надано відзив, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме серпень 2015 року. Обчислення індексу споживчих для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника, (військовослужбовця). Зміни до Порядку встановлення базового місяця для обчислення індексації для новоприйнятих працівників (військовослужбовців) в місяці підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за посадою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 та діють з грудня 2015 року. Отже посилання позивача, що базовий місяць для обчислення індексації за посадою, яку обіймав позивач з серпня 2015 року є січень 2008 року, є безпідставними. Керуючись Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, що діяв на момент призову позивача до Збройних Сил України, базовим місяцем для початку обчислення індексації є серпень 2015 року. Індекс споживчих цін, згідно офіційних даних, у період з серпня 2015 року до жовтня 2015 року не перевищував поріг індексації 101 % тому він обчислювався та не виплачувався. В листопаді 2015 року індекс споживчих цін перевищував поріг індекс 101% і становив 2,3% тобто 1378 грн.*2,3% - 31,69 грн. В період з грудня 2015 року квітень 2016 року індекс споживчих цін не перевищував поріг у 103%, таким чином позивачу за цей період індексація не нараховувалась. Отже сума індексації грошового забезпечення на момент звільнення позивача становить, з урахуванням що були відповідні фінансові призначення військової частини, склала 00.00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 з 20.07.1994 по 30.09.2017, є пенсіонером по лінії ЗС України
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 29.09.2017 року № 202-РС позивачку звільнено з військової служби, а наказом від 02.10.2017 року № 70 - виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 30.09.2017 року.
При звільненні з військової служби позивачці не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 року по 30.09.2017 року включно. Внаслідок чого вона звернулась до відповідача з зазначеного питання з заявою від 18.12.2019 року, на яку отримала відповідь від 09.01.2020 року № 4/50, що індексація залежить від бюджетних асигнувань, водночас у відповідному періоді, про який вказує позивач, такі асигнування не були виділені. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року по справі №520/967/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, в т.ч. зобов'язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 - 30.09.2017 року включно.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішення суду нарахована та виплачена заборгованість на картковий рахунок. Вважаючи, що відповідачем невірно визначений базовий місяць для розрахунку індексації позивачка звернулася до військової частини з відповідною заявою.
Листом від 21.07.2020 року № 10/1175 позивачці повідомлено, що індексація грошового забезпечення виплачується до 01.12.2015 року та продовжувалася виплачуватись після 01.03.2018 року. Стосовно базового місяця нарахування індексації - січень 2008 зазначено, що базовим місяцем вважається місяць зарахування до списків особового складу військової частини.
Щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення позивача, то суд виходить з наступного.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення).
За змістом п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
З наведених правових норм слідує, що базовим місяцем при обчисленні індексу для проведення індексації грошового забезпечення слід вважати саме місяць підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок зростання його постійних складових, зокрема, тарифних ставок (окладів) та якщо сума підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних складових менша від суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку №1078, то місяць такого підвищення не вважається базовим і індексація продовжується. У разі ж порівняння суми підвищення заробітної плати та суми індексації при визначенні базового місяця береться грошове забезпечення в частині постійних складових в розрахунку за повний відпрацьований місяць.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У свою чергу, схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Відповідачем не спростовано тієї обставини, що з 01.01.2008 проведено підвищення посадових окладів військовослужбовців.
З урахуванням наведеного та враховуючи необхідність дотримання стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року є базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача за відповідний період.
У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
З січня 2008 року по березень 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались, що виключало підстави для встановлення іншого (відмінного від січня 2008 року) базового місяця при проведенні індексації грошового забезпеченні у період з 01.12.2015 по 30.09.2017
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів для виплати позивачу індексації за відповідний період, з огляду на наступне.
Згідно з статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини зауважив, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з врахуванням базового місяця січень 2008 року.
Щодо визначення базового місяця для розрахунку індексації серпень 2015 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 до внесення змін, які набули чинності з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін починалося з місяця прийняття працівника на роботу, проте, з 01.12.2015 вказана постанова доповнена п.102 з урахуванням якого для індексації зарплати (грошового забезпечення) новоприйнятого працівника базовим місяцем для нарахування індексації є місяць останнього підвищення окладу за займаною посадою.
В судове засідання доказів того, що позивачка прийнята на військову службу до 01.12.2015 (базовий місяць індексації - місяць прийняття на службу) відповідачем не надано.
В той же час суд звертає увагу на те, що з урахуванням листів Мінсоцполітики, в тому числі листа від 28.04.2016 № 201/10/137-16, з грудня 2015 обчислення індексу споживчих цін має здійснюватися за єдиним порядком, а не індивідуального для кожного працівника, в залежності від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою яку займає працівник. У спірних правовідносинах таким місяцем є січень 2008 року.
В позовній заяві позивач зазначив, що за його замовленням ТОВ “АЖУР-ОБЛІК”, яке здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту (КВЕД 69.20), опрацьовано розрахунок невиплаченої індексації за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року з врахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифних ставок (окладів), сума якої склала 65093.74 грн, на підтвердження чого надано відповідний розрахунок.
Суд звертає увагу, що не вправі визначати конкретні суми індексації, яка підлягає виплаті позивачу, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до компетенції відповідача.
Відтак, позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу суму індексації за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року у розмірі 65093.74 грн., яку задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення, слід зазначити наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу.
Таким чином, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми грошового забезпечення , індексації.
В той час, в позовній заяві позивач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року по справі №520/967/19, яким, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.09.2017, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено йому заборгованість з індексації на картковий рахунок.
Проте, матеріали справи не містять доказів виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період з врахуванням базового місяця січня 2008 року відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацією за несвоєчасну виплату індексації за відповідний період.
Отже, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
Суд звертає увагу, що в разі незгоди з (не) нарахуванням та (не) виплатою військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року по справі №520/967/2020, яке набрало законної сили, позивачка не позбавлений права звернутися до адміністративного суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними дій, бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання рішення суду.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 134, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 30 вересня 2017 року з врахуванням базового місяця індексації січень 2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.