Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
20.10.2020 р. справа №520/12948/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 28.09.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 29.09.2020 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 15.10.2020 р.
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнати протиправними дії з приводу виплати пенсії з 01.01.2018р. у зниженому розмірі: з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. щомісячно у розмірі 50 відсотків підвищення до перерахованої пенсії, з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. щомісячно у розмірі 75 відсотків підвищення до перерахованої пенсії; 2) зобов'язання на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704, частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести з 01.01.2018р. перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100 відсотків підвищення.
Заявлені вимоги обґрунтовані протиправністю невиплати пенсії у повному розмірі після перерахунку з 01.01.2018 р.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі за текстом - адміністративний орган, владний суб'єкт, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що Управління правомірно при перерахунку і виплаті пенсії заявника з 01.01.2018 р. у порядку виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. керувалось діючим на той час законодавством.
Відзив на позов надійшов до суду 11.08.2020р.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив публічну військову службу лавах Збройних Сил України, звідки був звільнений з показником вислуги років у 28 років.
Заявнику як військовослужбовцю у відставці була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Харківській області.
Відповідно до прийнятого Головним управлінням розпорядження, з 01.01.2018р. було здійснено перерахунок пенсії позивача. Виплата суми підвищення пенсії після перерахунку з 01.01.2018р., проведеного на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018р. та постанови КМУ №704 від 30.08.2017р., здійснювалась Управлінням у розмірі 50% протягом 2018 р. та 75% протягом 2019р.
Стверджуючи, що з 01.01.2018р. мала місце подія протиправної виплати суми підвищення пенсії після перерахунку 01.01.2018р. не у повному обсязі, заявник ініціював даний спір.
У силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020р. по справі №815/1226/18, а також правових висновків Верховного Суду у справах №646/6250/17 та №809/248/18 заявлення громадянином вимог у пенсійному спорі не обмежено будь-яким строком, а тому з огляду на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) суд вважає, що пенсійні виплати (відносно етапів призначення, нарахування та виплати яких національний закон України не містить чітких критеріїв розмежування), котрі не одержані у власність приватної особи з вини адміністративного органу, підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Тому, вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, а п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України і з 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" запроваджено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і урегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
30.08.2017р. КМУ було прийнято постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за якою відбулось збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018р.
Саме з 01.03.2018р. громадянин категорії "військовослужбовець у відставці" набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови КМУ №704.
Проте, 21.02.2018р. КМУ було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), п.п.1 і 2 якою установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено - 01.01.2018р.
Тобто положеннями п.п. 1 і 2 Постанови КМУ №103 була надана ретроспективна дія у часі приписам Постанови КМУ №704.
Одночасно Постановою КМУ №103 були внесені зміни і до п.5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
Тому, до 05.03.2019р. пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України.
Викладене узгоджується з останньою у часі правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.06.2020р. у справі №2540/2873/18.
На виконання приписів ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги також правовий висновок постанови Верховного Суду від 16.10.2019р. по справі №2040/6740/18 (адміністративне провадження №К/9901/14857/19) з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою КМУ №103, у силу якого відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФ не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно - правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Отже, слід визнати безпідставними заявлені у часі до 05.03.2019р. вимоги заявника стосовно виплати підвищення до пенсії, у зв'язку із чим позов у цій частині підлягає відхиленню.
Після втрати чинності постановою КМУ №103 (тобто з 05.03.2019р.) владний суб'єкт не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75% суми підвищення пенсії, але продовжував виплату підвищення до пенсії саме у цьому розмірі, унаслідок чого відповідні управлінські діяння з цього приводу слід визнати протиправними.
У подальшому, постановою "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №804 від 14.08.2019 р. Кабінет Міністрів України знов уповноважив пенсійні органи здійснювати виплату підвищення до пенсії у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Вирішуючи спори даної категорії, суд сформував правові висновки, згідно з якими до 05.03.2019р. виплата адміністративними органами пенсій з урахуванням постанови КМУ №103 є правомірною, з 05.03.2019р.-04.09.2019р. виплата підвищення до пенсії має проводитись у 100% розмірі, у силу постанови КМУ від 14.08.2019 р. №804 з 05.09.2019р. виплата підвищення до пенсії повинна здійснюватись у розмірі 75%.
У подальшому судом виявлено, що у постанові від 11.03.2020 р. по справі №520/13178/19 Другим апеляційним адміністративним судом указано, що постанова КМУ від 14.08.2019р. №804 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" звужує права громадян на одержання пенсії у належному розмірі.
Оскільки рішення у спорах даної категорії за загальним правилом не підлягають касаційному перегляду Верховним Судом, то окружний адміністративний суд задля формування єдиної судової практики вважає за необхідне відкоригувати власні правові висновки до рівня відповідності із правовими висновками постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 р. по справі №520/13178/19.
Тому, суд вважає за необхідне виходити з того, що згадана вище Постанова КМУ від 14.08.2019р. №804 не підлягає поширенню на спірні правовідносини у силу ст.22 Конституції України, а тому з 05.03.2019р. виплата підвищення до пенсії повинна проводитись адміністративним органом у 100% розмірі.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст. 19 Конституції України в частині виплати підвищення до пенсії у встановленому законом порядку з 05.03.2019р.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) з 05.03.2019р. 75% суми підвищення до пенсії, зобов'язавши здійснити з 05.03.2019 р. виплату пенсії у 100% розмірі підвищення, здійснивши платіж по виплаті різниці однією сумою.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя Сліденко А.В.