Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
20.10.2020 р. справа №520/10670/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
Головного управління ДПС у Харківській області
до ОСОБА_1
простягнення 15.029,75 грн. податкового боргу, -
встановив:
Матеріали позову одержані судом 11.08.2020 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 25.08.2020 р. після надходження з підрозділів ДМС України відомостей щодо місця реєстрації відповідача Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 25.09.2020 р.
Суб'єкт владних повноважень, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 15.029,75 грн. коштів за податковим боргом.
Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.07.2019 р. №0125599-5106-2025, яке пройшло процедуру узгодження. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач, ОСОБА_1 , про відкриття провадження у справі була сповіщена належним чином і заздалегідь, проте правом на подання письмового відзиву у прийнятні поза розумним сумнівом строки не скористався.
Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
За твердженням контролюючого органу боржник є власником об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 1.614,8кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Ця обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9-14).
У зв'язку із цим, контролюючим органом було самостійно визначено грошове зобов'язання боржника з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018р., у розмірі 15.029,75грн. шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0125599-5106-2025 від 25.07.2019р.
Згадане податкове повідомлення-рішення було отримано боржником особисто.
25.09.2019р. контролюючим органом була складена і направлена боржникові податкова вимога №127925-54.
Згадана податкова вимога вважається одержаною платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у судовому або позасудовому порядку не оскаржувалася, залишилась невиконаною.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.
Стосовно заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов'язання підлягають сплаті за строком згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України)
Однак, до спірних правовідносин в частині визначення строку оплати підлягає застосуванню спеціальна норма права - п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, де зазначено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов'язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов'язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим, за правилами п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковим повідомленням - рішенням виник податковий борг.
25.09.2019 р. ГУ ДПС у Харківській області була винесена податкова вимога №127925-54 на суму 15029,75 грн.
У ході розгляду справи підтверджені обставини постійного і безперервного існування податкового боргу відповідача.
Наявність спірної суми заборгованості підтверджена приєднаною до справи роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.72-76 КАС України у даному конкретному випадку є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом стану розрахунків з приводу виконання особою податкового обов'язку.
За приписами п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган набуває повноваження на звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом після збігу строку в 60 календарних днів від дати направлення чи вручення податкової вимоги платнику податків - боржникові.
У спірних правовідносинах податкова вимога була направлена платнику - 13.05.2017 р., з цієї дати податковий борг існував безперервно, а відтак, реалізація повноваження контролю за своєчасністю розрахунків у спосіб заявлення вимоги про стягнення здійснена владним суб'єктом у даному випадку обґрунтовано.
Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.
Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.
Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасність розрахунків Головним управлінням дотримана.
До предмету доказування у спорі про стягнення заборгованості за публічним обов'язком із проведення платежу на користь бюджету з огляду на приписи ч. 2 ст.73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) підстав виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) обізнаності зобов'язаної особи з фактом виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов'язку у добровільному порядку, 5) дотримання владним суб'єктом визначеної законом процедури примусового виконання публічного обов'язку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 7) заявлення владним суб'єктом вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку, 8) поширення на боржника процедур банкрутства або знаходження боржника у процедурі ліквідації; 9) відповідність заявленої суб'єктом владних повноважень вимоги визначеній законом процесуальній формі реалізації управлінської функції.
Приєднаними до справи доказами підтверджено обставини існування боржника та боргу, дотримання владним суб'єктом процедури примусового виконання публічного обов'язку, відсутності підстав припинення невиконаного обов'язку.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання, що заявлена владним суб'єктом вимога не порушує прав та інтересів відповідача, а відтак, підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 15029 (п'ятнадцять тисяч двадцять дев'ять) грн. 75 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя Сліденко А.В.