21 жовтня 2020 року Справа № 480/5598/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5598/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.08.2020 № 202096.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, залучено Державну службу України з безпеки на транспорті до участі у справі у якості співвідповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.08.2020 № 202096 є протиправною з наступних підстав.
Позивач зазначає, що всупереч нормам Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, на місці події співробітниками Управління Укртансбезпеки у Миколаївський області складений лише акт проведення перевірки № 195537. Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів не складалися і, як і акт перевірки, водію не вручалися. Також, жодні документи або їх копії на право проведення перевірки водієві автомобіля після зупинки для огляду не надавались.
Позивач звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Натомість, всупереч зазначеній вимозі Закону № 877 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, що робить перевірки незаконними.
Крім того, позивач зазначає, що в акті № 195537 не зазначено, який вид перевірки проводився (планова, позапланова чи рейдова), що робить його незаконним.
Немає в Акті № 195537 й посилання на вимірювальне або зважувальне обладнання, яке було використано посадовими особами Укртрансбезпеки при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, відомостей про його справність.
Позивач зауважує, що склавши акт, яким встановлено перевищення вагових обмежень на одну вісь (при допустимих 11,0 т. фактично виявлено 12,55 т.), посадові особи Управління Укртансбезпеки у Миколаївський області дозволили подальший рух транспортного засобу, що є ще одним доказом надуманості та незаконності акту та зазначення в ньому відомостей (щодо ваги на одну вісь), які не відповідають дійсним обставинам справи.
Також, позивач посилається на те, що отримані ним копії акту перевірки № 195537 та оскаржувана постанова № 202096 не відповідають Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, оскільки це ніким не засвідчені ксерокопії документів, які до того ж, не скріплені печаткою відповідного органу.
Представник відповідачів подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою прийняття спірної постанови стало зафіксоване під час проведення перевірки порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт, наголосив, що Управління Укртрансбезпеки у Сумській області діяло виключно в межах наданих повноважень, та в спосіб передбачений чинним законодавством.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він з аргументами наведеними у відзиві не погодився, наполягав на задоволенні позовних вимог, а також зазначив, що відзив підписаний особою, повноваження якої не підтверджено належними доказами, копії документі додані до відзиву належним чином не засвідчені, а тому такий відзив не може бути взятий судом до уваги.
Представник відповідачів подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому вказав, що відзив підписаний Єрьоменко В.О. як особою, яка має право без довіреності вчиняти дії від імені Державної служби України з безпеки на транспорті, а додані до відзиву документи засвідчені у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 03.07.2020 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області в період з 29.06.2020 по 05.07.2020 (а.с. 35), направлення на рейдову перевірку від 30.06.2020 № 003533 (а.с. 36) працівниками Укртрансбезпеки у Миколаївській області на автодорозі Дніпро-Миколаїв здійснено зупинку та ваговий контроль транспортного засобу DAF 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатами зважування вищевказаного автомобіля, було встановлено перевищення навантаження на другу вісь, а саме - 12,55 тон при нормативно допустимому 11 тон.
За результатами перевірки співробітниками Укртрансбезпеки у Миколаївській області 03.07.2020 складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 195537 (а.с. 45), акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0044106 (а.с. 43), довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046564 (а.с. 42), розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 41), та видано чек зважування (а.с. 40).
Листом Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 14.07.2020 № 51589/312/24-20 ФОП ОСОБА_1 повідомлено про необхідність внести плату за проїзд у розмірі 2731,73 грн. (а.с. 44).
Листом від 23.07.2020 № 54777/35/24-20 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області запросило позивача прибути до управління о 10:00 год. 17.08.2020 для з'ясування обставин та розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, скоєного при перевезенні вантажу 03.07.2020 автомобілем DAF 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 46).
Вказаний лист був отриманий ФОП ОСОБА_1 29.07.2020 (а.с. 47).
У визначений час 17.08.2020 ФОП ОСОБА_1 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області не з'явився.
17.08.2020 постановою начальника управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 202096 на позивача накладено штраф в сумі 17000,00 грн. за правопорушення передбачене абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 48).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері перевезення вантажів регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон №2344-III).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т. ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно п.п.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.
Отже, згідно Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом уповноваженим здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, а тому твердження позивача про те, що такі повноваження відповідача не закріплені законом не відповідають дійсності.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації. (абз. 2 п.16 Порядку № 1567).
Спільним наказом Міністерства інфраструктури та Міністерства внутрішніх справ № 1007/1207 від 10.12.2013 затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок).
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС - п.3 Порядку.
Згідно п.п.4 п.4 Порядку посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, яка є додатком 1 до Порядку. В даній довідці, зокрема, зазначаються реквізити (найменування) пункту габаритно-вагового контролю, дані оператора вагового комплексу.
Відповідно до п.п.5 п.4 Порядку складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що співробітниками Управління Укртансбезпеки у Миколаївський області був складений лише акт №195537, а жоден інший документ стосовно виміру або зважування транспортного засобу не складався.
Проте, дане твердження позивача спростовується наданими відповідачем актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0044106 (а.с. 43), довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 046564 (а.с. 42), розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 41) та чеком зважування (а.с. 40).
Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 року за № 1171/29301 затверджено Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених (далі - Вимоги).
Відповідно до п. 8. Вимог, вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
Відповідно до п. 9 Вимог, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Порядком № 879 пунктами 12 та 13 встановлено наступне.
Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
В якості підтвердження, що ваги, я на яких у даному випадку здійснювалось зважування транспортного засобу, відповідають вимогам законодавства, відповідачем до суду надано копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П3314879805820 (а.с. 37).
Отже, посадовими особами Уктрансбезпеки, проводилось зважування за допомогою ваг, які мають періодичну повірку та відповідають вимогам законодавства, в т.ч. Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Водночас, оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені п. 20-30 Порядку № 1567.
Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. (п. 20-22 Порядку № 1567).
Суд зауважує, що форма акту, затверджена додатком 3 до Порядку № 1567 не мітить графи, в якій би необхідно було зазначати вид перевірки, а також не містить графи, в якій би необхідно було зазначати інформацію про ваги, на яких проводилось зважування, а тому посилання позивача на відсутність вищевказаних відомостей в акті є безпідставним.
Також, відсутність підпису водія у акті проведення перевірки № 195537 не свідчить про відсутність зафіксованих актом порушень.
Крім того, на виконання вимог Порядку № 1567 в акті № 195537 посадовою особою відповідача здійснено запис про відмову водія від підпису.
Що стосується посилання позивача на відсутність заборони подальшого руху транспортного засобу суд зазначає наступне.
Пунктом 22 Порядку № 879, визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 2б52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною сім статті 2652 КУпАП, визначено, що порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 2652 КУпАП та Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102, затримання транспортних засобів належить до повноважень територіальних органів Національної поліції.
Тобто, жодним нормативно правовим актом не уповноважено посадових осіб Укртрансбезпеки та її територіальних органів здійснювати тимчасове затримання транспортного засобу.
Порядком зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки за транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 р. № 422 (далі - Порядок № 422) визначено, що перевірка одного транспортного засобу проводиться посадовою особою протягом не більше однієї години.
Отже, той факт, що посадові особи відповідача не затримали рух транспортного засобу з перевищенням вагових обмежень не свідчить про відсутність порушень законодавства про автомобільний транспорт та не звільняє позивача від відповідальності за такі порушення.
Також, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що отримані ним копії акту і постанови не були засвідчені у встановленому законодавством порядку, оскільки дані обставини жодним чином не спростовують фактів вчинення позивачем порушень та не можуть бути підставою для скасування спірної постанови.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова № 202096 від 17.08.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. прийнята органом державного контролю за вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажив на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Згідно із положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Як було встановлено судом вище, в ході проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_1 встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження, а саме: 12,55 тон на другу вісь при нормативно допустимому навантаженні 11 тон.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи, що відповідачем належним чином доведено правомірність прийняття постанови Управління Укртрансбезпеки у Сумській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.08.2020 № 202096, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко