31 серпня 2020 року м. Рівне №460/3572/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.О. Дорошенко за участю секретаря судового засідання О.П. Янчар та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник адвокат Шкода П.В.,
відповідача: представник Голос С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
доУправління Держпраці у Рівненській області
про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправними дії Управління Держпраці у Рівненській області щодо винесення постанови від 15.04.2020 №РВ5883/1463/000014/ТД-ФС та припису від 10.03.2020 №РВ5883/1463/АВ/П; скасувати постанову від 15.04.2020 №РВ5883/1463/000014/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на суму 96460,00 грн та припис від 10.03.2020 №РВ5883/1463/АВ/П про усунення виявлених порушень.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що з 16.04.2003 він зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності: роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах КВЕД 47.25. Господарську діяльність здійснює в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ).Також у вказаному закладі здійснює підприємницьку діяльність фізична-особа підприємець ОСОБА_2 , яка займається постачанням інших готових страв КВЕД 56.29. ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю, в нього працює 7 осіб: ОСОБА_3 (бармен), ОСОБА_4 (бармен), ОСОБА_5 (бармен), ОСОБА_6 , (бармен), ОСОБА_7 (бармен), ОСОБА_8 (прибиральник приміщень), ОСОБА_9 (офіціант). Інші особи в нього не працюють, оскільки потреби в утриманні інших працівників немає. Однак, у кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» також працюють працівники ФОП ОСОБА_2 , скільки їх, яку вони виконують роботу позивачу невідомо.
Зазначив, що 18.02.2020 приблизно о 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 прийшов до кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де незнайомий чоловік відбирав пояснення у місцевої жительки на ім'я ОСОБА_10 та у жінки, прізвища якої ОСОБА_1 на той час не знав. Коли він поцікавився, що відбувається, то невідомий, який відбирав пояснення, показав посвідчення інспектора Управління Держпраці в Рівненській області на ім'я ОСОБА_11 та повідомив, що проводиться перевірка по найнятих працівниках; на запитання, в кого саме проводиться перевірка, оскільки в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснює діяльність двоє підприємців, інспектор відповів, що перевірка проводиться по цілому кафе, а далі вони розберуться.
Приблизно о 13 год. до ОСОБА_1 підійшов інспектор Держпраці ОСОБА_19 , який показав направлення на перевірку та запитав, чи допускає він їх до проведення перевірки, на що ОСОБА_1 повідомив, що перевірка вже проводиться. На вимогу інспектора ОСОБА_19 ОСОБА_1 надав ряд документів. Позивач просив у інспекторів Держпраці записатися в журналі перевірок, інспектор ОСОБА_19 сказав, що зробить це пізніше, однак до цього часу запису в журналі перевірок так і не зроблено.
В подальшому 02.03.2020 за результатами перевірки інспектором Держпраці ОСОБА_19 складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №РВ5883/1463/АВ, відповідно до якого: в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не укладено трудові договори з ОСОБА_13 , яка виконує роботу кухаря, та ОСОБА_14 , яка виконує роботу мийника посуду в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України допущено до роботи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач зазначив, що він з актом перевірки не погодився та 04.03.2020 подав начальнику Управління Держпраці у Рівненській області зауваження разом із поясненнями та записами з камер спостереження, які зафіксували весь процес проведення перевірки та допущені інспекторами Держпраці порушення. Однак, 13.03.2020 він поштовим зв'язком отримав Припис про усунення виявлених порушень №РВ5883/1463/АВ/П від 10.03.2020 відповідно до якого його зобов'язано до 26.03.2020 усунути виявлені порушення. Відповіді про результати розгляду зауважень до акту інспекційного відвідування він так і не отримав.
В подальшому 16.03.2020 ОСОБА_1 подав скаргу начальнику Управління Держпраці у Рівненській області, яка безпідставно відхилена.
10.05.2020 ОСОБА_1 поштовим зв'язком отримав відповідь про розгляд скарги на припис за №04-16/1974 від 16.04.2020, а також у вказаному конверті знаходились лист про результати розгляду №17-11/1967 від 16.04.2020 та копія постанови про накладення штрафу № РВ 5883/1463/000014/ТД-ФС від 15.04.2020.
Вказуючи на порушення процедури проведення перевірки та оформлення її результатів уповноваженими особами відповідача, неправильне встановлення ними фактичних обставин, заперечуючи порушення законодавства про працю, позивач просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про накладення штрафу та припис про усунення виявлених порушень.
Ухвалою суду від 22.05.2020 позовна заява залишалась без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач усунув допущені недоліки.
Ухвалою суду від 10.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив (а.с.88-89), у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що відповідно до вимог підпунктів 3, 8 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823 у редакції постанови КМУ від 04.12.2019 у період з 18.02.2020 по 02.03.2020 інспектором праці ОСОБА_19 за участі інспектора праці ОСОБА_11 було проведено інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . За результатами проведеного відвідування було складено акт, яким зафіксовано порушення вимог статті 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_13 і ОСОБА_14 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; внесено припис про усунення виявлених порушень та винесена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № РВ5883/1463/000014/ТД-ФС від 15.04.2020.
Відповідач зазначив, що в поясненні ОСОБА_13 вказала, що знаходиться на стажуванні у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на посаді кухаря у закладі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою АДРЕСА_1.
Стажування працівника на робочому місці без оформлення трудових відносин чинним законодавством про працю не передбачене, окрім випадків цільового направлення центрами зайнятості до роботодавців безробітних, які перебувають на обліку для навчання, стажування необхідним роботодавцю посадам з подальшим працевлаштуванням. Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №817/2331/16.
Окрім цього, в поясненні ОСОБА_14 вказала, що прийшла на роботу вперше в заклад «ІНФОРМАЦІЯ_1» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на посаду посудомийки.
На момент завершення перевірки 02.03.2020 документів, які б свідчили про перебування працівників у трудових відносинах з позивачем, надано не було, у звітності по єдиному соціальному внеску та відомостях щодо нарахування та виплати заробітної плати дані особи не відображені, повідомлення про прийняття на роботу не подавалися, а тому відповідач вважає, що порушення вимог статті 24 КЗпП України знаходить своє підтвердження.
Зауважив, що Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
З наведених підстав відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою від 08.07.2020 у судове засідання викликано свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 .
У судовому засіданні учасники справи підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.
Свідок ОСОБА_2 , дружина позивача, пояснила, що з 2018 року здійснює підприємницьку діяльність за видом: Постачання інших готових страв, працює в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" м. Сарни, при цьому місцем здійснення діяльності є кухня вказаного кафе, де працюють наймані працівники свідка. Ствердила, що на час проведення в лютому 2020 року Управлінням Держпраці у Рівненській області перевірки в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на кухні працювали без належного оформлення трудових відносин її працівники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які в подальшому були прийняті на роботу у встановленому порядку. Свідок зауважила, що порушення оформлення на роботу таких працівників мало місце у зв'язку з допущеною нею помилкою.
Допитана судом свідок ОСОБА_13 пояснила, що з 01.02.2020 вона шукала роботу кухаря через центр зайнятості, де їй дали номер телефону підприємця ОСОБА_2 , якій був необхідний кухар для роботи на кухні в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" м. Сарни. Вона звернулась до ОСОБА_2 , домовились про зустріч, обговорили умови роботи, після чого впродовж чотирьох днів свідок працювала кухарем в кафе як стажер, а в подальшому була офіційно оформлена на роботу. В трудових відносинах з підприємцем ОСОБА_1 не перебувала.
Свідок ОСОБА_14 , пенсіонерка, ствердила, що вона працює у підприємця ОСОБА_2 , миє посуд на кухні в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" м. Сарни. Кілька днів працювала без оформлення, бо не знала, чи справиться з роботою. Вперше прийшла в кафе в пошуках роботи в той день, коли була перевірка. На час перевірки їй точно не було відомо, хто саме з підприємців ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю в цьому кафе.
З'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються доводи та аргументи сторін, заслухавши показання свідків, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив та врахував таке.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.04.2003; основний вид економічної діяльності: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (а.с.18).
На підставі договорів оренди № 745-ор та № 746-ор від 18.01.2018, укладених ФОП ОСОБА_1 (Орендар) з Командитним товариством "Рівне-ПАС" (Орендодавець), в користуванні позивача знаходяться:
частина майнового комплексу загальною площею 39,25 кв.м, яка є облаштованою для розміщення на ній тимчасових будівель і споруд (малих архітектурних форм) та перебування громадян і автомобільного транспорту і розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , - для облаштування та функціонування кафетерію " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ;
частина приміщень на першому та другому поверхах автостанції загальною площею 197,60 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 , - для облаштування та функціонування кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.21-24).
Головним управлінням ДПС у Рівненській області позивачу видано ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 08.11.2019 до 14.11.2020 місце торгівлі Закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2", та з 02.11.2019 до 02.11.2020 - кафе-бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 (а.с.19,20).
Суд встановив, що на підставі наказу Управління Держпраці у Рівненській області від 18.02.2020 №265 та направлення на інспекційне відвідування від 18.02.2020 №228-Н/09-27 (а.с.90,95), відповідно до статті 259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, в період з 18.02.2020 по 02.03.2020 уповноваженими особами Управління Держпраці у Рівненській області головними державними інспекторами ОСОБА_19 та ОСОБА_11 було проведено інспекційне відвідування додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності на території Рівненської області в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1 .
Результати інспекційного відвідування оформлені актом від 02.03.2020 №РВ5883/1463/АВ (далі - акт інспекційного відвідування) (а.с.97-99), у розділі ІІІ (Опис виявлених порушень) якого зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 :
ч.1 ст.21 КЗпП України, а саме: не укладено трудові договори із ОСОБА_13 , яка виконує роботу кухаря, ОСОБА_14 , яка виконує роботу мийника посуду в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
ч.3 ст.24 КЗпП України: працівники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При підписанні акту інспекційного відвідування позивач вказав, що з ним не згоден, будуть надані заперечення та зауваження.
В поданому 04.03.2020 до Управління Держпраці у Рівненській області зауваженні на акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вказував на порушення положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відсутність підстав для проведення контрольного заходу та порушення порядку його проведення (а.с.43-47). Позивач ствердив, що відповідь за результатами розгляду зауваження на акт інспекційного відвідування він не отримав. Докази надіслання (вручення) позивачу відповіді за результатами розгляду заперечення відповідачем не надані.
Суд встановив, що інспектором праці 10.03.2020 внесено припис № РВ5883/1463/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України до 26.03.2020 (а.с.102).
16.03.2020 ФОП ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на припис до Управління Держпраці у Рівненській області, в якій вказав, зокрема, про відсутність підстав для прийняття на роботу та укладення ним трудових договорів з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки він ніякого відношення до кухні в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " не має, підприємницьку діяльність в кафе здійснює лише з продажу напоїв, іншої діяльності в кафе не проводить. Зазначив, що в нього офіційно працює шестеро осіб і такої кількості працівників йому достатньо для здійснення підприємницької діяльності з продажу напоїв; ні кухар, ні мийник посуду йому не потрібні (а.с.50).
16.03.2020 листом № 17-11/1428 Управління Держпраці у Рівненській області повідомило позивача, що 15.04.2020 буде розглянуто акт інспекційного відвідування та всі матеріали, що стали підставою для його винесення, а також розглядатиметься питання щодо притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, передбаченої ч.2 ст.265 КЗпП України (а.с.51).
Листом від 16.04.2020 за № 04-16/1974 Управлінням Держпраці у Рівненській області позивачу надіслано відповідь про розгляд скарги на припис, в якій зазначено про те, що зауваження ФОП ОСОБА_1 не спростовують порушення законодавства про працю (а.с.52-53).
Суд встановив, що начальником Управління Держпраці у Рівненській області Наконечним Ю.М. на підставі акта інспекційного відвідування від 02.03.2020 №РВ5883/1463/АВ прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 15.04.2020 №РВ5883/1463/000014/ТД-ФС, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф за порушення законодавства про працю в сумі 96460,00 грн (а.с.100-101).
Вважаючи дії та рішення органу Держпраці протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржені дії та рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним критеріям правомірності, суд враховує таке.
Частиною першою ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1, абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V, зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" (з подальшими змінами, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) встановлені статтею 4 Закону № 877-V, відповідно до частини одинадцятої якої плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Згідно з ч.12 ст.4 цього Закону, перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 877-V, суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.5 ст.7 Закону № 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Пунктом 2 Порядку № 823 встановлено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з п.5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Пунктом 8 Порядку № 823 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Зазначеним обов'язкам інспектора праці кореспондують права об'єкта інспекційного відвідування, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі відсутності службового посвідчення; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об'єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою (підпункти 1-6 пункту 13 Порядку № 823).
Пунктом 16 Порядку № 823 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 18 Порядку № 823).
Як встановлено з акта інспекційного відвідування, інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 проведено на підставі пп.3 п.5 Порядку № 823, за рішенням керівника органу контролю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, зокрема, довідки про проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи від 31.01.2020, проведеної інспекторами праці (додаток 1 до акту).
Зі змісту довідки про проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи слідує, що 31.01.2020 інспекторами праці ОСОБА_11 та ОСОБА_19 було проведено інформаційно-роз'яснювальну роботу в частині дотримання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, зокрема, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та магазин-закусочна "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою: АДРЕСА_1 . В ході роз'яснювальної роботи в магазині-закусочній "ІНФОРМАЦІЯ_2" господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з документами, які знаходяться в куточку споживача. На робочому місці знаходяться два працівники. В ході роз'яснювальної роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно з документами, які знаходяться в куточку споживача. На робочому місці бармена знаходиться один працівник. Вище зазначена інформація вказує на те, що крім виявлених працівників працюють інші особи без належного оформлення, що дає підстави для проведення інспекційного відвідування у вказаних суб'єктів підприємницької діяльності (а.с.96).
Суд зауважує, що зазначена в довідці про проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи інформація жодним чином не свідчить про наявність ознак порушення ФОП ОСОБА_1 чи ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками. Отже така інформація, з урахуванням положень підпунктів 3 та 5 пункту 5 Порядку № 823 об'єктивно не давала підстав для проведення інспекційного відвідування.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з камери відеоспостереження в приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та встановлено, що позивач прийшов в приміщення кафе в той час, як інспектор праці відбирав письмові пояснення в працівників, тобто інспекційне відвідування 18.02.2020 розпочалося та певний час тривало за відсутності ФОП ОСОБА_1 чи уповноваженої ним особи, що суперечить приписам ч.11 ст.4 Закону № 877-V. Представник відповідача зазначені обставини не заперечив.
Дослідженням книги обліку перевірок ФОП ОСОБА_1 (копія а.с.58) встановлено відсутність запису про інспекційне відвідування в період 18.02.2020 - 02.03.2020. В акті інспекційного відвідування не відображені відомості про ненадання позивачем книги обліку перевірок. Представник відповідача жодним чином не заперечив та не спростував доводи позивача, що інспектори праці проігнорували його прохання зробити необхідний запис в журналі перевірок. Отже, суд констатує допущене відповідачем процедурне порушення під час інспекційного відвідування приписів ч.12 ст.4 Закону № 877-V.
Також суд відхиляє доводи представника відповідача про правомірність пред'явлення позивачу направлення на інспекційне відвідування та службових посвідчень інспекторами праці по закінченню опитування працівників кафе, оскільки згідно з пунктом 8 Порядку №823 такі дії мають вчинятися перед підписанням акта інспектування. Суд зазначає, що у відповідності до ч.5 ст.7 Закону № 877-V, вчинення таких дій, як пред'явлення посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), надання суб'єкту господарювання копії посвідчення (направлення) є обов'язком посадових осіб органу державного нагляду (контролю) перед початком здійснення заходу. Вказаного припису закону уповноваженими особами суб'єкта владних повноважень в спірній ситуації дотримано не було.
Зміст довідки про інформаційно-роз'яснювальну роботу від 31.01.2020 свідчить, що до початку інспекційного відвідування інспекторам праці було достеменно відомо, що за адресою АДРЕСА_1 підприємницьку діяльність здійснюють два суб'єкти господарювання.
Однак, інспекційне відвідування було проведене лише щодо позивача.
При цьому, під час інспекційного відвідування інспекторами праці не було отримано пояснення безпосередньо ні від ФОП ОСОБА_1 , ні від ФОП ОСОБА_2 з метою з'ясування у роботодавців фактичних обставин щодо використання ними праці найманих працівників.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено і не заперечив відповідач, що на час виникнення спірних правовідносин ФОП ОСОБА_1 були укладені трудові договори з працівниками: ОСОБА_3 , бармен, ОСОБА_18 , бармен, ОСОБА_5 , бармен, ОСОБА_6 , бармен, ОСОБА_7 , бармен, ОСОБА_9 , офіціант, ОСОБА_8 , прибиральниця (а.с.28-35).
Суд враховує, що згідно з реєстраційними відомостями, основний вид економічної діяльності позивача - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; для здійснення такої діяльності позивачу видані в установленому порядку ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в закусочній "ІНФОРМАЦІЯ_2" та кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 . Водночас, основним видом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 згідно з відомостями ЄДР є постачання інших готових страв; для здійснення підприємницької діяльності позивачем передано для ФОП ОСОБА_2 частину приміщення торгового залу кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за договором суборенди від 17.10.2018 за погодженням з власником приміщення (а.с.27,36,143-146).
З урахуванням такого, суд вважає обґрунтованими та враховує пояснення позивача та свідків про те, що ФОП ОСОБА_1 в кафе-барі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснює підприємницьку діяльність з продажу напоїв в барі закладу; ФОП ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність з постачання відвідувачам кафе-бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 " готових страв, які готуються на кухні закладу. Відтак, суд приймає доводи позивача про відсутність у нього необхідності з прийняття на роботу кухаря та мийника посуду, оскільки для забезпечення його господарської діяльності достатньо працівників - барменів та офіціанта, з якими укладені трудові договори.
На користь означеного висновку свідчить і та обставина, що ФОП ОСОБА_2 було укладено трудовий договір від 20.02.2020 з ОСОБА_13 на виконання роботи кухаря; від 03.03.2020 - з ОСОБА_14 на виконання роботи кухонного працівника; про прийняття таких працівників на роботу ФОП ОСОБА_2 повідомила фіскальний орган відповідно 19.02.2020 та 02.03.2020 (а.с.37,38,139-142).
Таким чином, суд встановив, що на час завершення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 працівники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у встановленому порядку були працевлаштовані у ФОП ОСОБА_2 , при цьому саме ФОП ОСОБА_2 , а не позивачем, такі працівники були попередньо допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин. Однак, дотримання вимог трудового законодавства в частині оформлення трудових договорів з найманими працівниками щодо ФОП ОСОБА_2 не було предметом інспекційного відвідування Управління Держпраці у Рівненській області.
Суд зазначає, що ФОП ОСОБА_1 висновки акту інспекційного відвідування заперечив під час його підписання 02.03.2020 та в подальшому у встановленому порядку оскаржував до Управління Держпраці у Рівненській області з наведенням аргументів, аналогічних доводам позивача в судовому засіданні. Натомість, відповідач без належного обґрунтування не врахував заперечення суб'єкта господарювання. Всупереч приписам пункту 18 Порядку № 823 письмова вмотивована відповідь на зауваження інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження позивачу надана не була, що не спростував відповідач в судовому засіданні.
Оцінка досліджених судом доказів дає підстави для висновку, що під час інспекційного відвідування уповноваженими особами відповідача не було об'єктивно встановлено всіх обставин в частині оформлення трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та найманими працівниками, як і не встановлено, що працівники ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були допущені до роботи з порушенням встановленого порядку саме позивачем.
При цьому, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 18.02.2020, що були надані під час інспекційного відвідування, оскільки такі пояснення за своїм змістом не підтверджують, що вказані особи були допущені до роботи ФОП ОСОБА_1 . Зокрема, ОСОБА_14 пояснювала, що "прийшла на роботу вперше, чи справлюся з роботою, заклад "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_1 на посаді посудомийки" (а.с.93). ОСОБА_13 пояснювала, що "знаходжусь на стажуванні у ФОП ОСОБА_1 на посаді кухаря у закладі "ІНФОРМАЦІЯ_1" (а.с.94). Суд враховує, що за обставинами справи ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у закладі " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", однак діяльність в означеному закладі з виготовлення готових страв на кухні здійснює інший суб'єкт господарювання. Зміст показань свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні свідчить, що на час інспекційного відвідування такі особи не були достеменно обізнані з розподілом видів діяльності між підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Отже, суд вважає, що відповідач належними й допустимими доказами не підтвердив факт допуску до роботи ФОП ОСОБА_1 працівників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 без оформлення трудового договору та повідомлення фіскального органу про прийняття працівників на роботу. За обставинами справи, таке порушення було допущене іншою особою. Відтак, в ході судового розгляду справи не підтверджено порушення позивачем ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України.
Поверхневий підхід інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування, порушення встановленої законом процедури проведення позапланового заходу державного контролю, невстановлення під час контрольного заходу дійсних обставин, безпідставне неврахування заперечень позивача на акт інспекційного відвідування мали наслідком необґрунтоване внесення 10.03.2020 припису про усунення порушень щодо оформлення трудового договору з особами, які перебували в трудових відносинах з іншим роботодавцем та фактично не виконували жодної роботи в межах підприємницької діяльності позивача. Накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу спірною постановою від 15.04.2020 є також необґрунтованим та безпідставним, позаяк описане в акті інспекційного відвідування та спірних рішеннях Управління Держпраці у Рівненській області порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України щодо оформлення трудових відносин з працівниками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вчинене не ФОП ОСОБА_1 , а іншим суб'єктом господарювання. Відсутність належних та допустимих доказів порушення трудового законодавства позивачем виключає підстави для притягнення його до відповідальності, встановленої ст.259, абз.2 ч.2 ст.265 КзПП України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість, наданими позивачем та дослідженими судом доказами підтверджено допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення інспекційного відвідування, оформлення його результатів та прийняття спірних рішень. Відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення ч.1 ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП України виключає притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності. Отже, суд вважає, що оскаржені дії та рішення суб'єкта владних повноважень не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості та розсудливості, що встановлені ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправними, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова,7, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Рівненській області щодо внесення припису № РВ5883/1463/АВ/П від 10.03.2020 та винесення постанови №РВ5883/1463/000014/ТД-ФС від 15.04.2020.
Скасувати припис про усунення виявлених порушень № РВ5883/1463/АВ/П від 10.03.2020 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №РВ5883/1463/000014/ТД-ФС від 15.04.2020.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3066,90 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді повне рішення складене 20 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Дорошенко