21 жовтня 2020 року м. ПолтаваПровадження №ЗП/440/11/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку, -
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації №3528-20 від 21 вересня 2020 року шляхом:
- заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області та державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії по реєстрації земельних ділянок за проектом землеустрою щодо приватизації земель ДП «Чутове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Чутівського району Полтавської області, розробником якого є ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», до вирішення справи по суті;
- заборони державним реєстраторам вчиняти дії по реєстрації права власності за проектом землеустрою щодо приватизації земель ДП «Чутове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Чутівського району Полтавської області, розробником якого є ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», до вирішення справи по суті.
Вказана заява обґрунтована тим, що існує загроза відчуження іншій особі земель (паїв), які належать членам трудового колективу ДП «Чутове».
Вирішуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суддя виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 151 згаданого Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У постанові від 07 квітня 2020 року у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що вищезазначені підстави забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Беручи до уваги вищезазначені правові висновки, суддя зазначає, що у заяві про забезпечення позову заявник не наводить очевидних ознак протиправності Висновку державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3528-20 та суддею таких ознак не встановлено, оскільки наведені заявником доводи щодо протиправності цього Висновку підлягають оцінці судом лише під час судового розгляду справи по суті вимог. Також заявник не вказує яким чином невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Заявляючи про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник не надав суду доказів на підтвердження того, що у власності або користуванні ДП «Чутове» перебувають земельні ділянки (паї членів трудового колективу), доказів, які дозволяють встановити конкретне місцезнаходження таких ділянок, а також доказів того, що існує будь-яка реальна загроза відчуження (передача у власність) іншим особам цих земельних ділянок.
Відповідно до наданого заявником Висновку державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3528-20 державна експертиза проведена стосовно Проекту землеустрою щодо приватизації земель Державного підприємства «Чутове» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області та зі змісту Висновку не вбачається існування будь-якої загрози відчуження іншим особам спірної земельної ділянки.
Також заявник не довів суду того, що захист прав та інтересів шляхом визнання судом протиправним та скасування Висновку державної експертизи землевпорядної документації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №3528-20 стане неможливим без вжиття заявлених заходів забезпечення позову або для відновлення таких прав та інтересів треба буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.
Суддя Н.І. Слободянюк
